Довгострокове прогнозування кореневих гнилей гороху

Як правильно вирахувати інтенсивність появи кореневих гнилей на горосі  та розробити ефективний захист проти них

За період ба­га­товіко­вої ево­люції стро­ки роз­вит­ку шкідли­вих ор­га­ніз­мів ви­я­ви­ли­ся при­сто­со­ва­ни­ми до ураз­ли­вих фаз роз­вит­ку рос­ли­ни-жи­ви­те­ля. Для вчас­но­го за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту й змен­шен­ня норм ви­т­ра­ти пе­с­ти­цидів слід виз­на­чи­ти певні кри­терії етапів се­зон­но­го роз­вит­ку рос­ли­ни-жи­ви­те­ля, її шкід­ників і хво­роб, які мож­на реєстру­ва­ти хо­ча б за кілька днів до по­чат­ку за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту.
 На рос­ли­ну-гос­по­да­ря, збуд­ни­ка та хво­ро­бу впли­ває низ­ка чин­ників, які взаємодіють між со­бою, внаслі­док чо­го мо­жуть ви­ни­ка­ти ефек­ти як си­нер­гіз­му, так і ан­та­гонізму. Се­ред та­ких фак­торів провідне місце посіда­ють ме­те­о­ро­ло­гіч­ні по­каз­ни­ки, які обу­мов­лю­ють сприй­нят­ли­вість рос­лин до інфекції, рівень па­то­ген­ності збуд­ни­ка, тем­пи се­зон­но­го роз­вит­ку рос­ли­ни-гос­по­да­ря, три­­валість інку­баційно­го періоду, ок­ре­мих стадій роз­вит­ку рос­ли­ни-гос­по­да­ря та хво­ро­би.
 Нам потрібно здійсни­ти про­гно­зу­ван­ня рівнів по­ши­ре­ності та роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху до мо­мен­ту сівби куль­ту­ри та за­хист насіннєво­го ма­те­ріалу й посівів.
 Ос­но­вою для про­гно­зу­ван­ня бу­ли ре­зуль­та­ти на­ших спо­с­те­ре­жень про­тя­гом 2006-2009 років у АДС НУБіП Ук­раїни. Для аналізу бу­ло ви­ко­ри­с­та­но ме­то­дичні за­са­ди про­гно­зу­ван­ня хво­роб сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких рос­лин (К. М. Сте­­па­нов, А. Е. Чу­ма­ков, 1972), фе­но­­ло­гічний про­гноз (А. С. По­дольсь­кий, 1974), ста­ти­с­тичні ме­то­ди об­роб­ки ре­зу­ль­татів досліджень (Б. А. До­спє­хов, 1985) та ос­но­ви ма­те­ма­тич­но­го мо­де­лю­ван­ня (І. М. Вер­гу­но­ва, 2006).
 Ми вста­но­ви­ли, що по­ши­реність та роз­ви­ток ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху змінюється як про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду, так і за ро­ка­ми. То­му бу­ло виз­на­че­но за­вдан­ня роз­ро­би­ти про­гно­с­тичні мо­делі для дов­го­ст­ро­ко­во­го про­гно­зу хво­ро­би. Для цьо­го ми досліджу­ва­ли вплив тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту на ди­наміку роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху в по­точ­но­му році.
 Аналіз на­ших досліджень по­ка­зав, що по­ни­же­на тем­пе­ра­ту­ра та підви­ще­на во­ло­гість грун­ту на гли­бині 5 см пе­ред висіван­ням і в період сходів спри­я­ли за­тримці по­ши­рен­ня та інтен­сив­ності роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху (рис.1). Перші оз­на­ки хво­ро­би ми зафіксу­ва­ли на 30 до­бу після висіван­ня го­ро­ху. По­ши­рен­ня хво­ро­би ся­га­ло 15, а інтен­сивність роз­вит­ку - 3,75%. Після підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри грун­ту до 17...20°С і зни­жен­ня йо­го во­ло­гості до 10,08-16,31% по­каз­ни­ки по­ши­рен­ня та роз­вит­ку хво­ро­би ста­но­ви­ли 45 і 16,5%. У по­даль­шо­му тем­пе­ра­ту­ра грун­ту не опу­с­ка­ла­ся ниж­че 17°С, а во­логість ко­ли­ва­ла­ся від 14,62 до 9,14%, що при­зве­ло до стрімко­го по­ши­рен­ня ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху. На 70 до­бу обліку по­ши­рен­ня та роз­ви­ток хво­ро­би до­сяг­ли сво­го мак­си­му­му в 2008 році - 90 та 62,25%, відповідно.
Ста­ти­с­тич­ний аналіз одер­жа­них да­них свідчить, що між по­каз­ни­ка­ми по­ши­рен­ня ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху та тем­пе­ра­ту­ри грун­ту є тісний пря­мий ко­ре­ляційний зв'язок. Ко­ефіцієнт ко­ре­ляції дорівню­вав r= 0,763 (рис. 2а).
 Під час аналізу взаємозв'яз­ку між по­ши­рен­ням ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху та во­логістю грун­ту ми спо­с­теріга­ли тісний зво­ротний ко­ре­ляційний зв'язок r= -0,914 (рис. 2.б).
Аналізу­ю­чи вплив тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту на інтен­сивність роз­вит­ку хво­ро­би, ма­ли схожі ре­зуль­та­ти. Так, тем­пе­ра­ту­ра грун­ту пе­ре­бу­ва­ла в прямій тісній ко­ре­ляційній за­леж­ності (r= 0,748), а во­логість грун­ту - в зво­ротній тісній за­леж­ності (r= -0,842) з інтен­сивністю роз­вит­ку ко­ре­не­вої гни­лі го­ро­ху (рис. 3а, б).
Зв'яз­ки між тем­пе­ра­ту­рою й во­логістю грун­ту та по­ши­рен­ням і роз­вит­ком ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху є ви­со­ки­ми й до­стовірни­ми ( від r= 0,748 до r= -0,914; Р=0,01 ). Їх опи­су­ють рівнян­ня ре­г­ресії (рис. 2а,б; а,б):
 Y1 = 34,347X1 - 678,22; Y2 = -5,965X2 + 100,71 - для по­ши­рен­ня хво­ро­би,
 Y3 = 17,186X3 - 340,43; Y4 = -3,1777X4 + 51,409 - для роз­вит­ку хво­ро­би,
де Y1, Y2 - по­ши­рен­ня хво­ро­би, %; Y3, Y4 - роз­ви­ток хво­ро­би, %;
 X1, X3 - тем­пе­ра­ту­ра грун­ту, °С; X2, X4 - во­логість грун­ту, %.
 Зіста­вив­ши ці про­гно­с­тичні мо­делі з кліма­тич­ни­ми умо­ва­ми, ми зро­би­ли про­гноз по­ши­рен­ня та інтен­сив­ності роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху на 2009 рік. Так, на на­шу дум­ку, по­ши­рен­ня роз­вит­ку хво­ро­би слід було очіку­ва­ти в період сходів у ме­жах 8,72 - 16,2%, а інтен­сив­ність роз­вит­ку - 3,23 - 10,66% за­леж­но від по­каз­ників тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту.
Ре­зуль­та­ти досліджень ди­наміки по­ши­рен­ня та роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху, за­леж­но від тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту, засвідчи­ли, що наш про­гноз справ­див­ся. Так, у період сходів рос­лин по­ши­рен­ня ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху ста­но­ви­ло 10, за інтен­сив­ності її роз­вит­ку 4,25% (рис. 4 ).
Для про­гно­зу­ван­ня рівнів по­ши­рен­ня та інтен­сив­ності роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху в 2009 році ми роз­ро­би­ли такі мо­делі дов­го­ст­ро­ко­во­го про­гно­зу хво­ро­би, які на­ве­де­но на ри­сун­ках 5 і 6.
 От­ри­мані зв'яз­ки між тем­пе­ра­ту­рою і во­логістю грун­ту та по­ши­рен­ням і роз­вит­ком ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху, як і в по­пе­­ред­нь­о­му 2008 році, є ви­со­ки­ми й до­сто­вірни­ми ( від r= 0,669 до r= -0,727; Р=0,01 ). Во­ни ви­ра­жені рівнян­ня­ми ре­г­ресії (рис. 5а, б; 6а, б):
 Y1 = 7,1895X1 - 69,542; Y2 = -3,7166X2 + 105,36 - для по­ши­рен­ня хво­ро­би,
 Y3 = 4,4943X3 - 45,656; Y4 = -2,4043X4 + 64,915 - для роз­вит­ку хво­ро­би,
де Y1, Y2 - по­ши­рен­ня хво­ро­би, %; Y3, Y4 - роз­ви­ток хво­ро­би, %;
 X1, X3 - тем­пе­ра­ту­ра грун­ту, °С; X2, X4 - во­логість грун­ту, %.
У 2006-2009 рр. про­ти ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху ми вив­ча­ли дію та­ких про­труй­ників, як Віта-класік, 2 л/т, Мак­сим 025 FS, 1 л/т, Вінцит 050 CS, 2 л/т, Ро­ял­ф­ло, 1,5 л/т, на сорті Інтен­сив­ний 92. За хімічний ета­лон бра­ли Віта­вакс 200 ФФ в.с.к., 2,5 л/тон­ну.
 Об­роб­ка насіння го­ро­ху хімічни­ми пре­па­ра­та­ми спри­я­ла підви­щен­ню енер­гії про­ро­с­тан­ня й схо­жості насіння (табл. 1). Най­ви­щі енергія про­ро­с­тан­ня та схожість насіння за об­роб­ки йо­го Віта­вак­сом (2,5 л/т) та Мак­си­мом (1 л/т) бу­ли, відпо­відно, 74 і 72,5% та 88,8 і 87,4%. У кон­троль­но­му варіанті ці по­каз­ни­ки ста­но­ви­ли 66 і 79,5 відсот­ка.
Уро­жайність зер­на у варіан­тах із за­сто­су­ван­ням хімічних за­собів бу­ла більша, ніж на кон­тролі, на 2-4,6 ц з гек­та­ра.
Висіван­ня про­труєно­го насіння го­­ро­ху да­ло змо­гу зни­зи­ти інтен­сивність роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі. Ура­же­них рос­лин у варіан­тах, де насіння об­роб­ля­ли за­зна­че­ни­ми ви­ще пре­па­ра­та­ми, бу­ло ниж­чим, порів­ня­но з кон­тро­лем, у фазі сходів на 5-10, під час цвітіння - на 10-15%; роз­ви­ток хво­ро­би був ниж­чим, відповідно, на 2,5-7,5 і 2,5-15 від­сот­ків.
Найбільшу фунгіцид­ну ефек­тивність про­яви­ли про­труй­ни­ки насіння Віта­вакс (2,5 л/т) та Мак­сим (1 л/т). Так, у фазі по­вних сходів кількість ура­же­них рос­лин і роз­ви­ток хво­ро­би у цих варіан­тах, відпо­відно, ста­но­ви­ли 10 і 2,5 та 10 і 3,75%, у фазі цвітіння - 65 і 30 та 70 і 35%. У кон­троль­но­му варіанті по­ши­рен­ня й роз­ви­ток хво­ро­би, відпо­відно, ся­га­ли: у фазі сходів - 20 і 10, під час цвітіння - 80 і 45 відсотків.
За­сто­су­ван­ня хімічних пре­па­ратів спри­я­ло підви­щен­ню про­дук­тив­ності рос­лин го­ро­ху (табл. 3). Так, у варіан­тах із за­­сто­су­ван­ням Віта­вак­су (1,5 л/т) та Мак­си­му (1 л/т) кількість бобів на рос­лині бу­ла більша, відповідно, на 1 та 0,8 шт. по­рівня­но з кон­тро­лем (7,8 шт.). На ділян­ках, де висіва­ли насіння, про­труєне на­зва­ни­ми ви­ще пре­па­ра­та­ми, збільшу­ва­ла­ся ма­са насіння в рос­лині про­ти кон­тро­лю (4,6 г), відповідно, на 2,11 та 1,54 гра­ма.
 Ма­са 1000 насінин у варіан­тах із за­сто­су­ван­ням Віта­вак­су (1 л/т) та Мак­си­му (1 л/т) ста­но­ви­ла, відпо­від­но, 288,34 та 284,91 г, що бу­ло на 18,01 та 14,58 г більше, ніж на кон­тролі (270,33 г).
Після за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів в 1,2 та 1,18 ра­за збільши­ла­ся се­ред­ня кількість насінин з однієї рос­ли­ни порівня­но з кон­тро­лем (22,06 шт.).

Вис­нов­ки
1. На підставі вив­чен­ня ди­наміки роз­вит­ку ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху за­леж­но від аг­ро­ме­те­о­ро­логічних чин­ників вста­нов­ле­но, що ко­ре­неві гнилі го­ро­ху роз­ви­ва­ють­ся за ши­ро­кої ампліту­ди во­ло­гості грун­ту (від r= -0,727 до r= -0,914) і знач­ною мірою за­ле­жать від се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри грун­ту (r= 0,763).
2. Вста­нов­ле­но зв'яз­ки між тем­пе­ра­ту­рою й во­логістю грун­ту та по­ши­рен­ням і роз­вит­ком ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху. Во­ни є ви­со­ки­ми і до­стовірни­ми (від r= 0,748 до r= -0,91). Їх опи­су­ють рівнян­ня ре­г­ресії Y1 = 34,347X1 - 678,22; Y2 = -5,965X2 + 100,71 - для по­ши­рен­ня хво­ро­би;
3. Y3 = 17,186X3 - 340,43; Y4 = -3,1777X4 + 51,409 - для роз­вит­ку хво­ро­би. Ці дані мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для про­гно­зу­ван­ня роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху.
4. У ком­плексі за­ходів що­до об­ме­жен­ня роз­вит­ку ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху слід вра­хо­ву­ва­ти про­гноз їхньо­го роз­вит­ку, якість насіннєво­го ма­теріалу, сор­то­ву стійкість, ме­те­о­ро­логічні умо­ви, тех­но­логію ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри. Пер­спек­тив­ним за­хи­сним за­хо­дом від ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху є за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів Віта­вакс (2,5 л/т), Вінцит (2 л/т) та Мак­сим (1 л/т). Ви­ко­ри­с­тан­ня цих пре­па­ратів сприяє зни­жен­ню роз­вит­ку хво­ро­би у фазі сходів, відповідно, на 7; 7 і 8,5%, під час цвітіння - на 17,5; 16 і 17% та підви­щує вро­жай­ність про­ти кон­тролю (без об­роб­ки насіння), де ці по­каз­ни­ки бу­ли 10, 45% і 33,6 ц/га на 4,6; 2,8 і 3,5 ц з гек­та­ра.

Д. Гентош, В. Глим'язний,
кандидати с.-г. наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України