Друге народження авіації в сільському господарстві

Колись, у 60-80-х роках, над полями кружляли маломірні літаки, прозвані за характер найчастіше виконуваних робіт кукурузниками. Вони розпиляли пестициди, розкидали добрива на великих площах і вчасно ставали у пригоді аграріям, коли від дощів чорнозем перетворювався на непролазну навіть для трактора грязюку. Зараз над українськими полями знову піднімаються літальні апарати – на цей раз мініатюрні безпілотники, що вирішують вже зовсім інші, набагато наукомісткіші задачі.

Точне землеробство, карти врожайності, агрохімічні карти в електронному вигляді і навіть визначення стану і потреб рослини за ступенем зеленості її листя – цим зараз уже не здивуєш українського аграрія. А великі й навіть середні агрокомпанії вже впровадили низку елементів точного землеробства в свою повсякденну практику.

Так, роздільна здатність фотокамер з висоти 300 м вже досягла 1,5 см. Якщо вже з супутника з його роздільною здатністю 50 см можна зробити прогноз урожайності, то мініатюрні безпілотники надають аграріям нові можливості. Така висока роздільна здатність дає змогу контролювати рівність рядків чи гряд (гребенів), густоту сходів, різницю в висоті рослин на різних ділянках.

- Мені дуже подобається можливість контролювати якість роботи трактористів, та ще й по гарячих слідах, коли ще не пізно відправити їх виправити власні огріхи, - так відгукується про можливості безпілотників у сільському господарстві Андрій Душейко, директор СТОВ «Дніпро», що в Чорнобаївському районі Черкаської області, котре обробляє 16 тис. га.

Деякі культури (наприклад, зернові та сою, а також деякі овочеві – ті, які вирощуються з розсади) комп’ютер на зображенні, отриманому з безпілотника, здатний відрізнити від бур’янів і таким чином оцінити ступінь забур’яненості ділянки. Культури, що висіваються густо (як-от цибуля чи морква), камера поки що не здатна відрізнити від бур’янів, але чи надовго це?

Справжнім проривом у моніторингу сільгоспугідь стала мультиспектральна зйомка з малої висоти (а безпілотник може знижуватися до 2 м). Оскільки кількість частот спектру, за якими можна отримати зображення, вже досягає 450, мультиспектральна зйомка відкриває масу нових можливостей. Чи не найважливіша з них – можливість визначення NVDI – вегетаційного індексу, який показує фотосинтетичну активність. Аналіз останньої дає змогу оцінювати не тільки густоту стояння, а й стан рослин. Потім на помічені проблемні ділянки вилітають дрони з завданням більш детального аналізу.

Проаналізувати вони можуть потребу за 18 елементами живлення, симптоми хвороб і багато іншого. Згодом на чіткіше окреслені проблемні ділянки виїздять фахівці для відбору проб на агрохімічний чи фітопатологічний аналіз: жодна мультиспектральна камера і жодна програма з обробки її знімків поки що не може досягти тієї точності і надійності результатів, які дає лабораторія.

Дрони дають змогу отримати результати не тільки досить точно, а й швидко. Дані з безпілотника, який літає над полем, можна зразу ж передавати на наземну робочу станцію – комп’ютер в автомобілі, що стоїть обабіч поля або і в кабінеті керівника господарства (власника, головного агронома, тощо).

Про можливості безпілотників у царині охорони багато писати немає потреби: з його висоти камера навіть уночі бачить людину на полі за 700 м. А вдень сама за себе присутність дрона над полем виступає додатковим стимулом до праці для найманого персоналу, посилаючи працівникам сигнал: за вами стежать.

Усі ці рішення провідних західних фірм, чиї літальні апарати коштують десятки тисяч доларів, спочатку були доступні лише великим агрохолдингам, та й то тільки тим, у кого був хороший фінансовий стан. Однак останнім часом подібні рішення, зокрема, розроблені спеціально для потреб агросектора, з’явилися і в Україні. І коштують такі безпілотними вже тисячі доларів. У результаті безпілотниками зацікавились навіть невеликі агрофірми – ті, у кого площі малі, а от технологічний рівень і фінансові можливості високі.

- У нас площі ніби невеликі – зараз усього 250 га. Однак, щоб їх усі обійти пішки, потрібно 6 годин. А ми намітили подальше нарощування площ. Та й цього року – обходили поля пішки, ніби все нормально, а на моркві були проблеми. За допомогою безпілотника ми виявили б їх раніше, – розповідає Віктор Руденко,  головний агроном фірми «Дніпровська перлина», що в Олешківському районі Херсонської області.

 «Дніпровська перлина» у жовтні 2016-го вирішила придбати безпілотник, не пошкодувавши кількох тисяч доларів. Щоправда, за словами керівництва, за його допомогою планують надавати відповідні послуги іншим господарствам.

Овочеві плантації потребують не просто обходу, а детального обстеження, зокрема, з метою ефективного виявлення шкідників на ранніх стадіях. Залежність такого моніторингу винятково від людського фактора – неприпустимий ризик, - пояснює Денис Сазонов, директор ТОВ «Грін Тім», до складу якого входить  «Дніпровська перлина».

Окрім моніторингу, агрофірма за допомогою придбаного дрону планує аналізувати стан рослин (спеціально було обрано камеру з відповідною якістю зображення), контролювати ситуацію з застосуванням тепловізора і заселяти поля трихограмою.

Тож цілком закономірно, що дрони в Україні вже зараз моніторять мільйони гектарів сільгоспугідь. І це тільки початок.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com