У сучасному світі поняття «пшениця» вже давно не обмежується значенням «сировина для виготовлення хліба». Для переважної більшості людей вона стала символом заможного існування та стабільності.
В основі цього лежать унікальні властивості хлібного зерна: завдяки своїй формі та хімічному складу зерно довго зберігається, легко транспортується і не потребує спеціальних сховищ. А головне — це наявність у пшеничному зерні клейковини — складного комплексу гідратованих білків, що забезпечують здатність тіста утримувати вуглекислий газ. Саме завдяки цьому людство отримало пористий, смачний хліб, що легко засвоюється і довго зберігається. Саме ці риси забезпечили пшеничній рослині переможну ходу по більшості країн світу, а пшеничний хліб зробили головним хлібом планети.
Зважаючи на воєнний стан в країні 24 червня 2026 року Інститут фізіології рослин і генетики НАН України спільно з Дослідним сільськогосподарським виробництвом (ДСВ) ІФРГ НАН України провели науково-виробничу конференцію «День поля 2026» в селищі Глеваха Фастівського району Київської області, безпосередньо в полі.
На зібранні були присутні керівники та фахівці аграрного сектору України, обласної та районної адміністрацій, управлінь агропромислового розвитку, провідних аграрних підприємств Київської, Черкаської, Чернігівської, Вінницької, Харківської, Полтавської, Хмельницької, Дніпропетровської, Тернопільської областей, керівники та головні агрономи базових насінницьких агроформувань Інституту. Конференція складалася з теоретичної й практичної частин.
З вітальним словом словом до присутніх звернувся Сергій Ярославович Коць, в.о. директора ІФРГ НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор.
На сьогодні наукові дослідження Інституту охоплюють майже всі сторони життєдіяльності рослин. Інститут тісно співпрацює з науковими установами Національної академії аграрних наук України, університетами, вітчизняними та іноземними агрофірмами та агрохолдингами.
Спільно з науковцями НААН України впроваджено екологічну технологію отримання рослинного білка завдяки симбіозу мікроорганізмів-азотфіксаторів із бобовими культурами. Створено високоефективні конкурентно здатні штами бульбочкових бактерій, бактеріальні добрива, біофунгіциди та комплексні стимулятори росту, які суттєво зменшують хімічне навантаження на ґрунти.
Я щиро вдячний усім учасникам, що завітали у Дослідне господарство та побачили наші здобутки, які науковці Інституту пропонують хліборобам України».
На правах гостинного господаря тепло привітав учасників конференції «День поля 2026» директор ДСВ ІФРГ НАН України, доктор сільськогосподарських наук Давид Віталійович Коновалов.
Він наголосив на тому, що партнерство хліборобів з Київськими селекціонерами дозволить витримати будь-які труднощі та з оптимізмом дивитися в майбутнє і побажав учасникам «Дня поля 2026» мирного неба над головою, міцного здоров’я, важкого колоса і легкої ниви.
З основною доповіддю на конференції виступив член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Руслан Андрійович Якимчук.
«Можливості зернового клину України, — зокрема зазначив він — величезні. Скажімо, сорти пшениці селекції нашого Інституту такі як: Київська 20, Городниця, Софія Київська дали у виробничих умовах 132; 135 та 144 ц/га зерна відповідно».
Далі доповідач детально зупинився на групах сортів, створених науковцями Інституту.
Перша група — це короткостеблові, високоінтенсивні сорти, здатні формувати за сприятливих умовах урожай на рівні 100 ц/ га зерна і більше. Беззаперечними лідерами групи є сорти Новосмуглянка, Городниця та Астарта. До цієї групи також належать сорти Золото України, Київська 19, Перлина Поділля, Синтетик 240, Нагода та інші. Випробування цих сортів у різних ґрунтово-кліматичних зонах дають підстави покладати великі надії на стабільні врожаї зерна пшениці озимої в країні.
Друга група — середньорослі сорти універсального використання, генетичний потенціал продуктивності яких близько 100 ц/га. Лідери цієї групи сорти – Подолянка, Богдана, Київська 22. Також до цієї групи належить сорти: Адама, Вежа Київська, Благовіщенська, Джамала, Звенигора, Київська 17, Родослава, Січеслава, Снігурка. Всі вони невибагливі до умов вирощування, попередників, мають високу екологічну пластичність.
Третя група — сорти-поліпшувачі, спеціалізовані за якістю. Лідер цієї групи сорт Здоба Київська. Також до цієї групи належать сорти Донор Київський і Наталка.
Четверта група — сорти спеціального використання. Її представляє сорт-дворучка Зимоярка, що поєднує гени озимої та ярої пшениці, тобто його можна висівати восени і навесні. Потреба в такому сорті зумовлена насамперед нестабільністю перезимівлі пшениць озимих та низьким рівнем урожайності пшениці ярої, особливо на півдні країни.
Вчені Інституту фізіології рослин і генетики НАН вперше в Україні розробили біотехнологію селекційного процесу, що забезпечує радикальне поліпшення пшениці за кількісним і якісним складом білка, фізичними властивостями крохмалю, вмістом ключових мікроелементів та показниками харчової цінності зерна.
Започатковано новий напрям селекції та вперше в Україні створено сорти пшениці озимої західноєвропейського екотипу, адаптовані для вирощування в ґрунтово-кліматичних умовах Степової, Лісостепової та Поліської зон України. Ці дослідження мають міжнародний авторитет і не мають вітчизняних аналогів. Сьогодні київські пшениці вирішують проблеми зерновиробництва в Україні і будуть вирішувати їх й надалі.
«Щедрі врожаї пшениці озимої нерозривно пов’язані з високими дозами NPK, мікроелементами, — зазначив у своїй доповіді завідувач відділу мінерального живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академік НАН України, доктор біологічних наук, професор Віктор Валентинович Швартау. — Постачання рослинам легкодоступної мінеральної поживи дає змогу поліпшувати обмінні процеси рослин, відповідно підвищувати стійкість рослинного організму проти різних стресів та сприяти отриманню високої врожайності».
Він наголосив на тому, що саме за мікродобривом майбутнє прибуткового екологічно чистого сільськогосподарського виробництва.
У своїй доповіді академік НАН України В. В. Швартау відмітив, що характерною особливістю діяльності Інституту є постійна націленість на потреби аграрного виробництва. Створення селекціонерами наукової установи лінійки сортів пшениці озимої з реальною врожайністю у виробництві 144 центнерів зерна з 1 гектара дало можливість започаткувати новий напрям наукових досліджень і заснувати клуб «100 центнерів» у творчій співдружності зі швейцарською компанію «Сингента». Це нова для України філософія хліба, що дає змогу вивести нашу державу на рівень передових країн Європи. Членами клубу «100 центнерів» є понад 150 господарств, що реально отримують 100-центнерні врожаї київських пшениць, чи впритул наблизилися до цього.
Зерно завжди було і залишається джерелом багатства України, гарантом її продовольчої безпеки. Наука про хліб завжди потрібна людям. І з цими словами не можна не погодитися.
Євген Юлійович Мордерер, завідувач відділу фізіології дії гербіцидів ІФРГ НАН України, доктор біологічних наук у своїй доповіді детально зупинився на інтегрованій системі захисту від бур’янів у посівах зернових колосових культур, адже контроль бур’янів — це один із найважливіших факторів впливу на врожайність культури.
Директор ДСВ ІФРГ НАН України, доктор сільськогосподарських наук Давид Віталійович Коновалов у своїй доповіді окреслив основні організаційні заходи з виробництва високоякісного насіння зернових культур. Зокрема він зазначив: «Світовий досвід засвідчує, що використання кращих сортів і гібридів дає змогу зменшити затрати енергії на виробництво продукції, підвищити урожайність на 20–50 %, залежно від культури. Загалом сортовий склад пшениці озимої насіння якого буде представлене до реалізації під урожай 2027 року налічує 12 сортів. Ми пропонуємо не лише високоякісне насіння, а й професійну підтримку технології вирощування. Насіння київських пшениць вирощують у базових насіннєвих господарствах Інституту, а їх географія охоплює всі природно-кліматичні зони України.
Український хліб рано чи пізно поверне собі світову першість. І хочеться, щоб в нашій державі це відбулося у сфері зерновиробництва якнайшвидше. І саме київські пшениці сприятимуть цьому, адже вже сьогодні кожен третій буханець хліба в країни випечено саме із київських пшениць.
А взагалі формула використання сортів пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України є простою — це менші витрати, більші прибутки. Досить лише скористатися цим. Переконливий аргумент. Чи не так?
Ми завжди раді новим замовникам і готові задовольнити всі їхні потреби у високоякісному насінні. Також хочу ще раз нагадати агрономам золоте правило хлібороба – зекономлена копійка на насінні — втрачена гривня на врожаї! Не запізнюйтеся із заявками. Уже сьогодні потрібно подбати про насіння під урожай 2027 року. Хочете мати гроші — сійте сорти хороші!».
Після пленарної частини учасники конференції відвідали селекційні та насінницькі поля Інституту і Дослідного господарства. Подивитися було на що, адже київські пшениці — це просто польові красуні. Насінницькі поля виглядали так, наче всі бур’яни та хвороби обійшли їх стороною, і неабияку роль тут відіграла відпрацьована до дрібниць технологія вирощування із застосуванням сучасних засобів захисту рослин, сівби протруєним насінням, вчасних агротехнічних заходів проти шкідників, хвороб і бур’янів.
Розповідаючи про київський пшениці Руслан Якимчук і Давид Коновалов давали детальну характеристику кожному сорту.
Сорти високоінтенсивного типу
Новосмуглянка. Середньостиглий, вегетаційний період 238–282 дні, високостійкий до вилягання, має підвищені зимо- та холодостійкість. Зерно сорту Новосмуглянка містить 13,2–14,0 % білка, 28,6–31,3% сирої клейковини. Віднесений до сильних пшениць. Максимальний урожай сорту — 119,8 ц/га.
Городниця. Середньостиглий. Вегетаційний період 230–235 днів. Стійкий до вилягання, проростання зерна в колосі та осипання. Зерно сорту Городниця містить 12,5–13,0 % білка, 26,6–27,6 % сирої клейковини. За якістю хліба сорт Городниця належить до сильних пшениць. Максимальний урожай сорту — 135,0 ц/га.
Синтетик 240. Сорт середньорослий, середньостиглий. Має високі посухо- та зимостійкість. Стійкий до вилягання та проростання зерна в колосі. Зерно сорту Синтетик 240 містить 12,8–14,0 % білка, 26,6–29,8 % сирої клейковини. За якістю зерна відноситься до сильних пшениць. Синтетик 240 обирають аграрії, які шукають надійності, стійкості та якості зерна. У сівозміні сорт можна розміщувати на всіх попередниках. Максимальний урожай сорту Синтетик 240–114,7 ц/га.
Варто зауважити, що попит на хліб постійно зростає. Оскільки площі під пшеницею практично не розширюються, досягти збільшення її виробництва можна лише за рахунок підвищення урожайності.
Сорти інтенсивного типу, універсального використання
Богдана. Середньостиглий. Стійкий до вилягання. Має високу морозостійкість. Сорт демонструє хорошу пластичність навіть за мінімального рівня обробітку ґрунту. Зерно сорту Богдана містить 12,9–14,7 % білка, 26,6–32,3 % сирої клейковини. Належить до сильних пшениць. Максимальний урожай сорту — 102 ц/га.
Київська 17. Середньоранній, вегетаційний період 275–280 днів. Зимо- та посухостійкість високі. Стійкий до вилягання, проростання зерна в колосі та осипання. Зерно сорту Київська 17 містить 12,8–13,6 % білка, 27,0–29,0 % сирої клейковини. Відноситься до цінних пшениць. Максимальний урожай сорту — 132,0 ц/га.
Родослава. Середньоранній. Середньорослий із інтенсивним кущенням. Стійкий до вилягання, проростання зерна в колосі. Зерно містить 12,7–13,8 % білка, 24,8–29,1 % сирої клейковини. Віднесений до цінних пшениць. Максимальний урожай сорту — 116,9 ц/га.
Київська 22. Середньостиглий, вегетаційний період становить 274–286 днів. Має хороші посухо- та зимостійкість. Стійкий до вилягання, проростання зерна в колосі. Зерно сорту Київська 22 містить 12,8–13,6 % білка, 26,8–28,7 % сирої клейковини. Відноситься до цінних пшениць. Сорт показує стабільний результат навіть за середніх та екстенсивних технологій вирощування. Максимальний урожай сорту — 114,7 ц/га.
У кожному господарстві ми рекомендуємо використовувати сорти різного типу інтенсивності.
Сорти-поліпшувачі
Донор Київський. Оригінальний сорт нового підвиду шарозерної пшениці. Зимо- та посухостійкість високі. Стійкий до ураження борошнистого росою та бурою листовою іржею. Сорт має унікальну якість зерна, яке містить до 18 % білка високої якості, до 38 % сирої клейковини. Належить до екстра сильних пшениць.
Хліборобам доцільно висівати насіння сорту Донор Київський окремо або в сумішах із іншими сортами у спеціальних схемах сівби (смуговий посів) для об’єднаного комбайнового збирання та отримання зерна високої якості.
Сорт Донор Київський заслуговує на особливу увагу. Його впровадження забезпечить виробництво зерна і борошна найвищого ґатунку, що поліпшить експортний потенціал України.
Здоба Київська. Середньорослий, ранньостиглий сорт. Стійкий до вилягання, проростання зерна в колосі та осипання. Зерно сорту Здоба Київська містить 15,1–16,5 % білка, 31,8–34,3 % сирої клейковини. Сильна пшениця, поліпшувач. Максимальний урожай сорту 107,0 ц/га.
Наталка. Середньоранній сорт. Має підвищену зимостійкість, що дає змогу вирощувати сорт у різних зонах України. Сорт характеризується стабільною врожайністю, стійкістю до вилягання та осипання. Зерно сорту Наталка містить 14,5–16,3 % білкам, 31,7–33,6 % сирої клейковини. Віднесений до надсильних пшениць. Борошно цього сорту варто використовувати для випікання хлібобулочних виробів високої якості. Максимальний урожай 93,6 ц/га.
Наразі саме якість зерна є глобальною світовою проблемою і київські пшениці Донор Київський, Здоба Київська, Наталка за цими показниками не поступаються світовим брендам. До насіння високої якості лишається додати лише талант і професіоналізм агронома.
Сорти-альтернатива
Спілкування агрономів, фермерів, керівників сільськогосподарських підприємств на пшеничних плантаціях серед ваговитих колосків київських пшениць з науковцями Інституту тривало майже дві години. Агрономи отримали відповіді практично на всі свої запитання: чому? як? коли? щодо характеристики нових сортів та технологій вирощування пшениці озимої.
Додому хлібороби поверталися з багатими враженнями від справжнього свята хлібороба і хліба. Тепер їм належить в умовах воєнного стану подбати про те, щоб якомога швидше скористатися можливостями нових сортів київських пшениць. А наука завжди допоможе практиці в цьому, бо пошуки на пшеничних полях тривають.
Київські пшениці — хліб нашої Перемоги!
Давид Коновалов, доктор с.-г. наук, директор ДСВ ІФРГ НАН України Віктор Гаврилюк, кандидат с.-г. наук, ІФРГ НАН України