Що ро­би­ти з со­ло­мою?

У нашій країні площа угідь під зерновими культурами (з урахуванням ріпаку, але без кукурудзи) становить близько 11 млн га, що забезпечує збирання у середньому понад 32 млн т зерна і вирощування близько 40 млн т незернової частини врожаю, тобто соломи і полови (оскільки основу цієї частини врожаю становить солома, то надалі незернову частину узагальнимо саме цим словом).

О. Го­во­ров, канд. техн. на­ук,
ННЦ «ІМЕСГ»

У зв’яз­ку зі світо­вою про­до­воль­чою кри­зою про­бле­ми із ре­алізацією зібра­но­го зер­на по­ки не пе­ред­ба­чається, а от що­до ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня ви­ро­ще­ної со­ло­ми є серй­озні про­бле­ми.
Спра­ва в то­му, що за ко­лиш­нь­о­го СРСР бу­ло ве­ли­ке по­голів’я сільсько­­гос­­по­дарсь­ких тва­рин, на яке, як пра­ви­ло, не ви­с­та­ча­ло кормів. То­му в той період па­ну­ва­ла тех­но­логія зби­ран­ня со­ло­ми із ви­ко­ри­с­тан­ням зби­раль­но-транс­порт­них за­собів, що за­без­пе­чу­ва­ло по­вне очи­щен­ня ланів від со­ло­ми, яку скла­да­ли в скир­ти на краю по­ля або біля тва­рин­ниць­ких приміщень.
Од­нак нині по­голів’я ху­до­би різко ско­ро­ти­ли, а більшість ве­ли­ких гос­по­дарств тва­рин­ниць­кої про­дукції не ви­роб­ля­ють уза­галі. Тож і по­тре­би тва­рин­ництва у со­ломі, відповідно, зни­зи­лись.
   За кор­до­ном, на­при­клад, окрім муль­чу­ван­ня, за­сто­су­ван­ня як підстил­ки для тва­рин, со­ло­му ви­ко­ри­с­то­ву­ють і для ви­роб­ництва це­лю­ло­зи, па­пе­ру, буді­вель­­них ма­теріалів, а та­кож во­на має ви­со­ку енер­ге­тич­ну цінність (14,3 мДж/кг), близь­ку до се­ред­ньої енер­ге­тич­ної здат­ності дров (13,95 мДж/кг), то­му її ви­ко­ри­с­то­ву­ють для одер­жан­ня теп­ло­вої енергії. Так, Ізраїль навіть за­ку­по­вує тю­ко­ва­ну со­ло­му в Одеській об­лас­ті, а у більшості на­ших гос­по­дарств її сприй­ма­ють як не­потріб і про­сто спа­лю­ють на по­лях. Унаслідок та­ко­го без­го­с­по­дарсь­ко­го підхо­ду не тільки по-дур­но­му ви­ки­дається на вітер знач­на кількість енергії, на прид­бан­ня носіїв якої країна ви­т­ра­чає мільйо­ни до­ларів США, а й за­бруд­нюється ат­мо­сфе­ра, а та­кож зі спа­лю­ван­ням втра­чається 25–30 кг азо­ту на гек­тар і весь вуг­лець та зни­щується мік­ро­ф­ло­ра грун­ту, що обу­мов­лює зни­жен­ня йо­го ро­дю­чості.
Уже близь­ко 200 років у Західній Єв­ропі ак­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють спосіб удо­б­рен­ня грун­ту по­жнив­ни­ми решт­ка­ми, в то­му числі й со­ло­мою, шля­хом под­рібнен­ня і за­гор­тан­ня у грунт. За­вдя­ки та­ко­му удо­б­рен­ню, за да­ни­ми за­ру­біжних і вітчиз­ня­них дослідників, уро­жайність усіх сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур підви­щується у се­ред­нь­о­му на 10% і не тільки галь­мується зни­жен­ня вмісту гу­му­су в грунті, більше то­го — він навіть помітно підви­щується.
   То­му со­ло­му доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти з ко­ри­с­тю: для одер­жан­ня теп­ло­вої енергії для за­без­пе­чен­ня по­треб гос­по­дар­ст­ва та для удо­б­рен­ня грунтів.

Со­ло­ма як па­ли­во
Со­ло­ма має ви­со­ку енер­ге­тич­ну цін­ність, але, на відміну від дров, у неї ду­же низь­ка об’єм­на ма­са (15–24 кг/м3). То­му для за­без­пе­чен­ня спо­жи­ван­ня теп­ло­вої енергії на хо­лод­ний період ро­ку не­­об­хід­ні ве­ликі схо­ви­ща для зберіган­ня за­пасів со­ло­ми. Та й спа­лю­ва­ти со­ло­му в по­бу­то­во­му котлі чи грубці ду­же склад­но.
   З ура­ху­ван­ням цих особ­ли­во­с­тей роз­роб­ле­но (і вже ви­ко­ри­с­то­ву­ють в ок­ре­мих гос­по­дар­ст­вах країни) ефек­тив­ну тех­но­логію одер­жан­ня теп­ло­вої енергії за ви­ко­ри­с­тан­ня со­ло­ми як па­ли­ва.
Суть її по­ля­гає в то­му, що в на­се­ле­но­му пункті мон­ту­ють енер­ге­тич­ний блок (ко­тел) для спа­лю­ван­ня пре­со­ва­ної со­ло­ми і теп­ло­тра­си для з’єднан­ня цьо­го кот­ла зі спо­жи­ва­ча­ми теп­ло­вої енергії та бу­ду­ють схо­ви­ще для зберіган­ня пре­со­ва­ної со­ло­ми.
Під час ро­бо­ти зер­ноз­би­раль­но­го ком­бай­на со­ло­ма ук­ла­дається у вал­ки, а після підси­хан­ня підби­рається пре­сом-підби­ра­чем та пре­сується у тю­ки чи ру­ло­ни, які скла­да­ють у схо­ви­ще.
Під час ро­бо­ти енер­ге­тич­но­го бло­ка тю­ки со­ло­ми з до­по­мо­гою пе­ре­об­лад­на­но­го сто­го­кла­да або іншо­го при­сто­су­ван­­ня за­би­ра­ють зі схо­ви­ща і за­ван­та­жу­ють у топ­ку енер­ге­тич­но­го бло­ка, що пра­цює за прин­ци­пом при­му­со­во­го по­да­ван­ня повітря вен­ти­ля­то­ром, де во­на і зго­рає.
   У ННЦ «ІМЕСГ» уже кілька років ус­пішно ви­ко­ри­с­то­ву­ють та­ку тех­но­логію. Ос­нов­ним її не­доліком, який об­ме­жує ши­ро­ке ви­ко­ри­с­тан­ня, є ви­со­ка по­чат­ко­ва вартість об­лад­нан­ня — енер­гоб­ло­ка, теп­ло­трас, схо­ви­ща і пре­са-підби­ра­­ча, — на прид­бан­ня яких у більшості гос­по­дарств відсутні ко­ш­ти.

Со­ло­ма як до­б­ри­во
За ви­ко­ри­с­тан­ня со­ло­ми на удо­б­рен­ня грун­ту її не­обхідно подрібни­ти, рів­но­мірно роз­поділи­ти по­верх­нею по­ля, а потім за­гор­ну­ти грун­то­об­роб­ни­ми зна­ряд­дя­ми. При­чо­му подрібнен­ня і роз­по­ділен­ня со­ло­ми по­верх­нею по­ля мож­на здійсню­ва­ти дво­ма прин­ци­по­во різни­ми спо­со­ба­ми.
   За пер­шо­го — подрібнен­ня со­ло­ми і роз­поділен­ня її ча­с­ток грун­то­вою по­верх­нею відбу­вається од­но­час­но з об­мо­ло­чу­ван­ням зер­на ком­бай­ном. Для цьо­го, на­при­клад, зер­ноз­би­раль­ний ком­байн «Дон-1500» об­лад­нюють при­ст­роєм ПУН-5 або ПУН-6 і подрібню­ва­чем ПКН-1500.
Од­нак ком­байн «Дон-1500» із та­ким об­лад­нан­ням не за­без­пе­чує оп­ти­маль­ної до­вжи­ни (до 15 см) ча­с­ток подрібне­ної со­ло­ми і не­обхідної ши­ри­ни (6 м) сму­ги та рівномірності (±25%) роз­поділен­ня подрібне­них ча­с­ток по­верх­нею грун­ту.
   Німець­ка фірма Rasspe Sys­tem­technik ви­го­тов­ляє для под­рібню­вачів ком­плек­ти ножів ло­па­те­во­го ти­пу різної фор­ми — для пра­вої, се­ред­ньої і лівої ча­с­тин подрібню­ва­ча. Ос­нов­ною пе­ре­ва­гою цих ножів є те, що во­ни ство­рю­ють ефек­тив­ні по­то­ки повітря, спря­мо­вані пра­во­руч і ліво­руч на­прям­ку ру­ху ком­бай­на, що за­без­пе­чує збільшен­ня ши­ри­ни сму­ги і рівномірності роз­поділен­ня подрібне­них со­лом’яних ча­с­ток по­лем.
Фірми New Holland і Massey Ferguson для збільшен­ня ши­­ри­ни сму­ги і рів­но­мірності роз­поділен­ня подрібне­них ча­с­ток со­ло­ми об­лад­ну­ють подрібню­вачі своїх ком­байнів спеціаль­ни­­ми вен­ти­ля­то­ра­ми із де­флек­то­ра­ми, а фірма Vitteroe об­лад­нує по­­дріб­ню­вачі своїх ком­байнів ок­ре­ми­ми роз­ки­да­ча­ми, ви­­ко­на­ни­ми у ви­гляді спа­ре­них відцен­т­ро­вих дисків із вер­ти­каль­ни­ми ося­ми, що обер­та­ють­ся у про­ти­лежні бо­ки, тоб­то подібні до ро­бо­чо­го ор­га­на дво­ди­с­ко­вої відцен­т­ро­вої ма­ши­ни для розсіван­ня міне­раль­них до­б­рив.
   За дру­гим спо­со­бом під час подріб­нен­ня і роз­поділен­ня ча­с­ток со­ло­ми у про­­цесі зби­ран­ня зер­но­вих со­лом’яна ма­са роз­кла­дається по­лем у ви­гляді вал­ків. Після цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють універ­саль­ний причіпний чи навісний (на трак­тор) подрібню­вач-роз­поділю­вач, який ви­ко­ри­с­то­ву­ють для подрібнен­ня по­­жнив­них ре­ш­ток і со­ло­ми. Для цьо­го він ру­хається уз­довж вал­ка, за­хоп­лює і подрібнює со­ло­му, од­но­час­но роз­поді­ля­ю­­чи її ча­ст­ки по­верх­нею по­ля, які потім за­гор­та­ють у грунт. Такі універ­саль­ні подрібню­вачі-роз­поділю­вачі ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють на За­ході. На­при­клад, у ма­ленькій Австрії вісім фірм ви­пу­с­ка­ють такі ма­ши­ни, а в США та­ких фірм аж 67!
Технічні ха­рак­те­ри­с­ти­ки універ­саль­них подрібню­вачів-роз­поділю­ва­чів, на­яв­них на вітчиз­ня­но­му рин­ку сільсько­го­с­по­дарсь­кої техніки, на­ве­де­но в таб­лиці.
   Ці подрібню­вачі-роз­поділю­вачі не­зер­но­вої ча­с­ти­ни вро­­­жаю — порівня­но не­ве­ликі ма­­ши­ни із ши­ри­ною за­хва­ту від 1,7 до 2,8 м, ро­таційним по­дрібню­валь­ним ор­га­ном із го­ри­зон­таль­ною віссю обер­тан­ня. При­чо­му пе­ре­важ­на їхня більшість ма­ють зад­ню навіску, хо­ча зустріча­ють­ся такі ма­ши­ни і з фрон­таль­ним навішен­ням. На­при­клад, авст­рійська фірма SHU ви­го­тов­ляє подріб­ню­вач-роз­поділю­вач WI 230, ко­т­рий має ро­бо­чу ши­ри­ну за­хва­ту 2,3 м, йо­го опор­ний пристрій ви­ко­на­ний у ви­гляді ро­ли­ка, ро­бо­ча швидкість — до 10 км/год. Навішується на пе­ред­ню ча­с­ти­ну трак­то­ра кла­су 1,4 із ча­с­то­тою обер­тан­ня ВВП 540 об./хв.
Універ­саль­ний подрібню­вач-роз­поділю­вач по­жнив­них ре­ш­ток і со­ло­ми IMT 618.059 сербсь­кої фірми Standart скла­дається із ра­ми, на якій ус­та­нов­ле­но подрібню­валь­ний ба­ра­бан із го­ри­зон­таль­ною віссю обер­тан­ня.
   Подрібню­валь­ний ба­ра­бан ви­­го­тов­ле­но із труб­ча­с­то­го ва­ла із цап­фа­ми, які вста­нов­ле­но в підшип­ни­ках, кор­пу­си ко­т­рих бол­та­ми закріплені на рамі. До труб­ча­с­то­го ва­ла при­ва­ре­но крон­штей­ни-три­мачі, до яких шарнірно приєдна­но ножі Г-подібно­го ти­пу.
На рамі та­кож закріпле­но ко­жух, ви­го­тов­ле­ний у ви­гляді напівциліндра, який по­кри­ває пе­ред­ню ча­с­ти­ну под­ріб­ню­валь­но­го ба­ра­ба­на. При­чо­му до ниж­ньої ча­с­ти­ни ко­жу­ха по всій до­вжині за­кріпле­но про­тиріза­ль­ний упор, ви­го­тов­ле­ний у ви­гляді ста­ле­вої шта­би з різа­ль­ною кром­кою, а до верх­ньої ча­с­ти­ни ко­жу­ха шарнірно, під не­ве­ли­ким ку­том до го­ри­зон­ту, — спря­мо­ву­ю­чий щит. При­чо­му цей щит до­дат­ко­во з’єднується із ко­жу­хом дво­ма пла­с­тин­ча­с­ти­ми упо­ра­ми із ря­да­ми от­ворів для ре­гу­лю­ван­ня ку­та на­хи­лу спря­мо­ву­ю­чо­го щи­та за­леж­­но від швид­кості вітру.

   На пе­редній ча­с­тині ра­ми закріпле­но конічний ре­дук­тор, ве­ду­чий вал яко­го з’єдна­ний кар­дан­ним ва­лом із ВВП трак­то­ра, а йо­го ве­де­ний вал — із транс­мі­сій­ним ва­лом, на дру­го­му кінці яко­го за­­кріп­ле­но трирів­ча­ко­вий шків, від яко­го трьо­ма кли­но­по­дібни­ми па­­са­ми рух пе­ре­дається на по­дрібню­валь­ний ба­ра­бан.
До зад­ньої ча­с­ти­ни ра­ми шарнірно (на підшип­ни­ках) приєдна­но опор­ний ко­ток, на який ма­ши­на опи­рається під час ро­бо­ти.
   Подрібню­вач-роз­поділю­вач ру­­хаєть­ся вздовж вал­ка со­ло­ми так, що ва­лок про­хо­дить між ко­ле­са­ми трак­то­ра. Вод­но­час ко­жух ма­ши­ни ча­ст­ко­во ущільнює ва­лок, і він по­дається усе­ре­ди­ну ко­жу­ха, де за­хоп­люється но­жа­ми подрібню­валь­но­го ба­ра­ба­на, піднімається вго­ру, при­­­­ти­с­кується до про­тиріза­ль­но­го упо­ра і пе­рерізується, а відрізані ча­ст­ки транс­пор­ту­ють­ся но­жа­ми далі вздовж ко­жу­ха, а на ви­ході з ньо­го відцен­т­ро­ви­ми си­ла­ми ви­ки­да­ють­ся на спря­мо­ву­валь­ний щит, із яко­го зліта­ють на по­верх­ню грун­ту.
Згідно з аг­ро­ви­мо­га­ми ши­ри­на сму­ги роз­поділен­ня подрібне­них ча­с­ток со­­ло­ми має бу­ти не мен­шою, ніж ши­­ри­на за­хва­та жат­ки ком­бай­на, яким зби­ра­ють зер­нові куль­ту­ри. Се­ред­ня ши­ри­на жат­ки зер­ноз­би­раль­но­го ком­бай­на ста­но­вить 6 м.
   Найбільшу ши­­ри­ну сму­ги роз­поді­лен­ня подрібне­них ча­с­ток не­зер­но­вої ча­с­ти­ни вро­жаю із відшу­ка­них на­ми дже­рел інфор­мації що­до відповідних за­ру­біж­них ма­шин за­без­пе­чує по­­дрібню­вач-роз­поділю­вач MS 170, який за ши­ри­ни за­хва­та 1,7 м мо­же пра­цю­ва­ти з вал­ком со­ло­ми ши­ри­ною 2,3 м. По­­дріб­ню­вач роз­ки­дає по­­дрібне­ну ма­су пло­щею за­в­шир­ш­ки 6,5  м, що, за від­гу­­ка­ми сіль­­­­­­госп­ви­роб­ни­­ків, спро­можні ви­ко­на­ти да­­ле­ко не всі ком­бай­ни. Як свідчить прак­ти­ка, подрібню­вач за до­бу (го­ди­ну, день) мо­же ви­ко­на­ти ро­бо­ту двох-чо­ти­рь­ох ком­байнів. Особ­ливістю аг­ре­га­ту є ви­ко­ри­с­тан­ня рівних ножів та про­ти­но­жів, які прак­тич­но стовідсот­ко­во подріб­ню­ють рос­линні решт­ки.
Так, за да­ни­ми опи­ту­ван­ня, на­робі­ток подрібню­вачів за 10 год ден­но­го ча­су ста­но­вив до 50, за се­зон — до
1500 га без відмов за га­рантією. Це оз­на­чає, що змен­шу­ють­ся щорічні ви­т­ра­ти на ре­монт зер­ноз­би­раль­них ком­байнів, по­до­вжується термін їхньої служ­би. Аг­ре­га­тується ма­ши­на із трак­то­ра­ми по­туж­ністю від 55 до 75 к. с., ро­бо­ча швидкість аг­ре­га­ту за подрібнен­ня валків со­ло­ми ста­но­вить до 10 км/год.
   Подрібнювач-розподілювач BNG 230 фран­цузь­кої фірми Kuhn. Ро­бо­ча ши­ри­на йо­го за­хва­ту — 2,3 м, опор­ний пристрій має два ко­ле­са, ма­са — 420 кг, аг­ре­га­тується із трак­то­ром кла­су 1,4, ча­с­то­та обер­тан­ня ВВП — 540 об./хв.
За кон­ст­рукцією і тех­но­логічним про­це­сом подрібню­вач-роз­поділю­вач BNG 230 подібний до опи­са­но­го ви­ще ана­ло­га IMT 618.059 сербсь­кої фірми Standart. Прин­ци­по­ва ж відмін­ність пер­шої ма­ши­ни від дру­гої, що за­без­пе­чи­ло різке збільшен­ня ши­ри­ни сму­ги роз­поділен­ня подрібне­них ча­с­ти­нок, по­ля­гає у то­му, що на ниж­нь­о­му боці BNG 230 до спря­мо­ву­валь­но­го щи­та пер­пен­ди­ку­ляр­но до йо­го пло­щи­ни закріплені на­­прямні щит­ки, ви­го­тов­лені із ли­с­то­вої сталі.
При­чо­му своїми по­верх­ня­ми во­ни розміщені не па­ра­лель­но на­­­прям­ку ру­ху аг­ре­га­ту: від се­ред­ини по­­дріб­ню­валь­но­го ба­ра­ба­на задні кінці пра­вих напрямних щитків відігнуті пра­во­руч, а лі­вих, відповідно, — ліво­руч.
   У ре­зуль­таті цьо­го у про­цесі ро­бо­ти подрібню­ва­ча-роз­поділю­ва­ча BNG 230 подрібнені ча­ст­ки не­зер­но­вої ча­с­ти­ни вро­жаю, які з ве­ли­кою швидкістю над­хо­дять на спря­мо­ву­валь­ний щит, ру­ха­ють­ся не пря­молінійно, а по­вто­рю­ю­чи фор­ми по­верхні на­прям­них щитків, і в мо­мент злітан­ня з них їхня траєкторія за­ле­жить від спря­му­ван­ня кінців на­прям­них щитків. Тоб­то ча­ст­ки, що зліта­ють із пра­вої що­до на­прям­ку ру­ху аг­ре­га­ту ча­с­ти­ни спря­мо­ву­вально­го щи­та, ру­ха­ють­ся на­зад і пра­во­руч, а з лівої йо­го ча­с­ти­ни, відповідно, — на­зад і ліво­руч.
То­му за ши­ри­ни за­хва­та 2,3 м под­рібню­вач-роз­поділю­вач BNG 230 за­без­пе­чує ши­ри­ну сму­ги роз­поділен­ня под­рібне­них ча­с­ток, рівну 5,2 м, тоб­то у понад 2,2 ра­за ви­щу від ши­ри­ни за­хва­та.
   У 2006 р. в УкрНДІПВТ ім. Л. По­го­ріло­го про­хо­див аг­ро­технічну пе­ревірку дослідний зра­зок вітчиз­ня­но­го навісно­го подрібню­ва­ча-роз­поділю­ва­ча не­зер­но­вої ча­с­ти­ни вро­жаю із валків ПН-2М із ши­ри­ною за­хва­ту 2 м, ви­го­тов­ле­ний підприємством «БІЛОЦЕРКІВМАЗ».
За кон­ст­рукцією подрібню­вач-роз­поділю­вач ПН-2М ана­логічний до под­рібню­ва­ча-роз­поділю­ва­ча BNG 230 фір­ми Kuhn.
   Аг­ро­технічну пе­ревірку под­ріб­ню­ва­ча-роз­поділю­ва­ча ПН-2М про­во­ди­ли на по­лях гос­по­дар­ст­ва УкрНДІПВТ
ім. Л. По­горіло­го під час ви­ко­нан­ня подріб­нен­ня валків не­зер­но­вої ча­с­ти­ни вро­жаю після зби­ран­ня зер­но­вих ком­бай­ном із ши­ри­ною за­хва­та жат­ки 6 м.
Ре­зуль­та­ти цієї пе­ревірки по­ка­за­ли, що подрібню­вач-роз­поділю­вач ПН-2М за ро­бо­чої ши­ри­ни за­хва­та 200 см опи­рається на два ко­ле­са, має ма­су 480 кг та в аг­ре­гаті із трак­то­ром кла­су 1,4 за ча­с­то­ти обер­тан­ня ВВП 540 об./хв за­без­пе­чує ши­ри­ну сму­ги роз­поділен­ня по­­дріб­не­них ча­с­ток 5,3 м, що відповідає ана­логічно­му по­каз­ни­ку більшості по­­діб­них машин за­рубіжно­го виробництва.
   Ба­га­тофункціональ­на ма­ши­на MP280LW словенської фірми Теhnos, при­зна­че­на для муль­чу­ван­ня тра­ви, стерні зер­но­вих куль­тур, ку­ку­руд­зи, со­­няш­ни­ку та ба­га­ть­ох інших куль­тур. Спеціаль­на фор­ма ро­бо­чо­го ор­га­ну  за­без­пе­чує кра­ще роз­ри­ван­ня по­жнив­них ре­ш­ток для кра­що­го їхнього пе­ре­гни­ван­ня, а на­прав­ля­ючі кри­ла спри­я­ють більш рівномірно­му їх роз­поділен­ню по­верх­нею по­ля. Подрібню­вач мо­же ком­плек­ту­ва­ти­ся мо­ло­то­подібни­ми ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми. Окрім цього, подрібнювач-розподілювач має запатентовану технологію низької вібрації Lov Vib, що подовжує строк служби машини.

За­гор­тан­ня со­ло­ми в грунт
Не­обхідно за­ува­жи­ти, що гли­би­на за­­гор­тан­ня подрібне­них сте­бел рос­лин та­кож має прин­ци­по­ве зна­чен­ня. Дослі­джен­ня іно­зем­них вче­них по­ка­зу­ють, що най­кра­ще зба­га­чен­ня грун­ту гу­му­сом і підви­щен­ня вро­жай­ності за­без­пе­чує за­гор­тан­ня сте­бел рос­лин у грунт на гли­би­ну по­над 10 см, а на дум­ку вітчиз­ня­них вче­них — ця гли­би­на ста­но­вить 5–10 см. Во­ни ар­гу­мен­ту­ють це тим, що у верх­­ньо­му, до­б­ре ае­ро­ва­но­му, шарі грун­ту ор­ганічні спо­лу­ки (в ос­нов­но­му — ле­ткі кис­ло­ти) швид­ко міне­ралізу­ють­ся. Крім то­го, цей шар грун­ту має знач­но більшу енергію мобілізаційних про­цесів. То­му він про­ду­кує більше вугільної кис­ло­ти і нітратів, енергійніше руй­нує рос­лин­ну клітко­ви­ну й ут­во­рює пе­регній.
   Крім то­го, не­обхідно відміти­ти, що під час роз­кла­дан­ня сте­бел рос­лин мік­ро­­ор­ганізма­ми, які обу­мов­лю­ють цей про­цес, по­гли­нається вільний азот із грун­ту, в ре­зуль­таті чо­го він збіднюється на цей еле­мент.
То­му для нор­маль­но­го за­без­пе­чен­ня грун­ту азо­том під час йо­го удо­б­рен­ня слід вно­си­ти на кож­ний цент­нер сте­бел рос­лин 0,25–1,5 кг азо­ту за­леж­но від клі­ма­ту і грун­ту (за ви­со­кої во­ло­гості бідно­го на по­живні еле­мен­ти грун­ту потрібно вно­си­ти мак­си­маль­ну до­зу).
При­чо­му за­рубіжні вчені вва­жа­ють, що за осінньо­го удо­б­рен­ня грун­ту рос­лин­ни­ми решт­ка­ми під вес­ня­ний висів ці решт­ки що­до азо­ту ви­ко­ну­ють по­зи­тив­ну роль, оскільки зв’язу­ють вільний азот у грунті і за­хи­ща­ють йо­го від ви­ми­ван­ня та­ли­ми во­да­ми, а ком­пен­су­ю­чу до­зу азо­ту слід вно­си­ти пе­ред висіван­ням ярих куль­тур.
   Вра­хо­ву­ю­чи значні ко­ш­ти, потрібні для прид­бан­ня тех­но­логічно­го об­лад­нан­ня і те­перішнє фінан­со­ве ста­но­ви­ще пе­ре­важ­ної більшості на­ших гос­по­дарств, ши­ро­ке ви­ко­ри­с­тан­ня со­ло­ми для одер­жан­ня теп­ло­вої енергії в не­да­ле­ко­му май­бут­нь­о­му не пе­ред­ба­чається. То­му со­ло­му і по­жнивні решт­ки за те­пе­рішньо­го гос­по­да­рю­ван­ня раціональ­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для удо­б­рен­ня грун­ту.