Амброзія полинолиста, яку сьогодні часто можна зустріти на занедбаних полях чи обабіч доріг, є досить шкідливим бур’яном у посівах сільськогосподарських культур та джерелом високоалергенного пилку, який може викликати серйозний алергічний риніт та астму.
Ця рослина є серйозною загрозою для здоров’я людей не тільки на своїй батьківщині в Північній Америці, а й у багатьох інших частинах світу, куди її було випадково завезено. В Європі, де амброзія добре адаптувалась і поширилась, і нині є частиною місцевої флори, вже визнано її небезпеку.
Сьогодні країни почали впроваджуватися заходи для контролю її поширення та зменшення шкідливого впливу на людське здоров’я.
Біологічні особливості
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia, Asteraceae) — шкідливий інвазивний вид, однорічна трав’яниста рослина родини складноцвітих, виростає до 150 см (а інколи до 2,5 м за хороших умов зростання) у висоту. Має стрижневий корінь з сильним розгалуженням, що проникає на глибину до 4 м і прямостояче червонувате стебло, яке опушене, особливо у верхній частині. Рослина сильно гілляста і кущиста.
Листя коротковолосисті, зелені з обох боків, від трикутної до овальної форми, одна або дві перисто-лопатеві з крупнозубчастими сегментами. Вид однодомний (жіночі та чоловічі квітки в окремих суцвіттях, але на одній рослині).
Рослина утворює колосовидне суцвіття (до 15 см), на ньому у вигляді кистей розташовані чоловічі жовто-зелені квітки. Зеленуваті жіночі квітки розташовані нижче чоловічих, в пазухах листків або біля основи чоловічих суцвіть. Насіння вкрите п’ятьма-сімома шипами. Одна рослина може дати від 3000 до 60 000 насінин, які можуть зберігати схожість в ґрунті протягом кількох років та поширюватись на все поле.
Шкодочинність амброзії полягає в зниженні врожайності сільськогосподарських культур, засмічені врожаю, погіршенні якості кормів, зниженні продуктивності пасовищ. Амброзія, розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему, створює конкуренцію за елементи харчування і вологість, внаслідок чого чинить негативний вплив на насіння і сильно пригнічує ріст культурних рослин.
Період появи сходів амброзії дуже тривалий (з березня по вересень), і вона може проростати вглиб ґрунту та цвісти навіть у разі пізніх сходів. Саме тому його так важко контролювати в системах землеробства.
У регіонах з домінуючим сільським господарством поширення відбувається переважно через заражене сільськогосподарське обладнання. Таким чином, насіння амброзії у великих кількостях переноситься з поля на поле, іноді на великі відстані. Також насіння поширюється імпортним насіннєвим та продовольчим зерном, продуктами переробки зерна (шрот соєвий, комбікорми тощо), від інших промислових відходів переробки насіння культур (лузга соняшника, відходи насіння люцерни або конюшини і т.д.), із сіном, соломою, силосом, в тому числі і з підстилкою в вантажних автомашинах, з розсадою і іншими матеріалами. Також насіння на значні відстані переноситься з водним потоками, вітром, птахами, для яких насіння амброзії є кормом, транспортом.
Зміни в сільськогосподарській практиці протягом останнього століття, особливо перехід до більш інтенсивних систем землеробства, створили умови для прискореного поширення та розмноження інвазійних бур’янів.
Для фермерів, які тільки переходять на органічне землеробство, навчитися боротися з бур’янами в органічному землеробстві є однією з найважливіших речей, яких потрібно буде навчитися. Сівозміна та поєднання весняних і осінніх посівів із кормовими культурами (зокрема, люцерною) дозволяє фермеру розірвати природні цикли бур’янів і тримати проблеми з бур’янами під контролем. Якісна сівозміна, поєднана з іншими агроприйомами, може з успіхом застосовуватись для боротьби з бур’янами.
Господарське значення
Амброзія стала справжнім проблемним бур’яном на різних сільськогосподарських культурах, таких як соя, соняшник тощо. За достатнього забезпечення вологою та поживними речовинами рослина досягає значних розмірів, а в деяких випадках поширюється на великій території і може спричинити серйозні втрати врожаю.
Пилок амброзії викликає сильні алергічні реакції у чутливих людей. Пізній час цвітіння рослини особливо неприємний для алергіків, оскільки сезон поширення пилку подовжується на два місяці до осені. Будучи агресивним раннім бур’яном, який швидко розповсюджується на оброблених землях та покинутих полях, амброзія активно конкурує з іншими рослинами, гальмуючи їхній ріст і розвиток.
Профілактика та боротьба
Загалом амброзію можна відносно добре контролювати в сільському господарстві за допомогою звичайних заходів захисту рослин. Однак у деяких культурах, таких як олійний гарбуз або соя, контроль все ще є проблемою. В принципі, на полях слід постійно стежити за рослинами амброзії, щоб швидко контролювати поширення бур’яну на початковій стадії та запобігти накопиченню постійного банку насіння.
Ефективне знищення амброзії можливе завдяки адаптованій сівозміні. На сильно заражених площах у сівозміні слід обмежити озимий ріпак, озимі зернові та ранню картоплю. Ефективними заходами є вирощування конкурентоспроможних культур, таких як зернові та кукурудза, у поєднанні з цільовим застосуванням гербіцидів та післязбиральної обробки. У кукурудзі можна досягти майже 100% успішного контролю за допомогою дозволених гербіцидів.
Окремі рослини амброзії (наприклад, на присадибних ділянках) слід, за можливості, висмикувати, включно з корінням, особливо перед цвітінням. Ділянки з нерівним рослинним покривом, узбіччя та насипи вздовж стежок і доріг повинні бути перевірені на наявність амброзії та відповідно знищені існуючі рослини.
За інформацією Одеської обласної фітосанітарної лабораторії, найефективнішим засобом боротьби з бур’яном є застосування комплексного підходу до вирішення проблеми — застосування агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби.
Агротехнічний метод включає очищення насіння, правильне чергування культур у сівозмінах, основний та передпосівний обробіток ґрунту та своєчасний догляд за посівами. У населених пунктах, де поширена амброзія полинолиста, рекомендується створювати газони з багаторічних трав, оскільки вони допомагають зменшити кількість цього бур’яну. На полях найбільший захист від амброзії забезпечують культури, які утворюють густу зелену масу, наприклад, озимі пшениця, жито, ячмінь та тритикале.
Хімічний метод доцільно використовувати в промислових зонах, уздовж доріг та на сільськогосподарських землях. Він полягає в застосуванні гербіцидів, що відповідають переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених в Україні. Найкращий результат при використанні хімічних препаратів досягається у розвитку амброзії до 2-4-х справжніх листочків. На більш пізніх етапах розвитку рослини ефективність хімікатів значно знижується.
Механічний метод доцільно застосовувати на територіях населених пунктів та на землях з високими санітарно-гігієнічними вимогами (території навколо житлових будівель, громадських споруд, тваринницьких ферм, у парках, стадіонах, біля спортивних майданчиків, промислових зон тощо), де неможливо використовувати гербіциди. Амброзія знищується за допомогою випалювання, ручного видалення або скошування. На присадибних ділянках і клумбах найбільш ефективним є виривання рослин амброзії полинолистої. Чим менша рослина, тим легше її видаляти. Невеликі рослини, особливо після дощу, добре вириваються разом з корінням. Найбільш ефективним є пізнє скошування амброзії перед її цвітінням, коли формуються волотисті суцвіття, але вони ще не розпустилися. Це дає змогу знизити утворення алергенного пилку та насіння. Оптимальний період для скошування – друга половина липня – початок серпня.
Змішана програма обробітку ґрунту, що поєднує механічне підгортання з досходовим та післясходовим внесенням гербіцидів за рекомендованими дозами та етапами обприскування, може допомогти зменшити щільність амброзії полинолистої на посівах ярих культур. Крім того, для запобігання поширенню насіння амброзії, слід збирати врожай на найбільш забур’янених полях в останню чергу і ретельно очищати комбайн.
Контроль над поширенням карантинних бур’янів
Особи, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами зобов’язані знищувати карантинні бур’яни (в тому числі амброзію полинолисту) – це прямо передбачено Законом України «Про карантин рослин». Також вони зобов’язані систематично перевіряти свої земельні ділянки з метою своєчасного виявлення регульованих шкідливих організмів в тому числі осередків зростання амброзії полинолистої, а у разі виявлення підозри зараження протягом доби повідомити державного фітосанітарного інспектора. Державний фітосанітарний інспектор здійснює фітосанітарні процедури з метою перевірки підозри зараження та визначає фітосанітарні заходи, спрямовані на запобігання поширення, локалізації та/або ліквідації регульованих шкідливих організмів, які повинні здійснюватися особами.
Досвід боротьби з амброзією включає різноманітні стратегії та підходи, що застосовуються для контролю цього агресивного бур’яну. Амброзія полинолиста є одним з найбільш поширених та шкідливих бур’янів у світі, особливо через свою здатність викликати алергію у людей і погіршувати якість ґрунтів.
Амброзія полинолиста та її пилок завдають значної шкоди національній економіці у багатьох сферах повсякденного життя. Витрати на амбулаторне та стаціонарне лікування пацієнтів з алергічними респіраторними захворюваннями, викликаними пилком амброзії (риніт, бронхіт, астма), збільшення втрат врожаю через поширення ареалів амброзії, збитки, завдані туризму та охороні природи, забруднене насінням амброзії насіння культурних рослин тощо завдають відчутних економічних збитків.
В результаті глобальної зміни клімату, що нині триває, сезон поширення пилку подовжується, його концентрація збільшується, все більше людей страждають від амброзії та її пилку, кількість алергічних захворювань у світі зростає, а глобальний ризик для здоров’я населення збільшується. Лише контроль та своєчасне реагування на поширення шкідливої рослини допоможе контролювати ситуацію.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com
Фото з відкритих інтернет-джерел