25 лютого 2026
Як підприємство «Барбет» використовує органічні технології і отримує якісні показники продукції
Сімейна компанія «Барбет», що працюєв Херсонській області, — приклад успішного розвитку органічного агробізнесу. Господарство поєднує у своїй діяльності високу ефективність та дбайливе ставлення до навколишнього середовища.
Компанія була заснована у 2012 році та зосередила свою діяльність на експорті української органічної сільськогосподарської продукції, вирощеної за українськими технологіями. У 2014 році підприємство отримало сертифікацію органічного експортера сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Сьогодні господарство експортує органічну продукцію до країн Європи та США.
У своїй роботі «Барбет» застосовує комплексний підхід, поєднуючи органічне виробництво з органічною торгівлею.
Завдяки багаторічній співпраці з виробниками традиційних зернових культур компанія з часом сформувала коло надійних партнерів, кращих постачальників і сертифікувала їхні земельні площі. Сьогодні ПП «Барбет» об’єднує шість органічних фермерських господарств, загальна площа яких становить близько 17 тисяч гектарів.
«Ця робота непроста, але багатогранна й справді захоплива. Ще у 2014 році ми впіймали тренд на органічне виробництво та познайомилися з командою української компанії, відомої сьогодні як BTU. Тоді й розпочалася наша плідна та ефективна співпраця, доказом якої є наші результати», — розповідає головний агроном господарства «Барбет» Олександр Гож.
Олександр Гож, головний агроном ПП «Барбет»
Підприємство вирощує органічну продукцію на півдні України та працює над масштабним впровадженням органічних технологій. Насамперед в господарстві визначились з ключовими пріоритетами. Основну увагу зосередили на роботі з ґрунтом, адже без його відновлення неможливо досягти позитивних результатів і забезпечити подальший розвиток. Передусім було впроваджено правильну сівозміну, яку підібрали й адаптували до конкретної агрокліматичної зони, де розташовані господарства.
Крім того, господарство розпочало системну роботу з ґрунтом, зокрема на полях стали застосовувати препарати «Екостерн» і «Граундфікс». Ці препарати вносили в ґрунт для підвищення показників його родючості, адже розвиток кожної рослини безпосередньо залежить від стану ґрунту. Щоб застосовувати органічну технологію використання мінеральних хімічних добрив не допускається, тому в господарстві особливу увагу приділяють накопиченню поживних речовин і формуванню позитивного балансу в ґрунті.
За словами головного агронома компанії, запровадження в сівозміну 20 % бобових культур, покривних культур, сидератів і сидеральних парів, а також комплексне застосування мікробіологічних продуктів забезпечили суттєве підвищення врожайності та покращення стану ґрунтів. Мікробіологічні препарати використовують на всіх етапах виробництва: від роботи з ґрунтом до збирання врожаю. Така технологія дає можливість отримувати стабільні результати та схвальні відгуки щодо якості продукції.
Особливості вирощування сільгоспкультур на Півдні
Південь України, де розташоване господарство, щороку стикається з дедалі більшими погодними викликами. Кількість стресових факторів для рослин постійно зростає, і цьогорічна весна стала цьому підтвердженням. Прикладом минулого сезону стала ситуація з посівами гороху. Навесні культура пережила кілька хвиль похолодання. «Відповідно, спочатку навесні розвиток гороху був потужний, рослини були в інтенсивному розвитку і, коли вдарили морози, рослини дуже сильно пошкодилися» - ділиться Олександр Гож. Зокрема 28 квітня було зафіксовано приморозок аж до –7 °С.
На полях господарства активно впроваджують технології no-till і mini-till. «Для порівняння, поле гороху площею 115 гектарів, вирощене за органічною технологією, межувало з полями інших господарств, де застосовували традиційні підходи. У результаті стало помітно, що наші рослини на полі легше перенесли погодний стрес через заморозки. Пошкодження були, проте значно менші, ніж на сусідніх ділянках» - розповідає агроном господарства. Крім того, за словами Олександра, у сусідніх господарствах посіви гороху додатково зазнали хімічного навантаження через обробки від бур’янів. Після цього, вже за короткий час, рослини потрапили під вплив різкого похолодання. Поєднання цих чинників негативно позначилося на їхньому стані, тоді як рослини, вирощені без хімічних обробок, виявилися більш стійкими до несприятливих умов. «В результаті, що ми маємо: урожайність гороху за нашою технологією була в межах 11 центнерів, за класичною технологією – фермери отримали 2—3 центнера, а деякі ділянки взагалі не збирали – наскільки сильно було пригнічення рослин, які не змогли відновити свою вегетацію після такого температурного стресу» – каже Олександр.
Урожайність гороху за нашою технологією була в межах 11 центнерів, за класичною технологією – фермери отримали 2—3 центнера, а деякі ділянки взагалі не збирали
На біозахисті рослин
Природні умови південної частини України частково сприяють виробництву. Водночас біологічний захист рослин залишається обов’язковим елементом технології, хоча за словами агронома, через географічне положення, біологічне навантаження на посіви дещо менше. Робота ведеться на всіх етапах – із ґрунтом, насінням і врожаєм. На кожному етапі здійснюється захист рослин від патогенів і шкідників, адже без цього технологія не може бути ефективною.
Що стосується шкідників, органічні інсектициди, які мають контактну дію, в господарстві застосовують у період вегетації. Водночас не всі види шкідників наразі можна повністю контролювати за допомогою біологічних засобів. Втім, ситуація поступово змінюється. «Українські компанії, що спеціалізуються на виробництві біопрепаратів, активно працюють у цьому напрямку, тому ми очікуємо на появу нових рішень, які будемо застосовувати на своїх полях, — зазначає Олександр.
Що стосується шкідників, органічні інсектициди, які мають контактну дію, в господарстві застосовують у період вегетації. Водночас не всі види шкідників наразі можна повністю контролювати за допомогою біологічних засобів. Втім, ситуація поступово змінюється. «Українські компанії, що спеціалізуються на виробництві біопрепаратів, активно працюють у цьому напрямку, тому ми очікуємо на появу нових рішень, які будемо застосовувати на своїх полях, — зазначає Олександр.
Біотехнології давно показали свій позитивний вплив на рослини. У господарстві це добре видно на прикладі пшениці: їх застосування реально покращує врожай і якість зерна. Сьогодні пшениця стабільно показує вміст білка в межах 11 % — це приблизно 4 клас. Іноді вдається дотягнути й до 12 %, але таке трапляється рідко й переважно на кращих ділянках, де свій вплив показали попередники, особливо бобові культури, і сидеральні пари. Результати, кажуть у господарстві, справді дуже хороші.
Останні два роки аграрії особливо відзначають позитивний ефект сидеральних парів і покривних культур — вони помітно впливають саме на якість зерна. До того ж, на півдні раніше досить поширеною була така хвороба, як сажка. Та нині цієї проблеми в господарстві фактично немає: зерно виростає здоровим. Агроном відкрито говорить, що за десять років роботи вони жодного разу не стикалися з цією хворобою. Якість зерна стабільна, без критичних зауважень. Водночас визнає: поки що господарству не вдається вийти на рівень білка 13 %. На світовому ринку, наприклад у Швейцарії, очікують пшеницю з умістом білка 14–15%, але до такої планки наразі дійти складно. Втім, переконані фахівці, потенціал для росту є — і над цим продовжують працювати.
Торік в одному з господарств на Кіровоградщині, які входять до підприємства «БАРБЕТ», зібрали до 10 тонн з гектара органічної пшениці сорту Реформ. Попередником було дворічне вирощування сої.
Торік в одному з господарств на Кіровоградщині, які входять до підприємства «БАРБЕТ», зібрали до 10 тонн з гектара органічної пшениці сорту Реформ
Економіка виробництва
Питання економічної ефективності, безперечно, хвилює всіх. І насамперед, коли господарство розпочинало свою роботу, орієнтувалися на закони економіки, тому щороку тут проводять порівняльний аналіз ефективності господарювання.
Сьогодні застосування органічних біофунгіцидів за вартістю внесення є рівноцінним використанню оригінальних хімічних препаратів. Захист ріпаку — однієї з найскладніших культур як в органічному, так і в традиційному землеробстві — обходиться майже у 110 доларів на гектар. Це досить вагома сума і значна частка витрат при вирощуванні будь-якої органічної культури.
Найбільшу частину витрат становлять біоінсектициди, адже саме ця позиція сьогодні є найбільш затратною. Це цілком зрозуміло, оскільки боротьба зі шкідниками є складною процедурою. Водночас в господарстві, за словами Олександра, вдається ефективно з цим справлятися, адже в органічному землеробстві діє ефект щорічного накопичення результатів роботи - за словами агронома, результат від біопрепаратів не дає миттєвого ефекту, як це часто трапляється з хімічними препаратами. Їх ефективність формується з часом і вимагає регулярного застосування. «Звісно, на початку це були лише кілька пробних ділянок — ми порівнювали різні підходи, щоб зрозуміти, в якому напрямку рухаємося і на який результат можемо розраховувати. Ми працюємо комплексно: сьогодні робота з ґрунтом є надзвичайно важливою не лише для підвищення його родючості, а й для зменшення патогенного навантаження. Адже існує багато хвороб, джерело інфекції яких знаходиться саме в ґрунті».
За словами агронома, сьогодні, наприклад, вирощування пшениці в комплексі обходиться у 92 долари на гектар. У цю суму входять витрати на живлення, біозахист, а також контроль хвороб і шкідників. Саме тому господарство відмовляється від окремих обробок, просто пропускаючи їх через відсутність необхідності: працює сівозміна, працює ґрунт, адже тут ведеться системна робота. В результаті формується збалансований агробіоценоз, у якому перевагу має корисна мікрофлора, що, своєю чергою, забезпечує природний захист усієї агросистеми.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com
Читайте також
Інтерв'ю
ТОП новин за тиждень
Наші партнери
