Що дає запилення сільгоспкультур і чому за нього слід платити

Існує щонайменше три причини, з яких слід платити пасічникам за запилення. Перша – це те, що запилення, як показують дослідження, підвищує врожайність сільгоспкультур, а на деяких – ще й товарність продукції. Друга – те, що левову частку запилення здійснює свійська бджола, тоді як на диких запилювачів покладатися не можна. Третя – те, що запилення багатьох культур, не зважаючи на взяток, є затратним для пасічника.

Запилення дає приріст урожайності

Численні дослідження показують, що навіть культури, здатні до самозапилення, показують відчутний приріст урожайності завдяки роботі комах-запилювачів. «Наприклад, останніми роками у США було виведено сорти мигдалю, що позиціонуються як самозапильні, але й на них спостерігається позитивний ефект від запилення бджолами в вигляді збільшення врожайності і розміру плодів», - говорить кандидат с.-г. наук, викладач НУБіП Леонора Адамчук. Дані українських учених про приріст урожайності завдяки запиленню зібрано в таб. 1.

Таб. 1. Приріст урожайності сільгоспкультур завдяки запиленню

Практичний досвід українських аграріїв теж підтверджує підвищення врожайності завдяки запиленню. Так, влітку минулого року в кооперативі «Агровесна» поблизу Києва було завезено 320 бджолосімей. Вулики встановили в 8 точках на площі 40 га. І хоча через літню посуху період цвітіння ремонтантної малини скоротився з 2,5 до 1,5 міс., завдяки запиленню врожайність зросла на третину. Крім того, поліпшилася якість ягід.

Покращення товарних якостей ягід українські вчені відзначають як іще один позитивний ефект від запилення. «В умовах бджолозапилення лохини утворюється в середньому в 4,5 рази більше ягід, ніж в умовах самозапилення, а маса плодів – удвічі більша», - розповіла доцент Поліського університету (м. Житомир), кандидат с.-г. наук Діна Лісогорська. «На малині, якщо комах-запилювачів бракує, не формується повноцінної зав’язі, ягоди виходять дрібними, недорозвиненими, неправильної форми», - додає директор Гадяцького аграрного училища Наталія Сенчук.

В Чернятинському коледжі Вінницького НАУ в 2020 році виконували бджолозапилення насінницьких посівів соняшнику і теж залишилися задоволені результатами: в умовах сухого літа вдалося зібрати 12 ц/га насіння.

Відтак, отримуючи додатковий прибуток від запилення, виробникам сільгоспкультур цілком окуповується оплата послуг із запилення, на яку припадає від 1 до 10% загальної собівартості продукції.

Без бджіл запилення не буде

Комах-запилювачів існує маса, однак саме бджоли виконують левову частку обсягу запилення сільгоспкультур. Вона настільки висока, що без бджіл запилення не було б. Так, наприклад, за даними вітчизняних учених, на порічках бджоли становлять 72% усіх комах-запилювачів, на суниці – 75%, на смородині – 81%, на агрусі – 95%, а на малині серед комах-запилювачів зафіксовані лише бджоли. Діна Лісогорська додала, що на лохині бджоли складають 89% усіх зафіксованих комах-запилювачів, а оси – лише 5%. А кількість і маса ягід на запиленні джмелями не сильно відрізнялась від лохини на самозапиленні.

Як пояснили науковці Чернятинського аграрного коледжу, бджоли здійснюють 80% запилення сільгоспкультур, позаяк значна частина диких комах – слабкі запилювачі: вони нерегулярно відвідують квіти, мають гладку поверхню тіла, до якої погано пристає пилок. Врешті, з кожним роком у диких запилювачів усе менше життєвого простору і корму через зменшення біорізноманіття природних ландшафтів (насамперед видового складу диких рослин-медоносів), забудову, вирубку лісосмуг, обробіток інсектицидами смуг, прилеглих до полів.

На запиленні пасічники несуть більше затрат і отримують менше меду

Людям, далеким від бджільництва, здається, що пасічникам має бути вигідно вивозити вулики на запилення, адже вони отримують мед. Та насправді вигідно збирати мед лише з дуже обмеженого переліку рослин, який може назвати кожен споживач меду (соняшник, гречка, ріпак, акація). Натомість ягідні й плодові культури, як зауважує Леонора Адамчук, мають недостатню медопродуктивність. В результаті, як стверджує віце-президент Спілки пасічників України Денис Солдатов, пасічники не дуже охоче їдуть на запилення, позаяк тоді бджоли швидше «спрацьовуються».

Наталія Сенчук пояснює: цвітіння плодово-ягідних культур відбувається в другій половині квітня – на початку травня, коли бувають повторні похолодання, і до середини травня у сім’ях проходить заміна перезимувалих бджіл на бджіл весняного виведення, тому бджоли в цей період не досить сильні. Через те, що бджоли ослаблені після зими і їм доводиться працювати за низьких температур, зростає їх відхід.

Навіть на соняшнику спостерігається те саме, тільки вже з інших причин. «Соняшник виділяє клейкі речовини, і це впливає на роботу і життєздатність бджіл», - розповідає викладач Чернятинського аграрного коледжу Надія Вовкотруб. Вона додала, що саме цим пояснює ситуацію, що склалася в ході досліду з запилення бджолами насінників соняшнику, коли через суттєве ослаблення бджолосімей під час перебуванні пасіки на полі багато бджіл знаходили мертвими біля вуликів при тому, що обробіток вівся біопрепаратами з дронів уночі.

Через це запилення вимагає загодованих, сильних бджолосімей із різновіковим розплодом. А для цього пасічники повинні готувати бджолосім’ї ще з осені, підгодовувати їх, що вимагає додаткових затрат. Крім того, деякі культури, наприклад, суниця, вимагають спеціального дресирування бджіл.

Ринок послуг із запилення тільки формується

Найбільш прогресивні учасники аграрного ринку розуміють необхідність оплати послуг із запилення. Наприклад, компанія «Сингента» для запилення насінників соняшнику залучає пасічників, яким забезпечує охорону, транспорт, вантажників, забезпечують воду і підгодівлю (по 0,5 кг медово-пергового тіста на сім’ю), компенсує витрати на пальне. Та в цілому, як розповів Денис Солдатов, довести, що робота виконана якісно і отримати за неї гроші – наразі найскладніше в діяльності пасічника.

Бджолярі скаржаться, що домовленості зазвичай укладаються на словах, не оформлюються документально, тому жодна зі сторін не несе відповідальності. Буває, що пасічнику не оплачують послуг. Інколи фермер не відповідає за бджіл на полі, і пасічнику не залишається нічого іншого, як ночувати в полі, щоб зберегти вулики.

Тому попереду у рослинницьких господарств і пасічників ще чимало роботи з налагоджування цивілізованої і взаємовигідної співпраці. Одним із напрямків такої роботи останнім часом стало створення інтернет-платформ, де можуть знаходити один одного фермери, зацікавлені в запиленні, та пасічники, готові надати відповідні послуги.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com