На сьогодні сучасна молочна ферма — не просто виробниче приміщення, а високотехнологічний об’єкт. Це інтеграція інноваційних технологій, що підвищують продуктивність і забезпечують комфорт корів.
які пріоритети визначають успіх молочнотоварної ферми? Як змінюються підходи до її проектування? Яким чином побудувати ферму так, щоб вона була конкурентоспроможною не тільки зараз, але і в майбутньому? Який рівень технічного оснащення має бути на ній? Щоб відповісти на ці та інші питання, ми зустрілися з Олександром Назарком, генеральним директором Global Agro Finance (GAF), який працює у сфері будівництва молочних ферм уже понад 12 років і досконало знає як побудувати сучасну молочну ферму з мінімальними витратами фінансових та часових ресурсів.
— Пане Олександре, ви маєте великий досвід у сфері будівництва молочних ферм. Які найбільші або найскладніші проекти вам доводилося реалізовувати?
Свою діяльність у сфері будівництва молочних підприємств розпочинав із невеликих проектів по реконструкції старих ферм, а згодом почав працювати над проектами створення великих сучасних комплексів «із нуля». Найбільша моя мотивація — це можливість поєднувати інновації з практичною ефективністю . Коли правильно спроектована ферма сприяє підвищенню показників продуктивності утримуваного поголів’я, спрощує роботу фермерів і забезпечує кращі економічні результати, це надихає рухатися вперед.
Один із наймасштабніших проектів — це ферма на 4200 корів у Казахстані. Там ми впровадили повну автоматизацію доїння та клімат-контроль. А найскладнішим був проект у регіоні з проблемним ґрунтом — для цих умов довелося розробляти спеціальний фундамент і дренажну систему, щоб уникнути затоплення. Але кожен такий виклик — це шанс перевірити себе та свої можливості, це новий досвід.
— З яких кроків має починатися процес будівництва сучасної молочної ферми?
З аналізу потреб фермера та вивчення умов ділянки (клімат, ґрунт, доступ до води та електрики). Потім розпочинається робота над розробкою концепції: скільки корів, які технології та наявний бюджет. Далі йде ескізний проект і погодження з ветеринарними та екологічними стандартами. Зрозуміло, що без чіткого плану рухатися далі немає сенсу. І лише тоді, коли всі бажання замовника враховані та узгоджені з реальними можливостями, можна переходити до наступних етапів.
— Що треба враховувати при плануванні бюджету, щоб уникнути зайвих фінансових трат?
Для будівництва ферми «з нуля» в середньому слід закладати близько 10 тис. доларів на одну дійну корову — це повний комплекс інвестицій «під ключ». Якщо власник прагне знизити витрати, необхідно шукати компроміси, у тому числі розтягувати реалізацію проекту в часі. Але, як не крути, обов’язково треба «закладати» резервний фонд (не менше 10–15% від загального бюджету), який зможе покрити непередбачені витрати (наприклад, зростання цін на матеріали чи роботи). У замовників доволі розповсюдженою помилкою є економія на інфраструктурі (наприклад, на вентиляції чи водопостачанні) — це може призвести до значних витрат на ремонти у майбутньому. До того ж раджу одразу планувати витрати на навчання персоналу для роботи з новими технологіями. Також часто зустрічаються проекти, де не враховують реальної кількості поголів’я, потребу у місцях для молодняку, утилізації відходів, обсягах водопостачання та кормів. У результаті, через рік-два після запуску такої ферми її власники змушені добудовувати приміщення, оскільки діюча інфраструктура «тріщить» по швам.
— Як за останні 10 років змінилися підходи до проектування ферм?
Раніше ферми будували за принципом «дешево та швидко», а ще часто займались копіюванням старих проектів із акцентом на кількість поголів’я. Але всі ми розуміємо, технології не стоять на місці, й не варто копіювати чиїсь старі помилки, необхідно застосовувати кращі практики та рішення у своїх нових проектах. Наразі у пріоритеті комфорт корів та енергоефективність. З’явилися роботизовані системи, розумне освітлення, сучасні системи клімат-контролю. Також замовники стали приділяти більше уваги таким екологічним питанням як утилізація відходів та економія води. Слід розуміти, що сучасна ферма — це не просто сарай чи виробниче приміщення, а високотехнологічний об’єкт.
Є ще один важливий аспект, який раніше не враховували — забезпечення комфортних умов праці для людей, а також оптимізація кількості працівників, необхідних для виконання тієї чи іншої технологічної операції. Також змінились потреби худоби у фронті поїння, вимогах до мікроклімату, тварини почали споживати більше кормів. Все це зумовлює розширення інфраструктури ферм, збільшення площ як для утримання худоби, так і для зберігання кормів. Також варто зауважити, що завдяки покращенню відтворення на типовій фермі зросла й кількість молодняку.
— Тож які основні технології для покращення комфорту корів, на вашу думку, варто впроваджувати при проектуванні на сучасному етапі?
Насправді таких технологічних рішень предостатньо, втім, є основні, на яких економити не варто. Адже всі ми маємо розуміти, коли корова в комфорті — це більше молока (а разом із цим і грошей).
комфортні стійла — підстилковий матеріал із піску або сепарованого гною суттєво зменшує навантаження на суглоби та сприяє тривалішому відпочинку корів;
безпечні проходи — насічки на підлозі у проходах, галереях та накопичувачах забезпечують стійкість і комфортний рух тварин;
оптимізований кормовий стіл — покриття епоксидною фарбою покращує зручність споживання корму та знижує його втрати;
системи мікроклімату — вентиляція та охолодження працюють із весни до осені, запобігаючи тепловому стресу.
— Як автоматизація виробництва (наприклад, роботизовані доїльні системи) впливає на проєктування ферм?
Автоматизація диктує нові вимоги до планування. Наприклад, для роботів доїльних систем потрібні ширші проходи й точне розміщення обладнання. З’являються зони для технічного обслуговування, а сама будівля має бути компактнішою, щоб корови швидко доходили до роботів. У приміщеннях із роботами є можливість робити більше рядів в одній групі, що дозволить економити кошти на довжині кормового столу. Також із роботизованими доїльними системами є можливість поступової реалізації проекту, тобто крок за кроком вводити в експлуатацію нові невеликі корівники із роботами. Щодо інших автоматизованих систем… то звичайно, що ці всі рішення впливають на проектування, габарити приміщень, розміщення, дотримання технології.
— Чи є певні стандарти та/або рекомендації щодо площі на одну корову?
Так, ми керуємось тим, що у кожній групі має бути орієнтир —10,5 м² на кожну дійну корову (без площі кормового столу та галереї), для інших статево-вікових груп існують інші параметри. У доїльних залах — 1,5–2 м². Звісно, все це залежить від породного складу утримуваної худоби і впроваджених на фермі технологічних аспектів. Особисто я раджу орієнтуватися на 10–11 м², щоб тварини могли вільно рухатися. Це знижуватиме у них стрес і перешкоджатиме травматизму, підвищуватиме виробничі показники та збільшуватиме продуктивне використання тварин.
— А якою має бути мінімальна ширина проходів у стійловій зоні та біля годівниць, щоб забезпечити комфортний доступ корів до корму?
У стійловій зоні мінімум 3,5 м для двостороннього руху, біля годівниць — 4,5 м, щоб уникнути тисняви. Якщо ферма на 500 голів і більше, краще закладати 5 м — це оптимально для доступу до корму й прибирання.
— Як правильно організувати зонування приміщень для максимального комфорту корів?
Головне — це відокремити зону відпочинку від годівлі та доїння. Лежаки мають бути в тихій частині з хорошою вентиляцією. Окремо потрібно організувати зону для хворих корів і молодняку. Все має бути логічно пов’язано, щоб мінімізувати перегрупування тварин та їхню логістику.
— Як сучасні системи вентиляції та освітлення впливають на здоров’я та продуктивні характеристики дійної худоби?
Вентиляція видаляє аміак та вологу, що, своєю чергою, знижує ризик респіраторних захворювань і проблем із копитами, а також у період пікових температур виконує функцію охолодження тварин (це допомагає коровам пережити тепловий стрес із мінімальними втратами продуктивності та здоровʼя). Освітлення — 16 годин світла на день із правильною інтенсивністю (215 Люкс) — стимулює лактацію. Ми ставимо LED-лампи з регулюванням, і фермери бачать приріст надоїв до 10%.
— Чи впливає комфортне утримання корів на смакові характеристики їхнього молока? І як це можна врахувати в дизайні ферми?
Так, як відомо, стрес підвищує рівень кортизолу в молоці, а це, своєю чергою, може впливати на смак та якість останнього. Комфортні умови — прохолода, тиша, чистота — це стабільний склад молока. Якщо ми говоримо в контексті отримання від корів молока з високими якісними характеристиками та відмінним смаком, то в дизайні я б акцентував увагу на шумоізоляції та уникненні різких температурних перепадів, щільного утримання і травматизму тварин.
— Що необхідно врахувати при облаштуванні систем водопостачання та каналізації для ефективної роботи ферми?
Вода має бути доступною для тварин цілодобово в кількості 100–150 л на корову щодня. Поїлки краще обирати автоматичні, з підігрівом узимку. Каналізація — це система скребків або промивних каналів із нахилом 2–3%, щоб гній не застоювався. Одразу важливо продумати утилізацію відходів, аби потім не «видумувати велосипед» на вже реалізованих рішеннях.
— Які будівельні матеріали найкраще сприятимуть довговічності виробничих приміщень та зниженню витрат на їхнє обслуговування?
Бетон із гідрофобним покриттям для підлоги — він міцний і легкий у прибиранні. Щодо стін… то я би рекомендував використовувати відкриті штори в теплу пору року та закриті в холодну. В якості дахового покриття, безсумнівно, профнастил із теплоізоляцією спеціалізованою піною. Такі матеріали прослужать 20–30 років без серйозного ремонту. Окремо хочу сказати про шляхи забезпечення економічної ефективності будівель молочної ферми в умовах змін клімату і технологій. Найкращим рішенням є модульні конструкції, які легко модернізувати під нові технології. Для клімату — це утеплення, захист від вітру й дренаж проти повеней. Для забезпечення енергоефективності варто використовувати сонячні панелі та рекуперацію тепла від охолодження молока. Затрати на такі технологічні рішення окупляться за 3–5 років.
— Які помилки найчастіше допускають фермери при будівництві молочних ферм?
Найчастіше це економія на вентиляції… А потім ми дивуємося, чому корови хворіють та виробляють менше молока. Також стикаємося з проблемами неправильного зонування (в результаті корови втомлюються від ходьби) та ігнорування ґрунтових умов (фундамент тріскається). Рішення просте — наймати досвідченого проектанта та не поспішити з плануванням.
— Чи можете навести приклад екологічно стійкого молочного господарства, яке вам вдалося реалізувати?
Так, ми будували ферму з біогазовою установкою, де відходи переробляються в електроенергію та добрива. І хоча це додало до проекту вартість резервуарів для гною, але зменшило витрати на електрику на 40%, а кількість добрив для вирощування культур знизилась на 70%, що звичайно впливає позитивно на економічний ефект від діяльності підприємства. Екологія диктує замкнутий цикл, усе має бути використано.
— Як би ви спроектували ідеальну ферму з необмеженим бюджетом?
Це ферма з повною автоматизацією: роботи для доїння, годівлі та прибирання. Встановлено сонячні панелі й система переробки відходів, клімат-контроль із датчиками CO2 і температури, лежаки з підігрівом і масажем для корів.. Ну і, звісно, зелений дизайн — дерева навколо ферми для мікроклімату. А у робочого персоналу умови 5-зіркого готелю для відпочинку та сучасний ІТ-офіс для роботи.
— З якими викликами можна стикнутися при адаптації закордонних практик до наших місцевих умов?
Перш за все, це нестабільна електрика, доводиться ставити генератори. Та і фермери часто не готові до високих початкових витрат на сучасні технології. Але поступово ми адаптуємо європейські стандарти до наших реалій. Найбільший виклик, із яким прийдеться стикнутися українським фермерами — це рішення по роботі з гноєм, оскільки у нас наразі багато ферм, побудованих ще за радянських часів, де гній зберігається неправильно.
— Як ви вважаєте, чи готові українські фермери до впровадження інноваційних рішень у будівництві?
Певна частина готова (особливо великі господарства), але малих фермерів стримує брак доступного фінансування і знань. Банки неохоче дають кредити на інновації, а держава підтримує неактивно. Втім, попит на молоко постійно росте — такі умови змусять усіх рухатися вперед.
— Якими будуть молочні ферми через 20 років?
Це будуть розумні ферми, оснащені сенсорами для моніторингу здоров’я кожної корови та штучним інтелектом для ефективного управління. А роботи замінять 80% ручної праці. Ну і обов’язковий акцент на екологію. Вона стане основним пріоритетом — ферми будуть вуглецево нейтральними. І, можливо, молоко буде персоналізованим, створеним відповідно до потреб конкретного споживача.
КОМЕНТАР КОМПАНІЇ
ТОВ «Агротехніка»
— ТОВ «Агротехніка» є яскравим прикладом компанії, яка бездоганно інтегрувала принципи сталого розвитку і наразі впевнено посідає місце провідного гравця з продажу обладнання для тваринницької галузі в Україні. За вже понад 20 років роботи наша компанія заслужила довіру та стала партнером таких відомих світових брендів, як GEA, PEECON, HAWE, GONELLA, NASI, BRAVO, STOLL, Royal de Boer, Northem , Feedstar, Promat, Белмар.
Безперечно, майбутнє за сучасними технологіями. Поясню на прикладі роботизованого доїльного обладнання. Я це називаю діяти «step by step»… Припустимо у господарстві є виробниче приміщення для утримання корів, яке було побудувано чи переобладнано із існуючого корівника. Якщо встановити в це приміщення, наприклад 3 доїльні роботи, то без додаткових допоміжних приміщень можна одразу розпочинати процес доїння 200 дійних корів. На наступний рік господарство також будує чи переобладнує ще одне приміщення, і також ставить три робота, щоб додатково доїти 200 корів. А через рік планує побудувати ще один корівник. Таким чином ферма поступово розширяє та модернізує своє підприємство, не втягується у довгий процес будівництва і розвивається паралельно із нарощенням власного поголів’я.
При доїнні у доїльній залі підприємству одразу потрібно б було змонтувати не тільки виробниче приміщення для утримання тварин, а ще і прогінні галереї, будівлю для доїльного залу з доїльним обладнанням, септик, накопичувач — встановити там автоматичний підгін, систему змивання і викачування гною, вентиляційну систему із зрошуванням і клімат-контролем, — тобто всі приміщення, що необхідні для процесу доїння у доїльній залі з розрахунку на повне завантаження .
У випадку з роботами не потрібно будувати великого доїльного залу, великого накопичувача із системами вентиляції, гідрозмиву, підгону — тобто того обладнання і приміщень, які безпосередньо не впливають на виробництво молока, а виступають у ролі допоміжних. Якщо взяти сумарно ці всі витрати та «розкидати» на роботів, то виходить не велика різниця.
А ще треба завжди пам’ятати, що найбільші гроші «з’їдає» не доїльне обладнання, а будівництво приміщення доїльно-молочного блоку з накопичувачем! У той же час, роботи дозволяють суттєво зменшити вартість, а головне — спростити самі будівельні роботи. Крім того, з появою роботизованого доїння у господарстві мінімізується менеджмент доїння, і нівелюється стресовий фактор у тварин (корови стають більш спокійними, а отже дають більше молока і довше живуть). Своєю чергою, зоотехнік не концентрує свою увагу на правильності проходження самого процесу доїння (за людину цю механічну роботу виконує робот), а приділяє акцент на годівлі, селекції, організації комфортних умов утримання тварин. А що вже говорити про якість молока!.. Безперечно, на роботах вона краща (в рази нижчий рівень бакосіменіння та КСК), а саме головне — вищий рівень молочної продуктивності дійного стада.
Прогрес не стоїть на місці і я переконаний, що через 10 років доїння корів буде повністю автоматизованим роботами.
Л. Крюкова, керівник проєкту «Тваринництво та ветеринарія»