Спецможливості
Новини

В Україні ніде зберігати надлишки зерна - експерт

10.09.2016
1569
В Україні ніде зберігати надлишки зерна - експерт  фото, ілюстрація
зерно в мешках

Генеральний директор Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Тарас Висоцький повідомив, що зберігати рекордну кількість зернових в Україні умов немає. Тому надлишки продавати доведеться за будь-яких умовах і за будь-якими цінами.

Про це повідомляє Голос столиці

У планах країни експортувати майже 40 мільйонів тон зерна. На власні потреби залишається порядку 23-25 мільйонів тон.

Основними покупцями українського зерна є три основні регіони. Це ЄС, Близький схід і Південно-східна Азія, відповідно, основні країни в цих регіонах – Єгипет, Іран, Ірак, Китай, В’єтнам, Португалія, Іспанія, Італія.

Якщо будемо говорити про ячмінь, то це на 90% - Близький схід, Саудівська Аравія, Китай. Якщо будемо говорити про пшеницю, то, в основному, Південно-Східна Азія, а якщо говоримо про кукурудзу, то досить багато, в тому числі, йде на ЄС, Китай.

На жаль, можливості зберігати надлишки зерна в Україні немає, тому необхідно буде продавати за будь-яких умов. Єдине, що якщо дійсно буде дуже велика пропозиція, перенасичений ринок, то можливе таке негативне явище для аграріїв як зниження самої ціни на це зерно.

Нещодавно виник скандал з кукурудзою, яку Україна мала поставити до Китаю. Партію визнали неналежної якості. На щастя, то було виключення, разовий момент. Якщо дивитись глобально, то по 98% всіх поставок таких проблем немає. В принципі, фітосанітарний контроль на місці і великої загрози повторення аналогічної ситуації поки що не має бути.

Безпосередньо імпорту зерна пшениці до України не відбувається. Якщо відбувається імпорт, то це, скоріше, продуктів переробки твердої пшениці, борошна або вже навіть макаронних готових виробів. Тому імпорт зерна пшениці відбувається тільки з ціллю посіву, тільки насіннєвого матеріалу.

Інтерв'ю
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0