Огляд нових розробок для сівби сидеральних культур

Ця проблема спонукала до пошуку альтернативних джерел відновлення родючості грунту на основі застосування сидератів. Крім того, усвідомлення, що відбувається катастрофічна деградація земель, також стало поштовхом до відродження органічного землеробства і використання зелених добрив. Тому саме тепер, у період складного екологічного навантаження, великої розораності земель, органічне землеробство набуває вагомого значення, а створення природних екосистем — агробіоценозів, дасть можливість із урахуванням алелопатичної взаємодії та принципів біологічного землеробства врегулювати і зберегти структуру земельних угідь.
У системі заходів із підвищення родючості грунтів основне місце займають науково обгрунтовані сівозміни, система обробітку і забезпечення грунту органічними добривами. Запобігання негативному впливу хімізації рослинницької галузі на довкілля та здоров’я людей і водночас підвищення родючості грунтів потребує розробки та впровадження комплексу заходів, спрямованих на біологізацію систем землеробства, які були б максимально наближені до природного кругообігу речовин. Саме органічна речовина є тим фактором, який сприяє підвищенню рівня гумусу та поживних речовин у ньому, завдяки чому забезпечується життєдіяльність рослин. Проте не слід забувати, що організми постійно взаємодіють між собою, прямо чи опосередковано впливаючи один на одного. Так, і зелене добриво, сидерати, не справляє негативного впливу на наступну культуру в сівозміні. Розширення знань про перебіг процесів хімічної взаємодії у сільськогосподарських рослин, а також бур’янів може значно підвищити ефективність їхнього вирощування.
В умовах кризових явищ сучасного сільськогосподарського виробництва, коли різко зменшилось поголів’я худоби й відповідно знизилось виробництво та внесення гною, виникає необхідність пошуків шляхів поповнення органічної складової грунту шляхом застосування альтернативних органічних добрив як передумови створення сприятливих для культурних рослин агрохімічних, водно-фізичних та біологічних грунтових властивостей. Тому важливого значення в землеробстві набувають саме такі види органічних добрив, як нетоварна частина врожаю (солома, гичка, інші післяжнивні рештки), зелена маса посівів сидеральних культур.
Фермер має «подружитися» із сидератами, оскільки грунтовиснажуваних культур — із зрозумілих економічних причин — у сівозміні завжди більше, ніж грунтопоновлюваних, а гною для компенсації дефіциту органіки за розвиненого рослинництва завжди недостатньо. Сидерати — могутні відновники грунтової родючості, справжні «зелені ліки» для грунту.
Сидерати весною. З сидератами грунт збагачується великою кількістю органічних речовин. У середньому за врожайності 120–150 ц/га зеленої маси її заорювання еквівалентне внесенню гною на рівні 30–40 т/га. Гній — класичне органічне добриво, його іноді називають перлиною землеробства, проте сидерати перевершують його у багатьох відношеннях. По-перше, вони дешевші, їх не потрібно транспортувати на поле, що економічно вигідно, по-друге, вони не містять насіння смітних рослин у такій кількості, як це властиво гною, та по-третє, від сидератів тільки за один сезон грунт додатково отримує від 100 до 400 кг/га біологічно чистого азоту.
Поживні елементи, що містяться в рослинній масі сидератів, потрапляючи в грунт і поступово розкладаючись, переходять у доступний стан для засвоєння подальшими культурами, а органічна сидеральна речовина сприяє відновленню грунтової структури. Деякі сидеральні культури (люпин, гречка, гірчиця) збільшують розчинність і доступність для рослин малорухомих грунтових фосфатів, а люпин може використовувати важкодоступні форми калію.
Залежно від ступеня виснаження грунту, сидерати використовують упродовж літа або як проміжну культуру. Іноді висівають озимий горох або озиму вику, навесні після цвітіння масу прикочують або подрібнюють і заорюють, а ділянку вирівнюють і проводять сівбу. Органічні добрива не вибагливі в догляді, але за зрошення забезпечують кращу врожайність.
Посівна техніка для сидератів
Висів сидератів проводять декількома способами.
Œ   Перший спосіб:
Сівба насіння відбувається розкидним способом автономними відцентровими розкидачами гранульованих мінеральних добрив або сидеральних культур. Краще, коли операція розкидання насіння і загортання його в грунт здійснюється одним технологічним проходом агрегата. Це можливо, наприклад, завдяки розкидачу насіння сидеральних культур, установленому на лущильник типу ЛД або зчіпку типу ЗГ (ці машини розроблено ТОВ «Краснянське СП “Агромаш”»). Конструкційно розкидачі складаються з бункера, в нижній частині якого встановлено дозатор насіння для забезпечення норми висіву і розкидний електропривідний диск із лопатями. Насіння, потрапляючи на диск, під дією відцентрової сили лопатей розкидається поверхнею грунту, після чого загортається робочими органами грунтообробної машини. Оскільки розкидання здійснюється єдиним диском на всю ширину захвату машини, то недоліком такого способу є висока нерівномірність розподілення насіння як за шириною захвату, так і за глибиною загортання, що в подальшому впливає на врожайність сидерату.
   Другий спосіб:
Сівбу насіння сидератів проводять монтованими на грунтообробний агрегат висівними пристроями у складі навісних модулів на основі загального дозатора і локальних висівних пристосувань пасивної дії: сошників, площинних розсіювачів різної форми (дискових, квадратних тощо). Відомими машинами для реалізації такого способу є, наприклад, посівний модуль BioDrill, який монтують на грунтообробні агрегати серії Carrier.
За три останні роки як в Україн, так і за кордоном відмічено появу виробників грунтообробної техніки, які почали використовувати пасивні модулі, наприклад моделі Turbо Jet Super (розробка фірми «Технік—плюс», Австрія), що мають можливість монтажу на різних грунтообробних машинах: дискових боронах, дископаках, грунтообробних агрегатах, важких пружинних боронах типу БПВ. На імпортних відомих брендах, наприклад Razol та Strom Bednar, використовують аналогічні за конструкцією висівні модулі інших фірм. Процес висіву насіння сидератів в таких конструкціях здійснюють розміщені поряд із грунтообробними робочими органами пасивні тарілчасті розсіювачі. Оскільки на машині може бути чотири-десять локальних висівних пристосувань, то цей спосіб забезпечує кращу рівномірність розподілення насіння сидератів за шириною захвату і глибиною загортання.
Окремо можна відмітити нову розробку ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ», представлену на Міжнародній виставці «Агро-2013», де на грунтообробному агрегаті АГ-3,0-20 встановлено висівний модуль Turbо Jet Super 8. Висівання насіння сидератів відбувається під час обробітку грунту і здійснюється пневматично дисковими сошниками. Цей спосіб забезпечує високу рівномірність розподілення насіння за шириною захвату і глибиною загортання.
Ž   Третій спосіб:
 Реалізується сівалками, які забезпечують потрібну норму висіву сидеральних культур. Відомими машинами для його здійснення є, наприклад, сівалка зернотукотрав’яна СЗТ-3,6 виробництва ПАТ «Червона Зірка», сівалки виробництва фірми МСНПП «Клен», сівалка зернотукова механічна СЗМ-4 «Ніка» виробництва ПП ВКФ «Велес-Агро». Висівати сидеральну культуру можна як під час сівби основної культури (наприклад, поєднаний висів ячменю і конюшини чи люцерни), так і після її збирання.

Висновки
Таким чином, використання сидеральних культур є ефективним способом забезпечення грунту поживними речовинами. На світовому ринку для сівби сидератів пропонують як добре відомі користувачеві серійні машини, так і нові розробки, оснащені автономними висівними модулями з альтернативними варіантами висівання та загортання насіння.

С. Маринін, завідувач лабораторії,
Л. Шустік, канд. техн. наук, заввідділом,
Л. Мариніна, мол. наук. співробітник,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого