Одна з пропозицій "чорного" ринку - прихована оренда землі

В Україні значна частка площі ріллі не зареєстрована, не відображена в реєстрах, з неї не сплачуються орендна плата, податки на зарплату, податок на дохід від реалізації продукції, єдиний фіксований податок. За оцінками у 2015 році в оренді офіційно було зареєстровано лише 41% сільськогосподарських угідь або 53% ріллі. 

За офіційними даними, за 2015 рік з 38,1 млн га ріллі було сплачено лише 2,02 млрд грн єдиного податку четвертої групи. Проте, якщо провести обчислення, враховуючи зазначену площу ріллі, нормативно-грошову оцінку 1 га землі та ставку податку, до бюджету повинно було надійти 4,46-5 млрд грн.

Такі дані навів народний депутат, член комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко, пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.com.ua.

Депутат нагадує: ДФС та НБУ стверджують, що борг нерезидентів перед українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності за експортними операціями у сфері сільського, лісового та рибного господарства 1 січня 2016 року перевищував $47,2 млн або 1,1 млрд грн, а безнадійний борг становив $4,2 млн або 102,5 млн грн. 1 січня 2017 року ці показники значно зросли: $113,8 млн або 3 млрд грн і $4,8 млн або 131,2 млн грн відповідно.

"Ці борги і шалені обсяги тіньових операцій зумовлюють недоотримання державою валюти. Проблеми з розрахунками нерезидентів з українським бізнесом лише сприяють переходу останнього в "тінь", - вважає І. Мірошниченко. - Проте навіть ці суми не відображають справжніх об'ємів "кешового" ринку. Реальні цифри в рази більші, а контрольні органи часто заплющують на це очі. До того ж, з 2015 року діє мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання, який продовжено на 2017 рік, тому "сірі" ділки і далі почуватимуть себе комфортно".

Нардеп підкреслює: державні органи повинні попереджувати поширення "кешового" ринку. В протилежному випадку це породжує пропозицію десятків мільйонів тонн неоформленої продукції, навколо якої формується ринок, а заробляють нечесні посередники, фіскали та силовики. Також це створює нерівні умови конкуренції на ринку та змушує легальних підприємців переходити в "тінь", щоб конкурувати. 

"Ситуація дійшла до абсурду. Завдяки злочинним схемам повз бюджет проходять шалені кошти, які могли б піти на розвиток господарств, підтримку галузі, розвиток сімейних ферм. Тим часом до тих, хто живе за законом, хто інвестував в переробні підприємства і термінали, приходять силові та фіскальні органи і накладають штрафи. Усі знають, де проблема, але бізнес-життя формується за дивним принципом: шахраї всіх рівнів отримують зиск, держава та люди втрачають, а невинуваті платять", - констатує І. Мірошниченко.

Експерт вважає, що важлива галузь економіки дрейфує у площину "поза законом та державним бюджетом", а влада дивиться на це крізь пальці. Тим часом, проведення заходів з детінізації економічних процесів разом з належно проведеною земельною реформою зумовило би залучення десятків мільярдів доларів інвестицій в аграрну інфраструктуру, зупинило б демографічну катастрофу у сільській місцевості, забезпечило б значні видатки з державного бюджету для підтримки аграріїв.