Гансова шкільна наука

Вчитися ніколи не пізно: отримані знання мають дуже велику цінність. Та для німців - найпрагматичнішої нації - час, витрачений на отримання цих знань, - неоціненний. Тому «бюргери», які обрали для себе фермерську стезю, дуже прискіпливо ставляться до системи аграрної освіти. І навіть після закінчення навчання періодично продовжують відвідувати фахові семінари, курси підвищення кваліфікації тощо.

А. Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com

Звичайно, є у Німеччині й аграрні університети. Та, відповідно, рівень і вартість набутих там знань стимулюють випускників «вишів» торувати свою стежку в більш глобальному напрямі: вони працюють у дорадчих службах при сільгоспуправліннях або при виробництві продукції для сільського господарства (в міжнародних компаніях) чи йдуть у науку та стають викладачами. Щодо звичайних фермерів - їхня освіта переважно на зразок нашої професійно-технічної. Однак якість її, як і багато чого, «зробленого у Німеччині», - не залишає підстав для нарікань.
За надання прикладного навчання майбутнім аграріям у Німеччині відповідають різноманітні установи: навчальні центри, професійні (сільськогосподарські) школи. Здебільшого їх курирують місцеві управління сільського господарства, сільськогосподарські палати або об'єднання фермерів. І щоб хоч трохи пролити світло на шлях, який проходить молодь, щоб навчитися бути справжніми господарями своєї землі, ми розглянемо приклад навчального Сільськогосподарського центру Хауз Дюссе (Haus Du..sse), що розташований у землі Північний Рейн-Вестфалія, та підпорядковується, відповідно, Сільськогосподарській палаті землі Північний Рейн-Вестфалія.
Трішки історії
Та спочатку - маленький екскурс у минуле. Сільськогосподарський центр Хауз Дюссе розмістився на території лицарського маєтку Остингхаузен (Rittergut Ostinghausen), перше згадування про який сягає далекого 1231 року! І дивовижа - не у році згадування, а у тому, що маєток хоч і зі змінами, та все ж зберігся і понині, попри війни, реформи та зміну власників.
Звичайно, були побудовані нові будівлі, але зберігся і замок, оточений водою, що був споруджений у далекому 1642 році. На його даху затишно оселилася колонія летючих кажанів. Теперішні власники не мають права виганяти цих «квартирантів»: за їхнім самопочуттям постійно слідкують відповідні установи із захисту навколишнього середовища. Щоправда, «наглядачі» свої візити наносять удень, чим створюють чимало незручностей і для людей, які працюють у центрі, і для їхніх полохливих сусідів зверху.
А перші заняття із доїння та догляду за худобою почали проводити тут у 1927 році! Потім, уже ближче до наших часів, почалися розбудови: нові свинарники, пташники, корівники з системою холодного утримання худоби, центр впровадження альтернативних видів енергії, виставка навчальних експонатів тощо.
Напевно, таке поєднання сивої давнини та сучасного хай-теку теж визначає вибір місця навчання на користь Хауз Дюссе. Та... нічого приховувати, й саме розташування центру (відстань від домівки) для майбутніх учнів - пріоритет не з останніх. Рідко хто з молодих фермерів наважується від'їхати далеко від дому - батькам на фермі постійно потрібна допомога. Тому і навчання можна перервати на час «гарячих днів» - посівної або збору врожаю. Система аграрної школи у Німеччині досить лояльна та гнучка. Перервати навчання можна не тільки на «гарячі дні», а й на більший термін. Та й розпочати навчання можна в одному закладі, а продовжити його - в іншому.
Практика, практика і ще раз - практика
Якщо вже практичний німець свідомо та відповідально підійшов до питання отримання освіти, то він вимагає такого ж відповідального ставлення до цього питання і від своєї школи. Принцип навчання в аграрних школах Німеччини і визначає саму його суть: коротко і ясно, а найголовніше - практично. Саме практичність навчання - найважливіша відміна від нашої системи аграрної освіти, бо економить дорогоцінний для будь-якого аграрія час. Так уже склалося, що середньостатистичний німецький фермер рідко цікавиться «високими матеріями»: його більше захоплюють розмови про з «хліб щоденний», аніж про будову Всесвіту.
Тож і всі заходи, які проводить центр Хауз Дюссе, тісно пов'язані з практикою. При цьому у процесі навчання використовують і результати проведених у цьому ж центрі досліджень у тваринництві та рослинництві. А виробничі потужності використовують як наочні об'єкти для курсів та семінарів. Іншими словами: різноманітні досліди на полях із кормовими культурами дають важливу інформацію для лекцій із утримання худоби та дорадництва у питаннях годівлі. Така собі співпраця науки і практики. І щоб навчання було успішним та принесло свої плоди, абітурієнтам рекомендовано перед основним курсом пройти навчання підмайстром або практику на приватному сільгосппідприємстві.

Лекції, курси, семінари
У центрі Хауз Дюссе заняття проводять для учнів третього року навчання. Навчальний день учнів, які обрали, наприклад, напрям скотарство, починається... в корівнику з доїння та годівлі тварин і завершується тим самим. А між практикою - теорія.
Учні живуть у гуртожитках по двоє у кімнаті. Харчуються у їдальні. Сам курс триває лише 14 днів, а решта часу - для закріплення отриманих знань на практиці у господарстві або для продовження навчання в іншій установі. Більше схоже на наш заочний тип освіти. Після повного курсу навчання вони отримують фах «фермер». Тепер уже - дипломований.
Підвищити кваліфікацію фермери можуть також у Хауз Дюссе. Тоді вони проходять «курси майстрів», загальна тривалість яких - два роки. Відвідують їх щорічно з вересня по травень приблизно 600 осіб. Вони не постійно перебувають у школі, а приїздять на двотижневі навчання. По завершенню навчання їм присвоюють кваліфікацію «майстер сільського господарства». Такі курси можуть відвідувати як справжні аграрії, так і люди, які просто цікавляться фермерством, для яких воно - хобі.
Також ті учні, які навчаються в інших установах, можуть, відповідно до свого навчального плану, пройти виробничу практику в Хауз Дюссе. Можливості тут необмежені. А найбільшою популярністю користуються напрями: тваринництво та альтернативні джерела енергії. Причому в навчальному курсі (це стосується і практики, й теорії) тваринництва левову частку займають скотарство та свинарство порівну, а решта - інші напрями (птахівництво, конярство та альтернативна енергія). Ті учні, які обрали як спеціалізацію, наприклад скотарство, проходять абсолютно всі виробничі процеси як у корівнику, так і в свинарнику, і навпаки. Таким чином, навіть скотар може проводити запліднення свиноматки, кастрацію поросяти або відгодівлю свиней.
Проводять у Хауз Дюссе і навчальні семінари та тренінги. Деякі з них тривають лише один день. Також організовують їх на замовлення. Фермери можуть на сайті школи заповнити анкету, де вони вказують найцікавіші та найактуальніші для них теми. За результатами цих анкетувань й організовують фахові семінари, вести які запрошують провідних фахівців різних аграрних установ та навчальних закладів.

І що тут у них цікавенького?
Цікавою є виставка навчальних експонатів, що була відкрита у 1982 році. Метою її відкриття було надати достатньо інформації про будівництво та техніку у сільському господарстві. Звичайно, більшість її відвідувачів - фермери. А ось експоненти - провідні фірми-виробники продукції для сільського господарства, здебільшого для тваринництва. Вони представляють найбільш затребувані та цікаві проекти, як, наприклад, перебудова старого свинарника під групове утримання свиноматок.
Зали виставки поділені за тематикою: підлога у корівниках, доїльне обладнання, вентиляція приміщень, станки для утримання свиней тощо. У кожному залі представлено продукцію декількох фірм. Таким чином фермерам набагато легше порівняти цю продукцію та визначитися з виробником.
Фірми-виробники надають Хауз Дюссе свою продукцію також і для досліджень, які проводять учні центру, студенти університетів у рамках своїх наукових робіт або журналісти провідних аграрних видань. Результати цих досліджень потім опубліковують - незалежно від того, показав себе той чи інший продукт добре чи погано. Така собі реклама та антиреклама водночас. Та фірми дуже рідко відмовляються від участі у таких експериментах: об'єктивна думка незалежних фахівців для них дуже важлива.
Фахівці цих самих фірм-виробників періодично проводять консультації для всіх бажаючих безпосередньо в приміщеннях виставки. Такі консультаційні дні завчасно анонсують фермерам. Усього з Хауз Дюссе співпрацюють 110 фірм.

У базі - їхня сила
Навчально-виробничій базі центру Хауз Дюссе може позаздрити будь-який український аграрний університет.
Загальна площа, якою володіє центр, - лише 278 га. Та рослинництво - не основний напрям навчання. Поля здебільшого використовують для досліджень у вирощуванні енергетичних рослин.
Усього на території маєтку розташовано 25 споруд. Є декілька виробничих приміщень, де представлені всі види обладнання для утримання худоби. А в корівниках з дійним стадом представлено десять порід молочної худоби. Тут працюють доїльні установки відразу двох типів: із одного боку - «ялинка», з іншого - «паралель». У іншому корівнику працює робот-дояр. Це зроблено для того, аби учні могли охопити всі нові тенденції сучасного скотарства та «набити руку» на використанні обладнання всіх видів. Так, наприклад, середній надій у стаді, яке доять із допомогою доїльної установки, - 9400 кг. А у стаді, яке доїть робот-дояр - уже 10200 кг (рекордсменка тут - корова Герта з надоєм 13439 кг, 3,3% жиру та 3,27% білка в молоці). Можливо, хтось із молодих фермерів захоче перейти на нову технологію, тож по закінченню навчання буде мати досвід роботи з новинками.
Це стосується не тільки доїння, а й годівлі та прибирання у приміщенні. У цих корівниках охоплено всі аспекти скотарства. В одному з них для експерименту навіть встановлено лампи з натрієм, які призначені для стимулювання охоти в корів.
Повністю охоплений і виробничий цикл відгодівлі свиней - від утримання свиноматок до дорощування та відгодівлі. Потім тварин здають на забій до найближчого м'ясокомбінату.
Тож лектори намагаються інформувати своїх учнів про всі нові досягнення у тваринництві та птахівництві. А учні зі свого боку набувають знань методом «learning by doing» (навчання на практиці): коротко, ясно, а найголовніше - мінімум зайвого, все по суті.