Особливості роботи галузі у зимовий період

Навіть під час блокування Мінагрополітики поширювало сміливі інформаційні повідомлення: «Продовольча безпека — під контролем!»

Г. Квітка
Спеціаль­но для «Про­по­зиції»

Стан ози­мих оціню­ють як один із найліпших за ос­танні ро­ки. Про це не­ма­ло го­во­ри­ло­ся під час круг­ло­го сто­лу «Пер­спек­ти­ви вро­жаю зер­но­вих та олійних 2014 ро­ку», ор­ганізо­ва­но­го ком­панією Ук­р­А­г­ро­Кон­салт у сто­лиці. Більше то­го, по­зи­тив­на тем­пе­ра­ту­ра, яка дов­гий час спо­с­теріга­ла­ся ми­ну­ло­го міся­ця май­же на всій те­ри­торії Ук­раїни, зда­ва­ло­ся б, ство­ри­ла добрі умо­ви для про­ве­ден­ня польових робіт. Ли­ше знач­не пе­ре­зво­ло­жен­ня верхніх грунтових шарів не да­ва­ло змо­ги аг­ра­ріям ви­ве­с­ти посівну техніку на ла­ни, аби ско­ри­с­та­ти­ся по­да­ро­ва­ни­ми при­ро­дою «лют­не­ви­ми вікна­ми».
Що сто­сується ози­мих, то, зно­ву та­ки ми­ну­ло­го міся­ця, фахівці оціню­ва­ли стан  сходів на засіяних з осені 7,3 мл­н га (93%) як добрий та за­довільний, на 500 тис. га во­ни слабкі й зріджені.
До­б­ре для ози­ми­ни й те, що (за інфор­мацією фахівців Укргідро­ме­те­о­цен­т­ру) посіви в умо­вах аномального по­тепління «не про­ки­ну­ли­ся», пе­ре­важ­но пе­ре­бу­ва­ли у стані зи­мо­во­го спо­кою, який три­вав до по­чат­ку вес­ни. Це спри­ят­ливі умо­ви для то­го, щоб рос­ли­ни за­вчас­но не відно­ви­ли ак­тив­ну ве­ге­тацію.
Хо­ча не скрізь си­ту­ація з посіва­ми ви­гля­дає об­надійли­вою. Приміром, як повідо­мляє АПК-Інформ, у Пол­тавській об­ласті на ок­ре­мих по­лях че­рез низькі тем­пе­ра­ту­ри й відсутність сніго­во­го по­кри­ву в січні й на по­чат­ку лю­то­го за­ги­ну­ло 15–23% ози­мої пше­ниці. Жи­то в цих умо­вах збе­рег­ло­ся на 100%. На кінець лю­то­го, за да­ни­ми Гідро­ме­те­о­цен­т­ру, в най­гір­шо­му стані озимі пе­ре­бу­ва­ли на Лу­ган­щині, де 15–20% посівів — слабкі та зріджені. Пев­не за­не­по­коєння вик­ли­ка­ють озимі в За­порізькій, Хер­сонській, До­­нецькій, Пол­тавській та Сумській об­ла­с­тях. А най­кра­ща си­­­туація — у західних регіонах, Жи­то­мирсь­кій об­ласті та в Кри­му, де площі з по­шко­д­же­ни­ми рос­ли­на­ми не пе­ре­ви­щу­ють 5%.

Як гар­ту­ва­ли­ся посіви, а з ни­ми — й про­гно­зи
У ціло­му, рясні опа­ди во­се­ни (115–390% нор­ми) за­без­пе­чи­ли до­статнє зво­ло­жен­ня грун­ту для нор­маль­но­го роз­вит­ку рос­лин. Що­прав­да, че­рез над­мірні дощі насіння на двох тре­ти­нах площ бу­ло по­кла­де­но в грунт пізніше оп­ти­маль­них строків. Утім, схо­ди (за­вдя­ки теплішій, ніж за­зви­чай, по­годі в жовтні й ли­с­то­паді) до зи­ми зміцніли.
По­сту­по­ве зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри спри­я­ло за­гар­ту­ван­ню рос­лин. Умо­ви зимівлі та­кож бу­ли порівня­но спри­ят­ливі. Ли­ше на сході країни, на не­до­стат­ньо вкри­тих снігом по­лях, промерзання грунту у місці вузла кущення рослин до  14...16°С, що мог­ло ча­ст­ко­во по­шко­ди­ти сла­бо­роз­ви­нені посіви ячменю і пше­ни­ці. Очікується, що пе­ресіва­ти до­ве­деть­ся ли­ше 200–300 ти­с. га, хо­ча че­рез сильні хо­ло­ди  на­прикінці січня кількість по­­страж­да­лих ози­мих, на­пев­не, де­що збільшить­ся.
Утім, до­статні за­па­си во­ло­ги в грунті да­ють підста­ви сподіва­ти­ся на ви­со­ку вро­жайність. За про­гно­за­ми Ук­рА­г­ро­Кон­салту, ози­мої пше­ниці — го­ло­вної хліб­­ної куль­ту­ри — збе­руть 21 млн т, що на 400 ти­с. більше, ніж торік. Ва­го­му прибавку в 750–850 ти­с. т обіцяє й ози­мий ячмінь. Зро­с­тан­ня ва­ло­во­го збо­ру цієї куль­ту­ри до 3,4–3,5 млн т по­яс­нюється не ли­ше мож­ли­вим збільшен­ням віддачі гек­та­ра, а й роз­ши­рен­ням, порівня­но з по­пе­реднім се­зо­ном, посівів.
Ек­с­пер­ти вва­жа­ють, що під яро­вий яч­мінь та­кож відве­дуть більше гек­тарів, ніж у 2013-му. А ско­ро­чен­ня площ під ози­мою пше­ни­цею ство­рює пе­ре­ду­мо­ви для по­даль­шої ек­с­пансії на ук­раїнських по­лях ку­ку­руд­зи. Втім, не­ви­сокі ціни на зер­но не спри­я­ють інве­с­тиціям. На ви­ро­щу­ванні «ко­ро­ле­ви полів» аг­рарії нинішньо­го ро­ку, ймовірно, еко­но­ми­ти­муть, то­му про­гно­зується ниж­ча її вро­жайність.
Тим ча­сом, про­гно­зи Ук­рА­г­ро­Кон­салту щодо вро­жаю ози­мо­го ріпа­ку оп­тимістич­ні. У підсум­ку вал мо­же ста­но­ви­ти 2,1–2,2 млн т. Ма­жорні пер­спек­ти­ви грун­ту­ють­ся на спри­ят­ли­вих по­год­них умо­вах для посівів. М’яка осінь за­без­пе­чи­ла нор­маль­ний роз­ви­ток сходів, во­ни до­б­ре ввійшли у зи­му май­же на всіх 953 ти­с, га, які аг­рарії відве­ли під ози­мий ріпак.
У грудні та січні ма­со­вої за­ги­белі посівів та­кож не спо­с­теріга­ло­ся. Що­­прав­да, силь­не по­тепління у першій по­ло­вині січня де­що зни­зи­ло зи­мо­стій­кість рос­лин, од­нак подальше по­хо­ло­дан­ня по­вер­ну­ло їх у стан гли­бо­ко­го зи­мо­во­го спо­кою, а сніжний по­крив на по­лях більшості об­ла­с­тей за­хи­с­тив рос­ли­ни від ви­мер­зан­ня. Утім, за да­ни­ми Ук­рА­г­ро­Кон­салту, че­рез низь­ку рен­та­бель­ність ми­ну­ло­го ро­ку чи­ма­ло гос­по­дарств втра­ти­ли інте­рес до ви­ро­щу­ван­ня цієї олійної куль­ту­ри. Так, ро­ком раніше ози­мий ріпак зро­с­тав на 1031 ти­с. га, а яро­вий, за про­гно­за­ми, ни­нішньої вес­ни висіють ли­ше на
27 ти­с. га. У 2013-му їх бу­ло 50 ти­с.
А ось со­няш­ник зно­ву по­тра­пив до спи­с­ку най­при­бут­ковіших. Вра­хо­ву­ю­чи, що торік от­ри­ма­но най­ви­щу за весь час йо­го ви­ро­щу­ван­ня вро­жайність, лік­відне олійне насіння ви­я­ви­ло­ся най­рен­та­бельнішим се­ред сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.  Логічно, що й посівні пло­щі під со­няш­ни­ком, який не­аби­як вис­на­жує грунт, але при­но­сить не­по­гані при­бут­ки,  нинішньо­го ро­ку в аг­ро­фор­му­ван­нях на­вряд чи за­хо­чуть ско­ро­чу­ва­ти.
У 2013-му, ствер­д­жує Держ­стат, зіб­ра­но най­ви­щий за всі ро­ки спо­с­те­ре­жен­ня вро­жай со­няш­ни­ку — 11 млн т (у вазі піс­ля до­роб­ки). Порівня­но із 2012-м ви­роб­ництво цієї олійної куль­ту­ри зрос­ло на 31,6% завдяки суттєвому підви­щен­ню вро­жай­ності (на 5,2 ц, або на 31,5%). Сільгосппідприємства­ми на­­мо­ло­че­но 9,4 млн т со­няш­ни­ку (85,5% за­галь­но­го об­ся­гу) за се­ред­ньої вро­жай­ності 22,8 ц/га (у 2012-му — 17,4 ц/га).
Не­по­гані про­гно­зи спеціалісти да­ють і що­до сої. Цьо­горіч у гос­по­дар­ст­вах її ви­ро­щу­ва­ти­муть охочіше. По­­сіви із запланованих 1366 ти­с. га зро­с­туть до 1600 ти­с. Їх роз­ши­рять прак­тич­но у всіх лісо­сте­по­вих і поліських об­ла­с­тях, де аг­ро­ме­те­о­ро­ло­гічні умо­ви для цієї куль­ту­ри найс­при­ят­ливіші. До речі, у 2013 р.  ва­ло­вий збір сої (2,8 млн т) збільшив­ся на 14,6% пе­ре­дусім за­вдя­ки підви­щен­ню вро­жай­ності на 19,9% (на 3,4 ц).
А от олійний льон зно­ву в аг­раріїв не в по­шані. Не­ве­ли­кий по­пит на насіння на внутрішньо­му й зовнішньо­му рин­ках стри­мує його ви­роб­ництво, яке  ос­тан­німи ро­ка­ми змінюється не­знач­но.

АПК — у надійних ру­ках
Важ­ко навіть при­га­да­ти, ко­ли ще сільсько­го­с­по­дарсь­ка га­лузь Ук­раїни функціону­ва­ла б са­ма по собі, без ке­ру­ван­ня з Хре­ща­ти­ка, 24. Але на­прикінці січня ста­ло­ся са­ме так. У роз­та­шо­ваній у центрі сто­лиці будівлі Міна­гро­політи­ки про­те­с­ту­валь­ни­ки з Май­да­ну ор­га­нізу­ва­ли для се­бе у зруч­но розміще­но­му міністерстві пункт обігріву. Тож на­скі­ль­ки ре­тель­но у ці дні здійсню­вав­ся кон­троль ста­ну ози­мих на ла­нах дер­жа­ви і як скру­пу­ль­оз­но підра­хо­ву­ва­ла­ся кіль­кість ви­доєно­го по об­ла­с­тях мо­ло­ка — мож­на ли­ше здо­га­ду­ва­тись. Хо­ча ба­га­то хто з працівників ланів та ферм у ті неспокійні дні запевняв, що бло­ку­ван­ня суттєво не по­зна­чи­ло­ся на їхній ро­боті. Тоб­то і ко­ро­ви як доїли­ся, так і доїти­муть­ся, і пше­ни­цю як сіяли, так і сіяти­муть. Аг­рар­не відом­ст­во, на­впа­ки, пе­ре­ко­ну­ва­ло, що у бу­ремні ча­си пра­цю­ва­ло «наповну», про що і до, і після роз­б­ло­ку­ван­ня ре­гу­ляр­но інфор­му­ва­ло гро­мад­ськість.   
Ось од­не з лю­тневих повідом­­­лень прес-служ­би МінАП під на­звою «Мін­агро­політи­ки про­дов­жує кон­тро­лю­ва­ти про­до­воль­чу без­пе­ку дер­жа­ви», яке опи­сує важкі будні відом­ст­ва у не­лег­ких умо­вах. На­во­ди­мо без змін:
«Міна­гро­політи­ки пра­цює на виїзді в ре­жимі кон­тро­лю про­до­воль­чої без­пе­ки дер­жа­ви. Зо­к­ре­ма, Міністер­ст­во про­дов­жує ко­ор­ди­ну­ва­ти без­пе­ребійні по­став­ки бо­рош­на на вітчиз­няні хлібо­пе­карські підприємства для за­без­пе­чен­ня на­се­лен­ня хлібом. Окрім то­го, ве­деть­ся си­с­тем­на ро­бо­та для на­си­чен­ня про­до­воль­чо­го рин­ку та збе­ре­жен­ня стабільної ціно­вої си­ту­ації на ньо­му.
На сьо­годні (суб­оту, 22 лю­то­го. — Авт.) Міністер­ст­во аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни пра­цює на виїзді. Міністер­ст­во про­дов­жує ви­ко­ну­ва­ти пер­шо­чер­го­ве за­вдан­ня — за­без­пе­чен­ня про­до­воль­чої без­пе­ки дер­жа­ви. Зо­к­ре­ма, про­дов­жується ко­ор­ди­нація без­пе­ребійних по­ста­вок бо­рош­на на вітчиз­няні хлібо­пе­карські підприємства для за­без­пе­чен­ня на­се­лен­ня хлібом.
Та­кож Міна­гро­політи­ки про­дов­жує моніто­ри­ти ціно­ву си­ту­ацію на про­дук­ти хар­чу­ван­ня та вжи­ва­ти не­обхідних за­ходів для збе­ре­жен­ня стабільної си­ту­ації на про­до­воль­чо­му рин­ку. Так, на сьогодні в Ук­раїні є до­стат­ня кількість про­до­воль­ст­ва за стабільни­ми ціна­ми.
Міністр аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ми­ко­ла При­сяж­нюк пе­ре­бу­ває в Києві та про­дов­жує ко­ор­ди­ну­ва­ти ро­бо­ту аг­рар­но­го відом­ст­ва для за­без­пе­чен­ня про­до­воль­чої без­пе­ки дер­жа­ви».
Час від ча­су в. о. міністра Ми­ко­ла При­сяж­нюк, йо­го пер­ший за­ступ­ник Іван Бісюк та інші кер­ма­ничі ро­би­ли три­­­­вожні за­яви по­пе­ре­д­жу­валь­но­го зміс­ту, буцімто за­хоп­лен­ня го­ло­вної спо­­ру­ди МінАП на Хре­ща­ти­ку вне­се суттєвий дис­ба­ланс у ро­бо­ту га­лузі. При­­­чо­му про мож­ливі ка­таклізми чи­­нов­­­ни­ки інфор­му­ва­ли на­род з більш відда­ле­них від цен­т­ру спо­руд міністер­ст­ва, ку­ди тим­ча­со­во пе­ре­нес­ли свої кабіне­ти.
Втім, не­зва­жа­ю­чи на на­пру­же­ну ге­о­політич­ну си­ту­ацію в Ук­раїні, сільсько­гос­­по­дарсь­ка га­лузь і те­пер про­дов­жує пра­цю­ва­ти без пе­ре­боїв. При­наймні ек­с­­порт зер­на протікає у звич­но­му ре­жимі. Як і раніше, ос­нов­ною тор­го­вель­ною куль­ту­рою за­ли­шається ку­ку­руд­за, по­пит на неї до­сить ви­со­кий. По-пер­ше, зро­с­тан­ню внутрішніх цін спри­я­ло зни­жен­ня за­пасів зер­на на еле­ва­то­рах у півден­но­му регіоні й у пор­тах че­рез ре­кордні тем­пи відван­та­жен­ня в ос­танні місяці. Крім то­го, підви­щи­ли­ся й світові ціни, що да­ло змо­гу трей­де­рам пла­ти­ти за зер­но більше.
Та­ким чи­ном мож­на при­пу­с­ти­ти: на­­вряд чи є підста­ви го­во­ри­ти про ко­­лапс вітчиз­ня­но­го АПК. Ве­ли­ких ка­таклізмів, при­наймні най­б­лиж­чим ча­сом, не вар­то очіку­ва­ти. Ад­же, у цьо­му лан­цюж­ку все ж таки го­ло­вне не са­мо­від­да­ний труд кер­маничів міністер­ст­ва, а те, що підприємства га­лузі й на­далі пра­цю­ють, ви­пу­с­ка­ють про­дукцію, сплачують по­­дат­ки, а каз­на­чейські ра­хун­ки не за­бло­ко­ва­но. Та й ек­с­порт за­ле­жить біль­ше від си­ту­ації на світо­вих рин­ках, а не від на­шо­го Міна­гро­політи­ки. Го­ло­вне — щоб бу­ла сільгосппро­дукція і по­пит на неї за кор­до­ном.
На­вряд чи че­рез січне­во-лют­неві події, які зачепили міністер­ст­во, під за­гро­зою опи­нить­ся й підго­тов­ка аг­раріїв до вес­ня­но-по­льо­вих робіт. Ад­же де­­фі­ци­ту ре­сурсів для їхнього про­ве­ден­ня на внутрішньо­му рин­ку не­має. Тоб­то до­б­ри­ва, паль­но-ма­с­тильні ма­теріали, за­со­би за­хи­с­ту рос­лин є у вільно­му про­дажі. Єди­не — для прид­бан­ня потрібні гроші. З ни­ми в АПК су­туж­но, але не че­рез бло­ку­ван­ня будівлі на Хре­ща­ти­ку, 24, а то­му, що аг­рарії, хоч і зібра­ли ще­д­рий уро­жай зер­но­вих, че­рез суттєве зни­жен­ня ціни на збіжжя не от­ри­ма­ли за­пла­но­ва­них при­бутків. Як­що віри­ти офіційній ста­ти­с­тиці, зер­но­вий вал на тре­ти­ну ви­щий, ніж ма­ли у 2012-му. Зо­к­ре­ма, ку­ку­руд­зи на зер­но на­мо­ло­ти­ли май­же напо­ло­ви­ну більше, пше­ниці — на 41,3%. Са­ме фак­тор бра­ку коштів, схо­же, вже зіграв свою негативну роль під час осін­ньо­го висіву: ози­мих висіяли мен­ше, ніж у 2012-му. Але ці про­бле­ми на­бу­ли б за­го­ст­рен­ня не­за­леж­но від то­го, бло­ку­ва­ло­ся мі­­ніс­тер­ст­во чи ні.
Хо­ча, мож­на при­пу­с­ти­ти, з ви­пла­та­ми дер­жав­ної до­по­мо­ги на тва­рин­ництво, справді, ви­ни­ка­ти­муть пе­ре­бої. Але знач­на за­бор­го­ваність за до­тації на ху­до­бу була й раніше. Те­пер пла­ти­ти­муть ще мен­ше. На ре­во­люцію, як відо­мо, усе мож­на спи­са­ти…