Вагінальне дослідження корів та телиць

Достатньо доступним та інформативним методом діагностики корів та телиць є вагінальне дослідження, яке проводять як складову клінічного дослідження за наявності певних показань, зокрема найчастіше до цього методу вдаються за діагностики вагітності, встановлення акушерського чи гінекологічного діагнозу.

С. Вол­ков, до­цент,
Біло­церківський НАУ

Вагіна­ль­не досліджен­ня про­во­дять після по­пе­редніх реєстрації тва­ри­ни, збо­ру анам­не­зу та ог­ля­ду зовнішніх ста­те­вих ор­­га­нів (паль­пу­ють та ог­ля­да­ють круп, по­­­верх­ню сте­гон, корінь хво­с­та, на­­явність та ха­рак­тер виділень із ста­те­вих ор­ганів, на­явність ек­су­да­ту або кіро­чок на ко­рені хво­с­та).
Існує два спо­со­би про­ве­ден­ня вагіна­ль­но­го досліджен­ня: внутрішня паль­пація та внутрішній ог­ляд.

Внутрішню паль­пацію ви­ко­ну­ють ру­кою, вве­де­ною в піхву. Пе­ред дослі­джен­ням корінь хво­с­та, про­ме­жи­ну та вуль­ву сам­ки за не­обхідності (при за­бруд­ненні) ми­ють теп­лою во­дою з ми­лом, ви­ти­ра­ють су­хим ват­ним там­по­ном чи од­но­ра­зо­вою па­пе­ро­вою сер­вет­кою та зро­шу­ють роз­чи­ном фу­ра­циліну (1:5000) або калію мар­ган­це­во­кис­ло­го (1:2000). Ру­ку ми­ють з ми­лом, ополіску­ють, зне­за­ра­жу­ють та зма­щу­ють сте­риль­ним ос­лиз­ню­ю­чим за­со­бом. Та­кож у разі не­обхідності ви­ко­ри­с­то­ву­ють сте­рильні гіне­ко­логічні чи поліети­ле­нові ру­ка­виці.
Паль­пу­ють сли­зо­ву обо­лон­ку піхви та вагіна­ль­ну ча­с­ти­ну ший­ки мат­ки. Звер­та­ють ува­гу на стан сли­зо­вої обо­лон­ки: цілісність, ступінь та ха­рак­тер зво­ло­же­ності (за ков­зан­ням пальців по сли­зовій), на­явність при­пу­хань, ви­­сипів, но­во­у­тво­рень та ін. За досліджен­ня ва­гіна­ль­ної ча­с­ти­ни ший­ки мат­ки вста­нов­лю­ють її розмір, фор­му, кон­си­с­тенцію, ступінь відкрит­тя ший­ко­во­го ка­на­лу. Ступінь відкрит­тя ка­на­лу ший­ки мат­ки виз­на­ча­ють паль­цем, а ха­рак­тер вагіна­ль­но­го вмісту (слиз, лохії, ек­су­дат, домішки то­що) ог­ля­дом йо­го за­лишків на руці.

Внутрішній ог­ляд про­во­дять з до­по­мо­гою вагіна­ль­но­го дзер­ка­ла для корів чи, відповідно, для те­­лиць. Дзер­ка­ло сте­рилізу­ють кип’я­тінням або флам­бу­ван­ням та зво­ло­жу­ють ізо­тонічним роз­чи­ном NaCl. Обов’яз­­ко­вою умо­вою ог­ля­ду є на­явність при­род­но­го або штуч­­но­го дже­ре­ла світла по­за­ду тва­ри­ни для освітлен­ня по­рож­ни­ни піхви.
Дзер­ка­ло вво­дять за за­кри­тих сту­лок та ру­чок, по­вер­ну­тих вбік. Для цьо­го паль­ця­ми лівої ру­ки роз­во­дять ста­теві гу­би, пра­вою ру­кою ут­ри­му­ють та вво­дять дзер­ка­ло в на­прям­ку впе­ред і до­го­ри до упо­ру. Потім дзер­ка­ло обер­та­ють на­вко­ло влас­ної поз­довжньої осі для спря­му­ван­ня йо­го ру­чок до­ни­зу і, на­ти­с­ка­ю­чи на руч­ки, роз­кри­ва­ють стул­ки дзер­ка­ла на ве­ли­чи­ну, до­стат­ню для ог­ля­ду сли­зо­вої піхви і вагіна­ль­ної ча­с­ти­ни ший­ки мат­ки.

Під час вве­ден­ня дзер­ка­ла ог­ля­да­ють сли­зо­ву обо­лон­ку піхви і вагіна­ль­ну ча­с­ти­ну ший­ки мат­ки. У здо­ро­вих, не ва­гіт­них са­мок сли­зо­ва обо­лон­ка цих ор­ганів блідо-ро­же­во­го ко­льо­­­ру, бли­с­ку­ча, по­мірно або гу­с­то по­кри­та про­зо­рим сли­зом. Вагіна­ль­на ча­с­ти­на ший­ки мат­ки ви­с­ту­пає в по­рож­ни­ну піхви у ви­гляді ро­зет­ки. Ка­нал ший­ки мат­ки за­кри­тий або тро­хи відкри­тий, помірно або гу­с­то зво­ло­же­ний про­зо­рим сли­зом.
За па­то­логічних про­цесів у піхві мож­на ви­я­ви­ти по­чер­воніння та на­бряк сли­зо­вої обо­лон­ки, ра­ни, ерозії, ви­си­пи, кро­во­ви­ли­ви, гнійні або фібри­нозні на­ша­ру­ван­ня, а та­кож рубці, зро­щен­ня, но­во­у­тво­рен­ня.
За ура­жень ший­ки мат­ки спо­с­терігається збіль­шен­ня її вагіна­ль­ної ча­с­ти­ни, на­бряк та гіпер­т­рофія скла­док, на­явність на них сму­га­с­тих або крап­ко­вих кро­во­ви­ливів, ек­су­да­ту.
За за­­паль­них про­цесів у шийці та матці цервікаль­ний ка­нал стає тро­хи відкри­тим, че­рез ньо­го виділяється ек­су­дат.
Після ог­ля­ду од­но­час­но ви­ко­ну­ють три маніпу­ляції: по­слаб­лю­ють на­ти­с­кан­ня на руч­ки дзер­ка­ла, обер­та­ють дзер­ка­ло, пе­ре­во­дя­чи йо­го руч­ки у бо­ко­ве (ви­­хід­не) по­ло­жен­ня, та ви­во­дять інстру­мент, за­побіга­ю­чи за­щем­лен­ню сли­зо­вої піх­ви йо­го стул­ка­ми.

 Вагіна­ль­не дос­лід­жен­ня вагітних тва­рин не­обхідно про­во­ди­ти з до­три­ман­ням пра­вил асеп­ти­ки, ве­ли­кою обе­режністю та тільки за до­стат­нь­о­го об­­грун­ту­ван­ня йо­го доцільності (за­зви­чай вда­ють­ся до внутрішньо­го ог­ля­ду). Тва­ри­ну фіксу­ють у стан­ку або стійлі, під­в’язу­ють хвіст, об­ми­ва­ють і зне­за­ра­жу­ють шкі­­ру ста­те­вих губ. Дзер­ка­ло по­­вин­но бу­ти сте­риль­ним та відповіда­ти розмірам ста­те­во­го апа­ра­ту ко­ро­ви чи те­лиці. Ха­рак­терні оз­на­ки вагітності про­яв­ля­ють­ся в другій її по­ло­вині. В цей період дзер­ка­ло вво­дить­ся з пев­ним опо­ром, сли­зо­ва обо­лон­ка піхви ро­же­ва, ча­с­то з си­нюш­ним відтінком, по­кри­та лип­ким сли­зом сіро­го ко­ль­о­ру. Цер­вікаль­ний ка­нал за­кри­тий, в ньо­му ви­яв­ляється ха­рак­тер­ний для вагітності сли­зо­вий ко­рок, що зви­сає в по­рож­ни­ну піхви у ви­­гляді сіру­ва­то­го драг­ли­с­то­го ко­­ну­са. Піс­ля ви­яв­лен­ня сли­зо­во­го кор­ка вагі­на­ль­не до­­слі­джен­ня при­пи­ня­ють та не про­во­дять йо­го аж до ви­­клю­чен­ня вагіт­нос­ті рек­таль­ним спо­со­бом.
 Особ­ливістю вагіна­ль­но­го дослі­джен­ня під час родів є те, що до­ступ­ним ме­то­дом є тільки внутрішня пальпація, якою виз­на­ча­ють стан ро­­до­вих шляхів, плідних обо­ло­нок та са­мо­го пло­да.
Про­во­дять йо­го із су­во­рим до­три­ман­ням пра­вил асеп­ти­ки та ан­ти­сеп­ти­ки.
Для досліджен­ня ста­ну ро­до­вих шляхів та плідних обо­ло­нок ру­ку вво­дять між стінкою ро­до­во­го ка­на­лу та обо­лон­ка­ми пло­да. Для досліджен­ня ста­ну пло­да ру­ку вво­дять між пло­дом і йо­го обо­лон­ка­ми.
Ро­дові шля­хи до­­слі­джу­ють, на­сам­пе­ред, на пред­мет їхньої прохідності. Сту­пінь роз­крит­тя ка­на­лу ший­ки мат­ки виз­на­ча­ють паль­пацією стінки ро­до­во­го ка­на­лу. За по­вно­го відкрит­тя ший­ки ме­жа між нею і піхвою не паль­пується.