«Чорниця високоросла та інші ягідні культури»

13 липня в Житомирі пройшов VII міжнародний форум «Чорниця високоросла та інші ягідні культури в Україні». Форум щорічно в цю пору організовує компанія «Брусвяна», створена подружжям Володимира та Ліліани Дмитрієвих у с. Костовці Брусилівського р-ну на Житомирщині. Почавши з виведення В. Дмитрієвим власних сортів малини, фірма створила розсадник, де згодом стала вирощувати й саджанці інших ягідних культур, зокрема, лохини (наукова назва — «чорниця високоросла»). Паралельно з форумами для фахівців ягідної галузі «Брусвяна» організовувала ягідні фестивалі для популяризації насамперед лохини.

Цього разу форум вперше відвідали ціла низка високих гостей. Також вперше обговорювалося питання наскільки реальне перевиробництво і куди надалі збувати вирощену ягоду — адже раніше проблем з цим не виникало.

Житомирщина — майбутній центр вирощування лохини

Серед високих гостей, що взяли участь у форумі, були заступник міністра агрополітики Віктор Шеремет, голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка, керівник українсько-німецького проекту міждержавного співробітництва «Агроторгівля України» Андре Пілінг, професор Університету штату Мічиган (де лохина займає 10 тис. га – ред.) Карлос Гарсія-Салазар.

Віктор Шеремет відзначив, що Поліссю замість впроваджувати типово лісостепові культури на кшталт соняшника та кукурудзи краще було б зробити ставку на ягідництво. Особливо на лохину, яка забезпечує найбільшу виручку і для якої умови Полісся найкраще підходять. Користуючись нагодою, заступник міністра розповів про зміни до нормативної бази, яке ініціювало міністерство з метою розширення можливостей кооперативів отримання державного співфінансування для закупівлі  обладнання.

Дмитро Крошка взагалі заявив, що бачить потенціал для того, щоб Житомирщина стала не багато не мало — світовим або принаймні європейським центром виробництва лохини, настільки тут підходящі природні умови для цієї ягоди. Також він відзначив, що вирощуванням лохини почали займатися вихідці навіть не з аграрної сфери, і їм вдалося створити абсолютно сучасні плантації. З задоволенням він констатував те, що виробники лохини почали об’єднуватися.

Однак, вочевидь, цих зусиль з об’єднання поки що недостатньо. Бо керівник проекту «Агроторгівля України» Андре Пілінг розповів, що недавно німецький оптовий покупець шукав в Україні партію лохини в 30 т — і не зміг знайти. Це особливо прикро в ситуації зростання інтересу німецького ринку до української сільгосппродукції: за минулий рік, за даними А. Пілінга, аграрний експорт України в цілому зріс на 37%, а до Німеччини — на всі 60%.

«Україна має великий потенціал у ягідній галузі — навіть більший, ніж Польща 25 років тому (коли наші західні сусіди почали активно розвивати ягідництво, спочатку — виробництво суниці – ред.)»,

— додав німецький фахівець.

На Житомирщині, як зауважила директор фірми «Брусвяна» Ліліана Дмитрієва, вирощуванню лохини сприяють не тільки чудові природні умови, а й вигідне географічне положення: не так далеко від кордонів ЄС обабіч траси на Київ і на Польщу і далі до деяких інших європейських країн, куди вже експортується українська ягода. Тому вона запросила на форум голів ОТГ з метою популяризації вирощування ягоди серед одноосібників та їх кооперації за сприяння ОТГ.

Зниження цін: що далі?

Лідерство Житомирщини в сфері лохини підтвердив заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко. За його даними, на Житомирську обл. припадає 45% усіх площ під цією ягодою в Україні. Також до лідерів входять Волинська, Вінницька, Івано-Франківська та Закарпатська області. Найбільш підходящими для клімату України науковець назвав сорти Дюк, Блюкроп, Еліот, Дрейпер та Аврора, а для крайнього півдня — Легасі й Брігітта.

При цьому загальну площу під лохиною в Україні він оцінює за результатами дослідження, проведеного Інститутом садівництва, в 1500 га, тоді як офіційна статистика показує 600 га. Таку розбіжність О. Ярещенко пояснив тим, що останніми роками на ринок вийшли невеликі виробники, які орієнтуються не на експорт чи вітчизняні роздрібні мережі, а на продаж продукції за готівку з поля.

В цій ситуації виробників непокоять подальші перспективи ягоди: чи не стане з нею так, як з малиною, ціни на яку і пік сезону лише ненабагато перевищували ставки оплати праці збирачів? Олександр Ярещенко, відзначивши, що темпи зростання внутрішнього споживання залишаються мізерними (20 г на людину в рік, тоді як у США — майже 800) і відстають від темпів приросту площ під ягодою, вважає, що лохиновий бум триватиме, хоча запитань виникатиме що далі, тим більше. Він розповів, що проблему несподіваного для багатьох зниження доходності лохини великі виробники цієї ягоди намагаються вирішити за рахунок продажу ягоди за більш вигідною ціною, влаштовуючи тунельні укриття, вирощуючи ранні сорти або ж продукцію більш високої якості, продаючи її на експорт.

Експортні перспективи в української лохини, на думку О. Ярещенка, непогані. Він нагадав, що

Україна вже ввійшла до п’ятірки найбільших європейських виробників лохини, хоча 10 років тому вона в нашій країні була нішевою культурою.

Зокрема, О. Ярещенко відзначив, що найбільшим ринком лохини стає Китай, де ягоду споживають 70% населення. Він додав, що ягоду починають активно споживати й деякі з країн, де лохину ще недавно зовсім не знали: Саудівська Аравія, ОАЕ, Туреччина і, можливо, Індонезія.

Характеризуючи ситуацію в світі, О. Ярещенко зазначив, що аналітики очікують на кожному з основних ринків зниження ціни, яке триватиме рік-два. На його думку, схоже, що Україна саме зараз увійшла в таку смугу. В цій ситуації він вважає, що у наших виробників лохини нема іншого шляху, ніж об’єднання та розвиток експорту.

Стратегії на майбутнє

«У виробників лохини нема іншого шляху, крім кооперації», — вважає і Ліліана Дмитрієва, зауваживши, що навіть з 30–40 га під цією культурою створювати самотужки експортний відділ невигідно. На її думку, цілями кооперації мають бути не лише спільні продажі, а й організована оптова торгівля, міжнародний маркетинг, створення системи логістичних центрів. «Головне під час закладки ягідника — знати, на якому ринку ми збираємося працювати, кому продаватимемо ягоду і в яких обсягах. А у кожного ринку збуту свої вподобання по сортах, строках поставки, тощо», — сказала Ліліана Дмитрієва. А для того, щоб знати, якому ринку що запропонувати, на думку організаторки форуму, потрібно створити єдиний інформаційний простір у галузі, відтак без підтримки держави не обійтися. Також вона відзначила важливість організації кластерів вирощування ягід, що вимагає створення кооперативів з типовою загальною інфраструктурою.

Часто закордонні покупці лохини вимагають від постачальника сертифікату GlobalGAP. Про особливості вимог до ягідних господарств у процесі сертифікації розповів міжнародний експерт GlobalGAP Ігор Чечітко, на початку пояснивши: «Експортувати можна і без GlobalGAP, але перелік покупців і умови постачання будуть відрізнятися».

Цікаву ідею підвищення доданої вартості лохини запропонувала представниця фірми CMYK Ingredients Ірина Гаврилова — будівництво кооперативного заводу з виробництва ягідних снеків. За її словами, завод з переробки 800 т ягід на рік за обсягу інвестицій в 1 млн євро окупиться за 2 роки.

Резерви технології

Зниження цін турбує виробників лохини ще й тому, що цей бізнес вимагає значних інвестицій. Однак, як розповів запрошений на форум професор Університету шт. Мічиган Карлос Гарсія-Салазар, ці затрати на різних плантаціях відрізняються в кілька разів по причині технологічних помилок. Через останні інвестиції в Україні доходять до $60 тис. на гектар, тоді як, зробивши все «по науці», цієї суми має вистачити на кілька гектарів.

Американський професор наголосив на важливості механічного складу грунту. Він уточнив, що легкі грунти підходять для лохини навіть піщані, якщо туди внести добрива, натомість глинисті не підходять. А що стосується кислотності, то навіть на кислих грунтах треба вносити сірку.

Також він відзначив важливість навіть такого фактору, як якість доріг: навіть якщо ягоду доводиться везти бездоріжжям до траси всього кілька кілометрів, продукт може суттєво пом’ятися. Американський професор згадав і про необхідність інфраструктури для зберігання, охолодження, тощо. Також він розповів, що лохинова лихоманка спостерігається і у США. «Є люди, які вірять на слово чуткам про ціну на лохину в $45 за кілограм. Є такі, що, почувши, що кілограм коштує $10, почали вирощувати ягоду, а тепер змушені її продавати по $5», — розповів американський гість.

Мінімальною економічно обґрунтованою площею для лохинової плантації за умови бажання виходити на зовнішні ринки він називає 10 га.

«Якщо ви раніше зовсім не займалися сільським господарством, краще вкладіть гроші не в лохинову плантацію, а в акції»,

— підсумував К. Гарсія-Салазар.

Інші ягоди

Йшлося на форумі не лише про лохину, а й про інші ягідні культури. Так, керівник проектів «УкрАгроКонсалт» Ольга Мозгова відзначила швидке зростання світового ягідного ринку. Зокрема, з початку століття до минулого року світовий урожай ягід збільшився з 5,7 до 13,4 млн т, а до 2020 р. зросте до 15,4 млн т. світовий експорт з початку століття зріс утричі — з 600 тис. до 1,8 млн т, а до 2020 р. збільшиться 2,1 млн т.

Виробництво суниці з початку століття збільшилося з 4,4 до 9,7 млн т, а до 2020 р. зросте до 11,3 млн т, а експорт — відповідно з 480 тис. до 1 млн т, а до 2020 р. досягне 1,1 млн т. Виробництво малини і ожини за 2000–2017 р. р. збільшилося з 560 тис. до 1,3 млн т, а світовий експорт — з 50 до 300 тис. т. До 2020 р. світове виробництво має зрости до 1,4 млн т, а світовий експорт — до 400 тис. т.

Олександр Ярещенко торкнувся теми журавлини. Практично все виробництво цієї ягоди зосереджено у США (381 тис. т), Канаді (176 тис. т), Чилі (82 тис. т при тому, що в природі вона там не зустрічається) і Білорусі (6500 т). В Україні цієї ягоди збирають 400 т (хоча 5 років тому збиралося 800 т), що забезпечує нашій державі 8 місце в світі, але практично всі ці обсяги забезпечуються дикоросами.

80% світового виробництва культурної журавлини зосереджено в штатах Вісконсін (7300 га) і Массачусетс. При цьому 60% обсягів ягоди у США постачає кооператив Ocean Spray. В Канаді провідним постачальником виступає кооператив Upper Canada Cranberries у східній частині провінції Онтаріо. Собівартість ягоди у США становить 55 центів/кг.

Фестиваль

У рамках форуму проводилася дегустація 32 сортів лохини. За комбінацією смакових властивостей і товарного вигляду переміг сорт Блюкроп, на 2-му виявився Дюк, на 3-му — Атлантіс.

На другий день гостям форуму влаштували екскурсію до ягідного кооперативу «Весна–2011» у Макарівському р-ні — кластеру ягідних плантацій, об’єднаних на кооперативних принципах. Також гості познайомилися з досвідом членів кооперативу: ТОВ «Вайбері» — в сертифікації за GlobalGAP і ТОВ «ВЛТ Флора» — в органічному ягідництві. Також була влаштована екскурсія питомником «Брусвяна». Завершився форум ягідним фестивалем у селі Костовці.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Чарівні господині форуму

Екскурсія по ягідних плантаціях