Надійність сучасного елеваторного комплексу: високоефективні системи гравітаційного транспорту

В умовах сучасного розвитку економіки нашої країни спостерігається інтенсивний розвиток зернопереробної промисловості. У результаті цього більшість підприємств галузі має потребу в збільшенні обсягів приймання і переробки зерна, що, своєю чергою, зумовлює підвищену інтенсивність експлуатації транспортно-технологічних ліній, унаслідок чого посилюється спрацювання не тільки транспортного, а й, насамперед, гравітаційного обладнання.

Дмитро Джулінський,
керівник конструкторського бюро
ГП «Зернова Столиця»

Системи гравітаційного транспорту з’єднують основні технологічні операції та лінії. Вони складаються з основних стандартизованих у нашій галузі фасонних елементів, таких як труби, сектори, переходи, вводи, елементи заповнення продуктом технологічного обладнання.
Спрацювання гравітаційного обладнання зумовлене такими основними конструктивними параметрами устаткування:
 матеріалом корпуса (тип сталі);
 технологічним місцерозташуванням;
 технологією виготовлення обладнання;
 технологією його монтажу;
 геометрією конструкції;
 відсутністю футерування.
Робота систем гравітаційного транспортування кожного підприємства порівнянна з роботою кровоносної системи людини. Тому дуже важливо, щоб «артеріям» кожного елеватора була притаманна така властивість, як довговічність.
Основними причинами зниження ресурсу працездатності гравітаційного обладнання є:
 використання марок сталі низької фрикційної стійкості і невисокої твердості;
 наявність кривизни, задирок і перепадів рівня на робочих поверхнях обладнання;
 нехтування заводами-виробниками нормативними характеристиками геометрії і товщини тіла елемента обладнання;
 відсутність зносостійких покриттів робочих поверхонь;
 порушення технології виробництва.

У першу чергу, найважливішим критерієм довговічності гравітаційного обладнання є марка сталі. Для визначення тривалості терміну придатності виробів, що працюють у стабільних фрикційних взаємодіях з абразивними матеріалами, слід розглянути фізику основної причини втрати довговічності. Основним видом руйнування корпуса гравітаційно-транспортних систем є зниження товщини стінки корпуса через інтенсивне стирання абразивним продуктом. Стирання — це відшаровування часток сталі внаслідок фізико-механічного впливу. Основним впливовим чинником стирання є зернистість сталі.
Сьогодні на території України практично в кожному великому районному чи обласному центрі є так звані гаражні кооперативи з виробництва самопливного обладнання, які реалізують свою продукцію за заниженою ціною. Але ця продукція не відповідає вимогам сучасної елеваторної галузі з тієї причини, що для виробництва продукції потрібної якості необхідні виробничі площі та верстатна база. Тому під час вибору самопливного обладнання варто звертати увагу на такі моменти:
  цілісність заготовки корпусного елемента (у разі виробництва зі стикованих листів сталі утворюються додаткові нерівності і задирки, які зумовлюють інтенсифікацію спрацювання);
  місцерозташування стиків (стик не має напряму контактувати з продуктом);
  товщина металу (деякі виробники застосують сталь завтовшки 1,8 замість 2 мм або 2,5 замість 3 мм);
  перпендикулярність фланців до тіла елемента (відсутність перпендикулярності призводить до зміни траєкторії руху продукту, що негативно позначається на корпусних елементах гравітаційного транспорту);
  розташування отворів на фланцях;
  матеріал фланців (місце стику двох елементів ослаблене зварювальним швом і перепадом геометрії, тому вкрай важливо, щоб стик був посилений саме кутовою сталлю).

Монтаж самопливного обладнання
Ще один із надзвичайно важливих факторів — монтаж елементів гравітаційного транспорту. Перше, на що слід звернути увагу під час монтажу, — це, звісно ж, співвісність. Саме дотримання цієї вимоги під час монтажу фасонних елементів практично повністю виключає кривизну траєкторії і хаотичне розкидання зернового матеріалу. Дотримання цього правила дасть змогу не тільки подовжити термін служби самопливного транспорту, а й знизити втрати продукту товарної кондиції.
Наступною важливою геометричною особливістю є концентричність фасонних елементів. Концентричність — це повна стикувальна відповідність і подальше повторення робочих поверхонь під час складання гравітаційної траси. У разі недотримання цього правила ми інтенсифікуємо стирання й руйнування корпуса гравітаційних елементів.
Особливу увагу потрібно звернути на компонування гравітаційних трас. Чим менше крутих поворотів має траса, то довшим буде термін її служби і якість транспортованого нею продукту. Говорити про правильність експлуатації чи її недоліки наразі некоректно. Щороку кожне підприємство стикається із ремонтом і потребою заміни самопливного обладнання.  Правильна експлуатація гравітаційного транспорту— це максимальне напрацювання без зупинок на ремонт аж до настання руйнування. А довговічна експлуатація можлива тільки у разі виконання вказаних вище рекомендацій.
Сьогодні українським аграріям ми можемо запропонувати  як самопливне обладнання з терміном експлуатації, який гарантує  транспортування 45—50 тис. т зернових на ділянці приймання заготівельного елеватора до настання повного його стирання, так і новітні розробки в області гравітаційного транспорту: самопливи виготовлені зі спеціальних легованих сталей (гарантований наробіток 145–160 тис. т) та самопливи з застосуванням керамічного футерування. Останнє рішення дає змогу транспортувати зерно за терміну експлуатації на рівні близько 600 тис. т. до настання його робочої непридатності.