Перспективні напрями державної підтримки сільськогосподарських підприємств

Державна підтримка сільського господарства є важливим напрямом аграрної політики в усіх країнах. Угодою про асоціацію між Україною та ЄС передбачено гармонізацію законодавства України із законодавством ЄС, у тому числі й у галузі сільського господарства. Пріоритетність державної підтримки малих і середніх сільськогосподарських виробників задекларована у ряді стратегічних документів щодо розвитку сільського господарства України.

На підтримку розробки щодо конкретних механізмів державної та наукової підтримки сільськогосподарських виробників проведено соціологічне дослідження в господарствах Валківської громади в рамках проєкту HuMUS (Healthy Municipal Soils).

Відновлення України невід’ємно пов’язано із євроінтеграцією нашої країни, побудовою нової, зеленої моделі економіки. Сільське господарство України займає особливе місце в структурі національної економіки та, вірогідно, збереже рушійну позицію у процесі відбудови країни. Застосовуючи принцип «відбудувати краще, ніж було», аграрний розвиток має базуватись не лише на зростанні виробництва, а й забезпеченні довгострокової сталості сектору країни на шляху до членства у Європейському Союзі. Громади знаходяться в авангарді місцевого управління ґрунтами. Окрім підвищення обізнаності про важливість здоров’я ґрунту, як основи економіки — проєкт дає можливість громадам створювати відповідні місцеві рішення для себе, орієнтуючись на конкретні власні проблеми і виклики.

Як частина EU Mission Soil, проєкт Healthy Municipal Soils (HuMUS) залучає та активізує громади для захисту та відновлення здоров’я ґрунту. Використовуючи міждисциплінарний підхід і методологію в кооперації з усіма зацікавленими сторонами для планування та координації місцевого виробництва та споживання сільськогосподарської продукції, проєкт HuMUS також стимулює і соціальні інновації. Такий підхід включає участь зацікавлених сторін: місцевих громадян, фермерів, землевласників та землевпорядників, споживачів, громадських організацій, науково-дослідних установ, підприємств та органів державної влади на регіональному та національному рівнях.

Метою Soil Mission є очолити перехід до здорових ґрунтів за допомогою сталого управління ґрунтами. З цією метою Європейський Союз сприяє обміну знаннями, діалогу та підвищенню обізнаності щодо цінності здоров’я ґрунту, викликів і рішень у всій Європі. Залучення маргіналізованих або вразливих спільнот сприяє спільному розумінню проблем і допомагає спільно створювати рішення для захисту та відновлення ґрунту. HuMUS є єдиним проєктом, що реалізує місію EU Soil Mission і спрямований на державне управління на місцевому та регіональному рівнях.
Ця стаття обмежується аналізом результатів дослідження сільськогосподарських підприємств, до яких належать фермерські господарства Валківської громади.

Мета статті – представити результати дослідження, які дають системне бачення поточного стану сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств Валківської громади, проблем і бар’єрів на шляху їх розвитку, потреб у конкретних видах державної та наукової підтримки. Таке бачення є дуже важливим для цілеспрямованої розробки ефективних рішень та вдосконалення нормативної бази щодо державної підтримки сільського господарства, а також для підвищення результативності діючих і впровадження нових програм та інноваційних технологій в сільському господарстві, а також виявлення впливу війни на фермерські господарства та їх поточного стану.

Респондентами були фермери, власники земельних ділянок, орендарі, представники місцевого самоврядування та мешканці громади. Для дослідження був застосований кількісний метод опитування — анкетування, для можливого виявлення тенденцій і закономірностей, та кращого розкриття ставлення представників цільової аудиторії до досліджуваних питань.

Дослідження було спрямоване на вирішення таких основних завдань:

• виявлення джерел інформації та рівня поінформованості сільськогосподарських виробників щодо програм державної підтримки;
• оцінку впливу сільськогосподарської діяльності на довкілля;
• використання у господарстві екологічних практик;
• поінформованість про заходи та технології збереження родючості та здоров’я ґрунту;
• готовність до впровадження інновацій у господарстві.

Переважний відсоток опитуваних представили фермери (82,8 %), що мають великий розмір господарства (37 %). З числа опитуваних 14,8 % наразі не ведуть сільськогосподарську діяльність.

Переважна більшість учасників, які надали свої відповіді, займаються вирощування зернових культур (82,8 %) та є представниками державного управління (17,2%). В основному, інформованість про стан ґрунтів у господарстві базується на власних дослідженнях та матеріалах агрохімпаспортизації, але більшість опитуваних інформацією про стан ґрунтів у власному господарстві немає – 57,1%.

Наступним блоком дослідження були питання пов’язані з формою рельєфу та ерозійними процесами на території господарства. Преважна більшість територій мають рівнинний або рельєф зі слабо вираженим схилом (52 та 48 % відповідно). За результатами анкетування 29,6 % – стверджують, що ерозійних процесів на території господарства немає. Також є низька обізнаність респондентів у питанні вмісту основних показників родючості ґрунту (N, P, K, гумус тощо), а саме 57,7 % опитуваних не проводили визначення цих показників.

Наступні питання стосувалися органічних відходів та добрив, які використовуються у господарстві. У більшості опитуваних органічних (73,1 %) відходів у господарстві немає. Переважна більшість респондентів на своїх земельних ділянках вносять мінеральні добрива (92,3 %), і лише 19,2 % органічні та 15,4 % органо-мінеральні.

Досить неоднозначними були відповіді стосовно оцінки впливу діяльності господарства на довкілля та екологічній свідомості респондентів. Згідно проведених досліджень більшість опитуваних, а саме 52 % вважають що їх господарська діяльність має незначний позитивний вплив на довкілля. Але, нажаль, 40 % опитуваних не впроваджують у своїй діяльності екологічні практики. Хоча варто відмітити, що переважна більшість опитуваних позитивно налаштовані до впровадження на власній території екологічних практик. Найбільш привабливими до впровадження на своїй території екологічними практиками респонденти вважають — ґрунтозберігаючі (62,5 %) та вологозберігаючі (37,5 %).

З однаковим відсотком опитані респонденти сьогодні зосереджені на зростання поточного напрямку діяльності (47,8 %), вихід до рівня самоокупності їх господарств (34,8 %), а також на пошуку нових продуктів чи напрямків діяльності (21,7 %). 13 % зосереджені на стабілізації показників діяльності на поточному їх рівні. Що стосується негативної сторони, то 4,3 % опитаних заявили, що зараз вони зосереджені на відновленні після наслідків воєнних дій. Ніхто з опитуваних не планує згортати свою діяльність, або консервувати активи, щоб не нести збитки.

У короткостроковій чи середньостроковій перспективі 76 % опитаних ставлять перед собою мету зберегти поточний стан справ у господарстві, а напрям на розвиток у майбутньому передбачають 24 %. Тим не менш, 24 % опитуваним важко зараз спрогнозувати завдання навіть у короткостроковій перспективі. 76 % фермерів, які під час опитування зазначили, що планують у майбутньому розвиток свого господарства, прагнуть зробити це за рахунок збільшення обсягів виробництва та підвищення якості продукції. Крім того, 16 % хочуть вийти на нові ринки збуту, зокрема ЄС, та 20 % – планують підвищити якість продукції за рахунок нового обладнання.

В ході проведення дослідження респондентам було надано перелік проблем, з якими може стикатись їхнє підприємство сьогодні з метою оцінки їхнього впливу на діяльність господарства.

В результаті серед найбільших проблем фермери всіх регіонів зазначили:

• Зміна погодно-кліматичних умов (72 %);
• Непередбачувані дії держави, постійні зміни законодавства (28 %);
• Зависокі податки (20 %);
• Відсутність науково-обґрунтованої стратегії ведення сільгоспдіяльності (20 %);
• Воєнні ризики, що пов’язані із можливістю руйнування активів (16 %);
• Недостатньо кваліфікованих працівників (16 %).

Проблеми із логістикою, відсутність необхідного обладнання, матеріалів, сировини та низька доступність грантових програм (12 %);
Необхідно також відмітити, що запити до гуманітарних організацій та держави у респондентів однакові. Так, основним запитом для 69,2 % опитаних є потреба у консультації експертів і лише 7,7 % респондентів вважають що все можна вирішити самостійно.

Стан поінформованості щодо заходів та технологій збереження ґрунту в господарствах задовільний — 53 %. Добре інформовані — 24 %, незадовільно — 20 %. Більшість опитуваних вже мали досвід подачі заявок на програми державної підтримки — 56 %. Майже всі респонденти бажають частково впровадити на території господарства інноваційні технології — 84,6 %, а 15,4 % мають високу готовність до впровадження.

Згідно з результатами проведеного дослідження, попри наявні труднощі більшість опитаних фермерів позитивно оцінюють стан свого бізнесу. Тим не менш, їх основним викликом є стабілізація та утримання показників діяльності на поточному рівні, враховуючи всі наявні у них проблеми, серед яких основними є:

• недостатність кваліфікованих працівників;
• кліматичні зміни;
• проблеми у розрахунках із торговими мережами;
• відсутність науково-обґрунтованої стратегії ведення сільгоспдіяльності;
• непередбачувані дії держави, постійні зміни законодавства.

Більшість фермерів потребують допомоги в різних її форматах. Зокрема, фінансова допомога від кредитних установ чи донорських програм. Крім того, фермери шукають консультаційних порад від експертів з таких питань, як: фінанси та інвестиції, постачання та збут, пошук партнерів та побудова відносин з владою.

Причинами залучення коштів є бажання розвитку та відновлення, на допомогу з оподаткуванням, на нову техніку та новітнє обладнання, на страхування та покриття ризиків, вихід на нові ринки та дослідження, а також на логістику.
Позитивним моментом є те, що більше 80 % з опитаних фермерів готові впроваджувати на своїх території інноваційні технології та дуже зацікавленні у реалізації екологічних практик.

М. Мірошниченко, доктор біол. наук, старший наук. співробітник, член-кореспондент НААН, 
О. Волошенюк, канд. с.-г. наук, старший наук.  співробітник,
С. Крилач, канд. с-г. наук, старший наук. співробітник 
Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»