Ринок ГМО без сірих зон: НАУ роз'яснює останні урядові рішення

На початку осені запрацює закон щодо регулювання ГМО, і нарешті він обростає конкретними механізмами. Експерти НАУ опрацювали свіжу порцію документів та зібрали для учасників ринку ключові зміни і нюанси, які варто знати. 

Що стало зрозумілішим

Коли Верховна Рада ухвалила базовий закон, ми отримали важливий, але загальний каркас. Багато речей тривалий час залишалися на рівні декларацій і викликали багато питань. Але в останні місяці уряд і профільні міністерства оприлюднили пакет підзаконних актів, які трансформували загальні норми на конкретні процедури. Тобто держава не просто каже «не можна» чи «можна», а запроваджує чіткий алгоритм дій.

По-перше, ми відмовляємося від розмитих формулювань і переходимо на єдину термінологію з ЄС. Адже точність понять – база для одного розуміння і точності виконання норм. У нормативне поле ввели конкретні поняття, такі як “закрита система” (лабораторії) та «навмисне вивільнення» (випробування чи вирощування у полі). З'явилися терміни «простежуваність» (контроль за кожною зерниною від поля до прилавка) та “подія трансформації” (конкретна генетична зміна, яка була внесена до організму). 

По-друге, кардинально змінюються вимоги до маркування продукції. Тут діє жорсткий європейський принцип: споживач має право знати все. Тепер, залежно від ситуації, на етикетках з'являться чіткі маркери: «генетично модифікований»,»вироблено з генетично модифікованого (назва інгредієнта)», «містить ГМО», «вироблено з використанням сировини, що містила ГМО».

Це означає, що приховати використання ГМ-компонентів у готовому продукті чи кормі без порушення закону буде неможливо. Простежуваність буде наскрізною на кожному етапі обігу. За правопорушення у цій сфері відповідатиме і виробник, і переробник.

По-третє, врегульовано одне з найболючіших питань для українських аграріїв – паралельне співіснування культур. На практиці це означає, що фермер, який вирощує ГМ, не повинен «засмітити» іншого перенесенням і «помножити на нуль» бізнес свого сусіда, який вирощує традиційну або чисту органічну продукцію. Нові норми чітко визначають захисні заходи (просторову ізоляцію, бар'єри, правила очищення техніки), щоб запобігти випадковому перехресному запиленню чи потраплянню модифікованого насіння у сусідній врожай. 

Кабмін також переймає практику ЄС щодо затвердження дозволених методів створення ГМО. А національна референтна лабораторія отримує оновлені, значно ширші повноваження для контролю та арбітражу у спірних ситуаціях.

Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України

Розбір ключових підзаконних документів 

За останні місяці уряд та профільні міністерства випустили цілу серію конкретних документів, що роз’яснюють, як закон діятиме в реальному житті. 

• Процедура реєстрації ГМО: від подачі заявки до скасування  (Постанова КМУ від 21 травня 2025 р. № 584). Цей документ детально розписує, як саме ГМО проходитиме державну реєстрацію, за якими критеріями оцінюватимуть безпечність і в яких випадках реєстрацію можуть призупинити чи скасувати. 

• Єдиний електронний Держреєстр ГМО  (Постанова КМУ від 15 квітня 2025 р. № 451). Затверджено офіційні правила ведення Державного реєстру ГМО. Тепер уся інформація про те, які лінії чи продукти офіційно дозволені в Україні, буде зібрана в одному місці.

• Робота з ГМО в лабораторіях  (Наказ МОЗ від 26.06.2025 № 1018). Міністерство охорони здоров'я затвердило медико-санітарні правила для тих, хто займається генетично-інженерною діяльністю в закритих системах. Їх дотримання має виключити ризик випадкового витоку матеріалу назовні.

І найсвіжіші, які теж варто вивчити уважно:

• Обов'язкове повідомлення про намір вирощувати ГМ-культури  (Наказ Мінекономіки від 10.02.2026 № 2264). Один із найважливіших документів для практиків. Він запроваджує обов'язковий Перелік осіб, які планують вирощувати ГМ-культури. Тепер діє декларативний принцип: перш ніж кинути насіння в землю, ви зобов'язані офіційно повідомити Держпродспоживслужбу, вказавши кадастровий номер ділянки та її точні межі.

• Градація ризиків у лабораторіях (Постанова КМУ від 27 травня 2026 р. № 685). Документ встановлює критерії, за якими оцінюють рівень небезпеки під час роботи з ГМО в замкнених системах. Держава ділить таку діяльність на чотири класи ризику: від абсолютно безпечної до найвищої з відповідним рівнем контролю.

• Громадське обговорення про дослідження ГМО у відкритій системі  (Постанова КМУ від 10 червня 2026 р. № 745). Якщо хтось планує проводити випробування ГМО у відкритому ґрунті, він зобов'язаний опублікувати стисле резюме проекту. Місцеві громади та колеги по ринку мають знати, де і що саме досліджується.

Українські правила дедалі більше наближаються до європейських

Важливо й те, що останні зміни продовжують гармонізацію українського законодавства із правилами ЄС у сфері обігу ГМО.

Так, Розділ ІІІ закону, який регулює діяльність у замкнених системах, був приведений у відповідність до європейських підходів щодо роботи з генетично модифікованими мікроорганізмами. Дозвільні процедури та вимоги до безпеки тепер залежатимуть від рівня ризику конкретної діяльності.

Стаття 26 встановлює більш чіткі правила маркування ГМО та продукції, виробленої з їх використанням, відповідно до практики ЄС.

Стаття 27 запроваджує систему простежуваності ГМО та ГМ-продукції на всіх етапах обігу – від виробника чи імпортера до кінцевого споживача.

Стаття 29 визначає правила співіснування ГМ, традиційних та органічних культур, щоб мінімізувати ризики ненавмисного потрапляння ГМ-матеріалу до не-ГМ продукції.

Стаття 35 врегульовує питання транзиту, транскордонного переміщення та ненавмисного вивільнення ГМО, що особливо важливо для міжнародної торгівлі.

Нарешті, стаття 36 уточнює принципи роботи національної референтної лабораторії, яка стане одним із ключових елементів системи державного контролю за обігом ГМО.

Отже, нові підзаконні акти принесли ринку головне – визначеність. Це дає можливість спокійно інтегрувати вимоги закону щодо регулювання ГМО у свої плани, уникнути непотрібних криз на старті та впевнено увійти в наступний агросезон. 

Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України