Сівал­ка PLANTER на чо­ти­рь­ох по­лях

У статті наведено результати оцінювання якості роботи в польових умовах висівного апарата під час сівби насіння цукрових буряків на високих швидкостях та адаптивність сошникової групи сівалки PLANTER до різних систем основного обробітку грунту.

В. По­горілий, заст. ди­рек­то­ра,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

До кінця ХХ ст. провідні ви­роб­ни­ки сільсько­го­с­по­дарсь­кої техніки про­по­ну­ва­ли аг­рар­ним підприємствам сівал­ки із сош­ни­ко­ви­ми гру­па­ми, спро­ек­то­ва­ни­ми для за­без­пе­чен­ня якісно­го висіван­ня куль­тур за кон­крет­но­го спо­со­бу об­ро­біт­ку грун­ту (після оран­ки за­сто­со­ву­ва­ли ли­ше сош­ни­кові гру­пи, після без­по­ли­це­во­го роз­пу­шу­ван­ня — ре­ш­ту ме­ха­ніз­мів) за ро­бо­ти на не­ви­со­ких (оп­ти­маль­но — не більше ніж 4,5–5,5 км/год) ро­бо­чих швид­ко­с­тях. Такі сівал­ки об­лад­­ну­ва­ли пнев­ма­тич­ни­ми та ме­ханіч­ни­ми висівни­ми апа­ра­та­ми, що за­без­пе­чу­ва­ли знач­ну їхню універ­сальність що­до висіву різно­го за розміром і фор­мою насіння, але ма­ли низь­ку при­сто­со­ва­ність (адап­тивність) сош­ни­ко­вих груп до ро­бо­ти за мінімаль­них си­с­тем ос­нов­но­го об­робітку грун­ту.
   Сьо­годні, з по­явою но­вих тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, що орієнто­вані на зни­жен­ня ви­т­рат енергії, та мінімаль­них си­с­тем об­робітку грун­ту, ви­роб­ник по­тре­бує уні­вер­саль­них висівних аг­ре­гатів не тіль­­ки що­до висіву різно­го за своїми фізи­ко-ме­ханічни­ми ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ми насіння, а й та­ких, які мо­жуть за­без­пе­чу­ва­ти сів­бу як на по­лях із тра­диційним об­робіт­ком грун­ту — з оран­кою, так і після без­по­ли­це­во­го роз­пу­шу­ван­ня по­верхні по­ля на різну гли­би­ну або й уза­галі при­сто­со­ва­них до пря­мо­го висіван­ня (тоб­то без про­ве­ден­ня по­пе­ред­нь­о­го об­робітку грун­ту і за знач­ної кількості по­жнив­них ре­ш­ток по­верхні по­ля).
Та­ким чи­ном, роз­ви­ток су­час­них аг­ро­тех­но­логій, у то­му числі і за висіван­ня про­сап­них куль­тур, ви­су­ває жорсткі ви­мо­ги як до сош­ни­ко­вих груп сіва­лок (вміння рівномірно за­гор­та­ти насіння на за­да­ну гли­би­ну за знач­ної кількості по­жнив­них ре­ш­ток на полі та підви­ще­ної твер­дості і гре­бе­ня­с­тості по­верхні грун­ту), так і до висівних апа­ратів (знач­не, май­же вдвічі, підви­щен­ня ро­бо­чих швид­­ко­с­тей сівал­ки — до 9–10 км/год).

Кон­ст­рук­тивні особ­ли­вості сівал­ки
Те­с­то­ва­на сівал­ка точ­но­го висіву PLANTER ви­роб­ництва Kuhn-Huard S.A. (Франція) — навісна, ви­ко­на­на у 12-ряд­но­му варіанті (табл. 1). Сівал­ка при­зна­че­на для про­ве­ден­ня точ­но­го висіву ка­­лі­­брованого, дражованого і звичайного насіння цукрових та кормових буряків, ріпаку, кукурудзи, соняшнику, сої, сорго, томатів, бавовни та інших просапних культур.
   Висівний апа­рат за своєю кон­ст­рук­цією є пнев­ма­тич­ним апа­ра­том ва­ку­ум­но­го ти­пу. В ньо­му за­сто­со­ва­но ро­бо­чий ор­ган до­б­ре відо­мої у світі сівал­ки «Пнев­мо­сем», яку впро­довж три­ва­ло­го ча­су ви­го­тов­ля­ла фірма Kuhn-Nodet (Фран­ція).
Се­лек­тор за­пов­нен­ня насінням ко­мірок висівних дисків має та­кий са­мий прин­цип дії, як і в інших кон­ст­рукціях висівних апа­ратів із пнев­ма­тич­ним ме­ханізмом за­хоп­лен­ня та транс­пор­ту­ван­ня насіння до місця йо­го висіван­ня у бо­роз­ну. Але, на відміну від сво­го по­пе­ред­ни­ка, в йо­го кон­ст­рукції по­каж­чик по­ло­жен­ня ски­да­ча «зай­во­го» насіння ви­ко­нує од­но­час­но і функцію ре­гу­лю­валь­но­го еле­мен­та.
   Пнев­мо­си­с­те­ма сівал­ки скла­дається із вен­ти­ля­то­ра відцен­т­ро­во­го ти­пу, пнев­мо­ко­лек­то­ра та го­ф­ро­ва­них пнев­мо­­про­водів, які спо­лу­чу­ють ко­лек­тор із ка­ме­ра­ми за­пов­нен­ня висівних апа­ратів. На­явність у кон­ст­рукції сівал­ки пнев­мо­ко­лек­то­ра за­без­пе­чує ви­­рівню­ван­ня сту­пе­ня розріджен­ня повітря у всіх висів­них апа­ра­тах не­за­леж­но від їхньо­го від­да­лен­ня від вен­ти­ля­то­ра, чим до­ся­гаєть­ся стабільність про­це­су за­пов­нен­ня комірок висівних дисків насінням. Крім то­го, за­сто­су­ван­ня пнев­мо­ко­лек­то­ра усу­­ває по­тре­бу в пнев­мо­про­во­дах ве­ли­кої до­вжи­ни, які за­ха­ра­щу­ють простір між посівни­ми секціями та ство­рю­ють певні не­зруч­ності під час об­слу­го­ву­ван­ня ма­ши­ни.
Привід висівних дисків здійснюється лан­цю­го­вою пе­ре­да­чею че­рез ко­роб­ку зміни пе­ре­дач (зміни нор­ми висіву), яка за­без­пе­чує привід усіх (12 шт.) висівних апа­ратів, що знач­но спро­щує технічне та тех­но­логічне об­слу­го­ву­ван­ня ма­ши­ни. Ве­ду­чий блок ко­роб­ки кіне­ма­тич­но зв’яза­ний че­рез трансмісійні ва­ли з дво­ма опор­но-хо­до­ви­ми ко­ле­са­ми сівал­ки, а ве­де­ний — че­рез си­с­те­му валів — із об­ме­жу­ва­ча­ми крут­но­го мо­мен­ту, лан­цю­гові пе­ре­дачі — з висівни­ми апа­ра­та­ми висівних секцій сівал­ки.
   Об­ме­жу­вач крут­но­го мо­мен­ту (за­по­біжна муф­та) при­зна­че­ний для за­побі­ган­ня руй­ну­ван­ню висівних апа­ратів у разі різко­го зро­с­тан­ня на­ван­та­жень у лан­цю­го­во­му кон­турі при­во­ду висівно­го дис­ка (за­кли­ню­ван­ня дис­ка). Скла­даєть­­ся об­ме­жу­вач із двох ку­лач­ко­вих муфт та на­ти­ск­ної пру­жи­ни, кіне­ма­тич­но з’єдна­них із ве­ду­чою зіроч­кою так, що за пе­ре­ви­щен­ня до­пу­с­ти­мо­го на­ван­та­жен­ня на неї муф­ти ви­хо­дять із за­чеп­лен­ня і ве­ду­ча зіроч­ка зу­пи­няється. Привід кож­но­го із висівних апа­ратів має свою за­побіжну муф­ту, то­му по­ру­шен­ня тех­но­логічно­го про­це­су будь-яко­го із них не впли­ває на ро­бо­ту ре­ш­ти.
При­пи­нен­ня висіван­ня насіння ав­то­ма­тич­но реєструє си­с­те­ма кон­тро­лю тех­но­логічно­го про­це­су з од­но­ча­сним по­дан­ням зву­ко­во­го сиг­на­лу про ви­ник­нен­ня не­штат­ної си­ту­ації.

Сош­ни­ко­ва гру­па
Кон­ст­рукція сош­ни­ко­вої гру­пи ви­сів­ної секції дає змо­гу здійсню­ва­ти тех­но­­логічний про­цес в умо­вах тра­диційно­го об­робітку грун­ту, за мілкої куль­ти­ва­ції або без будь-яко­го об­ро­бітку по­верх­ні грун­ту за­леж­но від ста­ну площі. Та­кий ши­ро­кий діапа­зон умов, у яких мо­же пра­цю­ва­ти сівал­ка, за­без­пе­чує особ­ливість кон­ст­рукції висівної секції — на­яв­ність цілої низ­ки оригіна­ль­них до­дат­ко­вих ро­бо­чих ор­ганів.
   Спо­чат­ку пра­цює груд­ковідгор­тач, змон­то­ва­ний на крон­штейні пе­ред пе­ред­нім опор­ним кот­ком і який мо­же бу­ти вста­нов­ле­ним у двох по­ло­жен­нях: верх­нь­о­му або ниж­нь­о­му. У ниж­нь­о­му по­ло­женні груд­ковідгор­тач вста­нов­лю­ють за не­ве­ли­кої гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння, а у верх­нь­о­му — за її збільшен­ня.
Далі вста­нов­ле­но дис­ко­вий ніж, при­зна­че­ний для поліпшен­ня умов ро­бо­ти кіле­подібно­го сош­ни­ка. Він розміще­ний по один бік із пе­редніми опор­ни­ми кот­ка­ми по­пе­ре­ду кіле­подібно­го сош­ни­ка і на одній лінії з ним. Під час ро­бо­ти, за­гли­бив­шись у грунт мен­ше ніж на 1 см гли­би­ни хо­ду кіле­подібно­го сош­ни­ка, він розрізає грунт і рос­линні решт­ки, чим за­без­пе­чує фор­му­ван­ня бо­роз­ни без будь-яких по­ру­шень тех­но­логічно­го про­­­­­­­­­це­су. По­ло­жен­ня дис­ко­во­го но­жа ві­­д­­нос­но сош­ни­ка мо­же зміню­ва­тись за­ле­ж­­­но від умов ро­­бо­ти: від 13 до 40 мм ниж­­­че від ло­же­­утво­рю­ва­ча, для чо­го ко­­н­ст­рукцією пе­­ред­­­­ба­че­но шість по­ло­жень йо­го кріплен­ня.
   Кіле­подібний сош­ник скла­дається із двох «щік» та вмон­то­ва­но­го між ни­ми ло­же­у­тво­рю­ва­ча. Пе­ред­ня ча­с­ти­на сош­ни­ка кріпить­ся шарнірно у вер­ти­кальній пло­щині до кор­пу­са висівно­го апа­ра­та, що дає змо­гу швид­ко та зруч­но відво­ди­ти йо­го до­ни­зу під час заміни висівних дисків. У ро­бо­чо­му по­ло­женні сош­ник ут­ри­мується за до­по­мо­гою спеціаль­ної фіксу­валь­ної план­ки, закріпле­ної до йо­го зад­ньої ча­с­ти­ни.
Для за­побіган­ня пе­ре­ко­чу­ван­ню на­сінин дном бо­роз­ни ло­же­у­тво­рю­вач у по­пе­реч­но­му пе­рерізі має кли­но­подібну фор­му, що до­по­ма­гає фор­му­ва­ти ос­но­ву бо­роз­ни та­кої са­мої фор­ми, — це сприяє то­му, що висіяне насіння «за­кли­нюєть­ся» без зміни сво­го по­чат­ко­во­го по­ло­жен­ня. До спа­дан­ня насіння на дно бо­роз­ни «що­ки» сош­ни­ка за­побіга­ють оси­пан­ню грун­ту в бо­роз­ну.
   Задній опор­ний ко­ток скла­дається із двох коліс, вста­нов­ле­них на спільній осі під ку­том 22° од­не до од­но­го у вер­ти­кальній пло­щині. Ко­ток ви­ко­нує роль за­гор­та­ча, який ут­во­рює над ряд­ком із висіяним насінням ва­лок грун­ту у ви­гляді чо­ти­ри­г­ран­ної приз­ми.
Ши­ри­ну та­ко­го вал­ка ре­гу­лю­ють зміною відстані між ко­ле­са­ми, для чо­го на їхніх осях є по­зиціоно­вані місця кріплен­ня. Кон­ст­рукцією висівної секції пе­ред­ба­че­но та­кож ви­ко­ри­с­тан­ня до­дат­ко­во­го за­гор­та­ча, вста­нов­ле­но­го за задніми опор­ни­ми кот­ка­ми, який за­кри­ває муль­чо­ва­ним ша­ром ва­лок грун­ту і пе­ре­шко­д­жає ви­ник­нен­ню по­верх­не­вої кірки у зоні на­сін­нєво­го ря­ду в спе­котні після­до­щові періоди.
   Ме­ханізм ре­гу­лю­ван­ня гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння ви­ко­на­но у ви­гляді кіне­ма­тич­ної си­с­те­ми, що об’єднує в собі опорні ко­ле­са висівної секції, сош­ник та гвин­то­ву па­ру, яка дає змо­гу плав­но зміню­ва­ти по­ло­жен­ня сош­ни­ка віднос­но опор­них коліс.
Для зруч­ності ви­ко­нан­ня опе­рації ре­гу­лю­ван­ня гли­би­ни хо­ду сош­ни­ка на ква­д­рат­но­му стержні гвин­та вільно вста­нов­ле­но циліндрич­ну втул­ку, яка під час обер­тан­ня гвин­та вво­дить­ся у круг­лу ча­с­ти­ну от­во­ру опор­но­го крон­штей­на.

Якість ро­бо­ти сівал­ки PLANTER
Ме­та точ­но­го висіву — от­ри­ма­ти рів­номірне розміщен­ня всією пло­щею по­ля насіння про­сап­них куль­тур із за­гор­тан­ням на гли­би­ну, яка за­без­пе­чує найс­при­ят­ливіші умо­ви для йо­го про­ро­с­тан­ня та схо­д­жен­ня. За інших рівних умов рос­ли­ни роз­ви­ва­ють­ся най­кра­щим чи­ном і точ­ний висів за­без­пе­чує еко­номію насін­ня та підви­щен­ня вро­жай­ності.
   За­вдан­ня тех­но­логічно­го про­це­су, ви­ко­ну­ва­но­го сівал­ка­ми точ­но­го висі­ву, — пе­ре­тво­рен­ня ви­пад­ко­во­го скуп­чен­ня насінин у бун­кері на впо­ряд­ко­ва­не і послідо­вне — із за­да­ним інтер­ва­лом та на за­да­ну гли­би­ну — їхнє розміщен­ня в грунті. Вар­то вра­хо­ву­ва­ти, що че­рез імовірні відмінності фізи­ко-ме­ханічних вла­с­ти­во­с­тей насіння і грун­ту в ро­боті тех­но­логічних си­с­тем мож­ливі по­хиб­ки що­до за­без­пе­чен­ня висівно­го про­це­­су — це сто­сується роз­поділен­ня насінин у ряд­ку та за гли­би­ною, що но­сить ста­­тис­тич­ний (ви­пад­ко­вий) ха­рак­тер (рис. 1). То­му для оцінки якості ро­бо­ти висівних апа­ратів та сош­ни­ко­вих груп сівал­ки в по­льо­вих умо­вах ми за­сто­су­ва­ли ме­то­ди те­орії ймовірності та ма­те­ма­тич­ної ста­ти­с­ти­ки, а са­ме:
   оціню­ван­ня якості ро­бо­ти висів­но­го апа­ра­та та роз­поділен­ня насіння вздовж ряд­ка про­во­ди­ли із виз­на­чен­ням се­ред­нь­о­го інтер­ва­лу між насінням (см) та ко­ефіцієнта варіації інтер­валів (%). Се­редній інтер­вал мо­же зміню­ва­тись за­леж­но від вста­нов­ле­ної (за­да­ної) нор­ми висіву (в на­шо­му разі — 5 шт./ м. п.), а от ко­ефіцієнт варіації як ста­ти­с­тич­на ха­рак­те­ри­с­ти­ка йо­го не­стабільності має бу­ти до­сить низь­ким і згідно з аг­ро­тех­нічни­ми ви­мо­га­­ми — не пе­ре­ви­щу­ва­ти 27–30%;
   стабільність до­три­ман­ня вста­нов­ле­ної гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння та­кож оціню­ва­ли виз­на­чен­ням її се­ред­нь­о­го зна­чен­ня (см), а нерівномірність — виз­на­чен­ням се­ред­нь­ок­ва­д­ра­тич­но­го відхи­лен­ня гли­би­ни (± см). Зно­ву ж та­ки гли­би­ну мож­на вста­нов­лю­ва­ти (в на­шо­му разі — 2,5 см), а се­ред­нь­ок­ва­д­ра­тич­не відхи­лен­ня в усіх ви­пад­ках має не пе­ре­ви­щу­ва­ти двох діаметрів насіни­ни (для цу­к­ро­вих бу­ряків — ± 1 см).
Ре­зуль­та­ти досліджень за 12 про­хо­дів сівал­ки, без про­ве­ден­ня до­дат­ко­вих ре­гу­лю­вань ме­ханізмів, що за­без­пе­чу­ють про­цес висіву, на­ве­де­но у табл. 2.
   Як свідчать ре­зуль­та­ти ла­бо­ра­тор­но-по­льо­во­го те­с­ту, ні на од­но­му із фонів та на всіх швид­ко­с­тях висівні секції про­сап­ної сівал­ки PLANTER не змогли забезпечити дотримання  постійного значення встановленої глибини загортання (2,5 см) та заданої норми висіву (5 шт./м. п.). Ці показники, від­повідно, ста­но­ви­ли: 2,0–2,4 см — гли­би­на за­гор­тан­ня та 4,3–5,3 шт./м. п. — нор­ма висіву. І це при­род­но, оскільки вста­нов­лен­ня за­да­них па­ра­метрів гли­би­ни та нор­ми висіван­ня про­во­ди­ли в іде­аль­них умо­вах — на ас­фаль­то­ва­но­му ре­гу­лю­валь­но­му май­дан­чи­ку. А от у по­льо­вих умо­вах на ре­зуль­тат ро­бо­ти по­ча­ли чи­ни­ти свій вплив зга­дані ви­ще при­родні ха­рак­те­ри­с­ти­ки фізи­ко-ме­ханічних вла­с­ти­во­с­тей грун­ту, які ми спе­ціаль­но зміню­ва­ли за­сто­су­ван­ням різних си­с­тем об­робітку грун­ту, та­кож по­хиб­ки в ро­боті тех­но­логічних си­с­тем сівал­ки, зви­чай­но, за­ле­жать від ро­бо­чої швид­кості, яку за умо­ва­ми те­с­ту­ван­ня та­кож зміню­ва­ли (тра­диційна — 5 км/год, підви­ще­на — 7 та ви­со­ка — 9 км/год). За зви­чай­них умов у кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку потрібно проводити додаткові коригувальні дії для досягнення бажаного результату, але в нашому разі, відповідно до завдання, коригування не проводилось. За по­глиб­ле­но­го аналізу от­ри­ма­них да­них ми бу­ли приємно вра­жені ре­зуль­та­том.
Се­ред­ня гли­би­на за­гор­тан­ня насіння за різних си­с­тем об­робітку грун­ту де­що зміню­ва­лась, і сош­ни­кові гру­пи сівал­ки виг­либ­лю­ва­лись зі збільшен­ням йо­го твер­дості (від 0,78 МПа — за тра­диційно­го об­робітку до 1,20 МПа — за си­с­те­ми з еле­мен­та­ми «міні-тілл»), але за­би­вань ро­бо­чих ор­ганів не спо­с­теріга­лось навіть за збільшен­ня швид­кості від 5 до 9 км/год та знач­но­го збільшен­ня кількості по­жнив­них ре­ш­ток на по­верх­ні по­ля. Насіннєва бо­ро­зен­ка фор­му­ва­лась стабільно якісно, та й зміна гли­би­ни за­гор­тан­ня ста­но­ви­ла ли­ше 0,2 см, або 8,25% се­ред­нь­о­го по­каз­ни­ка за всіма варіан­та­ми зна­чен­ня.
   Ще стабільнішою якість за­гор­тан­ня ви­я­ви­лась за аналізу спеціаль­но­го по­­каз­­­ни­ка — се­ред­нь­ок­ва­д­ра­тич­но­го від­хи­­лен­ня гли­би­ни. У жод­но­му варіанті те­с­ту із 20-ти — ні зі зміною фо­ну, ні за різко­го зро­с­тан­ня ро­бо­чої швид­кості сівал­ки — цей по­каз­ник не сяг­нув навіть по­ло­ви­ни до­пу­с­ти­мо­го рівня
(± 1 см) і пе­ре­бу­вав у ме­жах ± (0,32–0,42) см.
От­ри­ма­ни­ми ре­зуль­та­та­ми слід за­вдя­чу­ва­ти оригінальній та зба­лан­со­ваній за па­ра­ме­т­ра­ми кон­ст­рукції сош­ни­ко­вої гру­пи сівал­ки, у якій поєдна­но техніко-тех­но­логічні мож­ли­вості дис­ко­во­го i кіле­подібно­го сош­ників. Дис­ко­вий ніж, вста­нов­ле­ний пе­ред кіле­подібним сош­ни­ком, за­без­пе­чує надійне розрізу­ван­ня по­верх­не­во­го ша­ру грун­ту та, не­за­леж­но від на­яв­ності i кількості в ньо­му рос­лин­них ре­ш­ток і твер­дості грун­ту, ство­рює спри­ят­ливі умо­ви для ро­бо­ти кіле­подібно­го сош­ни­ка. За та­ких умов ос­танній фор­мує насіннєву бо­роз­ну на стабільній гли­бині i без будь-яких по­ру­шень по­пе­реч­но­го профілю, що за рів­но­мірно­го по­да­ван­ня насіння висівним апа­ра­том є пе­ре­ду­мо­вою якісно­го йо­го роз­поділен­ня вздовж ряд­ка і на рівно­мірній гли­бині.
   На пер­ший по­гляд, рівномірність роз­поділен­ня висівним апа­ра­том насін­ня вздовж ряд­ка не по­вин­на знач­но за­ле­жа­ти від фо­ну, на яко­му про­во­дять ви­сі­ван­ня, а підви­щен­ня ро­бо­чої швид­кос­ті сівал­ки та, відповідно, збільшен­ня ку­то­вої швид­кості висівно­го дис­ка ма­ють суттєво по­зна­чи­тись на якості висіван­ня. Так, за мен­шої швид­кості роз­поді­лен­ня насіння має бу­ти якіснішим, а за більшої — погіршу­ва­тись. ­На­томість от­ри­мані ре­зуль­та­ти те­с­ту, за­вдя­ки кон­ст­рук­тив­ним особ­ли­во­с­тям висівно­го апа­ра­та та висівної секції сівал­ки, не зовсім підтвер­ди­ли наші те­о­ре­тичні по­си­лан­ня (рис. 2).
Як уже відміча­лось раніше, се­редній інтер­вал між насінням у ряд­ку де­що зміню­вав­ся, але в не­знач­них ме­жах. Тож хо­ча і є де­які відмінності у се­редніх йо­го зна­чен­нях за ро­бо­ти на різних фо­нах об­робітку грун­ту та на різних швидкісних ре­жи­мах, от­ри­мані дані не да­ють підстав ствер­д­жу­ва­ти про знач­ний вплив умов ро­бо­ти та ро­бо­чої швид­кості сівал­ки (до 9 км/год) на зміну нор­ми висіву насіння цу­к­ро­вих бу­ряків. Висівний апа­рат сі­вал­ки PLANTER за всіх умов якісно та ста­більно ви­т­ри­му­вав фак­тич­ну нор­му висіву — ду­же близь­ку до вста­нов­ле­ної.
   До­сить ви­сокі ре­зуль­та­ти от­ри­ма­но і що­до по­каз­ни­ка стабільності до­три­ман­ня се­ред­нь­о­го інтер­ва­лу — ко­е­фі­цієнта йо­го варіації. При­чо­му стабільнішим за різних швид­ко­с­тей він був у варіан­тах тра­диційно­го об­робітку — 23,6% (-1;+ 0,8) та си­с­те­ми з еле­мен­та­ми «міні-тілл» — 19,4% (-2,3;+1,9) і мав за­галь­ний тренд до збільшен­ня стро­ка­тості по­каз­ників за ро­бо­ти на фоні за­сто­су­ван­ня двох інших си­с­тем об­робітку грун­ту: кон­сер­ву­валь­ної — 21,4% (-5,6;+6,1) та муль­чу­валь­ної — 28,4% (-4,2;+5,4). Мож­ли­во, у варіан­тах те­с­ту­ван­ня за ро­бо­ти на фоні двох, вка­за­них пер­ши­ми, си­с­тем за­вдя­ки рівно­мі­рні­шо­му об­ро­бітку грун­ту що­до гли­би­ни (тра­­­ди­­цій­на) та за відсут­ності об­робітку («мі­­ні-тілл») ди­намічні на­ван­та­жен­ня на висівну секцію бу­ли де­що мен­ши­ми, а за різног­ли­бин­но­го об­робітку (кон­сер­ву­валь­на) та по­верх­не­во­го (муль­чу­валь­на) стро­катість щільності грун­ту ви­ща, і, від­по­відно, по­си­люється ди­намічне на­ван­та­жен­ня, але сівал­ка ре­а­гує на ці зміни до­сить м’яко. І ли­ше в од­но­му варіанті — за кон­сер­ву­валь­ної си­с­те­ми об­робітку та ви­со­кої ро­бо­чої швид­кості (9 км/год) — цей по­каз­ник тільки на­бли­зив­ся до до­пу­с­ти­мо­го рівня в 30%, що зно­ву під­твер­ди­ло до­с­ко­налість та зба­лан­со­ва­ність па­ра­метрів висівної секції сівал­ки PLANTER.
На за­вер­шен­ня слід відміти­ти, що ро­бочі ор­га­ни висівної секції за всіх швидкісних ре­жимів та ро­бо­чих фонів якісно про­ве­ли по­верх­не­вий об­робіток грун­ту в зоні ряд­ка та сфор­му­ва­ли над насінням гор­бик грун­ту зав­виш­ки 1,5–2,5 см, що сприяє оп­ти­ма­ль­но­му про­гріван­ню грун­ту та ство­рює пе­ре­шкоди надмірно­му йо­го ви­си­хан­ню.