Потенціал України - 100 млн т зернових, - моделювання AGRICISTRADE

Виробничий потенціал зернових в Україні до 2030 р. - 100 млн т, а експортний - 60 млн т. Такі результати моделювання були отримані з використанням Глобальної моделі управління біосферою GLOBIOM в рамках проекту AGRICISTRADE. Про це повідомив у своєму блозі на agroportal.ua старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олег Нів'євський, пише propozitsiya.com.

Зокрема, в рамках проекту оцінювався потенційний рівень виробництва продукції рослинництва, а саме - зернових, беручи до уваги існуючі біофізичні і економічні обмеження. Оцінка здійснювалася за допомогою Глобальної моделі управління біосферою GLOBIOM.

На першому етапі на основі карт земельного покриву був оцінений обсяг земельних ресурсів, які потенційно ще можна включити в с / г виробництво в Україні - він становить близько 1,5 млн га.

Далі на основі цієї карти, потенційної врожайності і двох сценаріїв були оцінені потенційні обсяги виробництва і експорту зернових до 2030 р. При цьому максимальна врожайність встановлена ​​на рівні 80% від потенційного біофізичного рівня, що є практикою життя. Базовий сценарій (Baseline scenario) означає business as usual, тобто просто продовження вже існуючих трендів, в той час як інвестиційний сценарій (Investment scenario) - значну інтенсифікацію аграрного виробництва в Україні.

Результат моделювання для України такий: виробничий потенціал зернових до 2030 р. - 100 млн т, а експортний потенціал - 60 млн т.

Зараз експорт зернових наближається до позначки в 40 млн т при рівні виробництва трохи вище 60 млн т. Прогнозні варіанти проти нинішніх означають, що потенціал зростання внутрішнього споживання дорівнює додатковим 20 млн т.

Довідка

AGRICISTRADE - це трирічний науково-дослідний проект, який добігає кінця цього року.

Мета проекту - аналіз можливих наслідків торгових домовленостей і прогнозуванні напрямків та потенціалу розвитку агропромислових галузей економіки Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Молдови, Росії та України.

Реалізацією проекту займався консорціум з 17 науково-дослідних установ з ЄС, СНД, України та Грузії.

Проект фінансується Єврокомісією в рамках програми ЄС з фінансування науково-дослідницької діяльності та інновацій FP7.