Позакореневе підживлення рослин вуглеамонійними солями

Позакореневе підживлення рослин вуглеамонійними солями

Представлені результати наукових і науково-виробничих дослідів із використання вуглеамонійних солей як засобу для позакореневого підживлення рослин основних сільськогосподарських культур.

Встановлено, що даний технологічний прийом дає змогу підвищити врожайність зернових культур (пшениці, ячменю, кукурудзи та інших) на 6–12 ц/га, а коренеплодів цукрових буряків — до 60 ц/га. При цьому питомі показники приросту врожайності в розрахунку на 1 кг використаного мінерального азоту підвищуються в 3–5 разів порівняно з традиційними способами використання азотних добрив.
У даній роботі приводяться результати дослідів з використання нового екологічно чистого азотвмісного агрохімікату — вуглеамонійних солей (ВАС) як засобу для позакореневого підживлення різних сільськогосподарських культур.
Ідея використання ВАС у цій якості базується на тому, що вони мають цілий ряд переваг перед азотвмісними агрохімікатами, які традиційно використовуються в сільському господарстві. Насамперед, ВАС містять у своєму складі азот і вуглекислоту — найбільш необхідні компоненти для посилення фотосинтетичних процесів. По-друге, водні розчини ВАС у концентраціях, які рекомендуються для практичного використання в рослинництві, мають слабко-лужну реакцію, що, на відміну від аміачної селітри (АС), не викликає опіків листя рослин. І, нарешті, для розкладання ВАС на складові компоненти і їхнього засвоєння рослинами не потрібна присутність ферментів чи каталізаторів цього процесу, які продукуються мікроорганізмами. У той же час для розкладу карбаміду (КА) при його застосуванні як засобу для позакореневого азотного підживлення рослин необхідна наявність ферменту — уреази.
Слід зазначити, що в літературі з позакореневого підживлення рослин є дуже мало посилань на використання амонійно-карбонатних сполук (карбонату чи бікарбонату амонію) у цій якості. Переважна більшість публікацій присвячена використанню з цією метою карбаміду (де азот перебуває в амідній формі) і мікроелементів. При цьому карбамід, в основному, використовують для поліпшення якості врожаю (підвищення вмісту білка і клейковини в зерні). Рекомендовані дози карбаміду коливаються в межах від 15 до 90 кг/га (у розрахунку на діючу речовину — азот).
У наукових дослідах з позакореневого підживлення рослин з використанням ВАС випробували широкий діапазон концентрацій: водні розчини солей від 1 до 10%. Витрата розчину становила 300–350 л/га в умовах відкритого грунту, а в теплицях — 0,3 л/м2 листкової поверхні, що в перерахунку на вміст азоту становить 0,5–5,1 кг/га.
Дослідження із застосуванням ВАС як засобу для азотнокарбонатного підживлення рослин озимої пшениці виконані Інститутом землеробства УААН. Польові досліди проводилися на сірому лісовому пилувато-суглинковому грунті із середньою забезпеченістю поживними речовинами і вмістом азоту 4,6, рухливих форм фосфору і калію — 9,5 і 7,5 мг/100 м грунту відповідно, гумусу — 1,32%. Облікова площа дослідних ділянок — 25 м2, повторність — 4-разова. Позакореневе підживлення проводилось у фазу початку виходу в трубку методом обприскування водними розчинами ВАС відповідної концентрації. Контрольні ділянки обприскували чистою водою.
Результати досліджень свідчать, що використання ВАС у вигляді позакореневого підживлення в кількості 5,1 кг азоту на 1 га (30 кг/га за фізичною масою) забезпечує статистично достовірне збільшення врожайності пшениці на 2,5–5,1 ц/га. Приблизно таке саме збільшення врожайності одержали при використанні аміачної селітри чи ВАС у дозі 60 кг/га азоту як засобу для кореневого підживлення, внесених по мерзлому грунту.
У розрахунку на 1 кг мінерального азоту позакореневе підживлення з використанням ВАС збільшує продуктивну дію азоту більш ніж у 5 разів порівняно з традиційними способами використання азотних добрив. При цьому розрахунки показують, що винос азоту з урожаєм у 3–8 разів перевищує його витрати на підживлення. Це вказує на те, що в даному разі вести мову треба швидше про стимуляцію під впливом ВАС ростових процесів у рослинах, ніж просто про азотне підживлення, яке дає змогу лише ліквідувати дефіцит у грунті доступного азоту у визначену фазу росту рослин.
Аналогічні тенденції спостерігалися й у дослідах інших науково-дослідних установ: Чернігівської, Тернопільської, Вінницької і Кримської державних сільськогосподарських дослідних станцій, а також Інституту зернового господарства УААН, які проводили досліди в різних грунтово-кліматичних зонах України.
Для порівняння ефективності використання еквівалентних доз ВАС і карбаміду як засобу для позакореневого підживлення Інститутом зернового господарства УААНН проведено спеціальний дослід, який довів, що застосування карбаміду менш ефективне порівняно з вуглеамонійними солями при рівних дозах азоту в розчинах, якими обприскувалися рослини озимої пшениці сорту Альбатрос одеський. Звертають на себе увагу абсолютні величини приросту врожайності: 2,55 кг азоту в складі ВАС, внесеного при позакореневому підживленні, забезпечують збільшення урожайності пшениці на 5 ц/га.
Перспективні результати були отримані і при використанні ВАС як засобу для позакореневого підживлення в технології індустріального вирощування цукрових буряків.
Так, за даними Інституту кормів УААН, обприскування посівів цукрових буряків у стадії змикання листків у рядках забезпечує приріст урожайності коренеплодів без зниження в них вмісту цукру на 20–95 ц/га. Причому, отримане збільшення врожайності приблизно таке саме як і при використанні ВАС чи аміачної селітри як основного (передпосівного) азотного добрива в дозах 90–170 кг азоту на 1 га. У результаті ефективність використання азоту ВАС при позакореневому підживленні виявляється в 2–30 разів вищою, ніж при застосуванні, внесенні в грунт із загортанням на глибину до 10 мм у процесі вегетації рослин і тощо).
Науково-виробничі випробування технології позакореневого підживлення сільськогосподарських культур з використанням ВАС були проведені Науково-інженерним центром ”АКСО” НАН України, інститутами землеробства і зернового господарства УААН, а також цілим рядом державних сільськогосподарських дослідних станцій у різних грунтово-кліматичних зонах України. При цьому площі різних культур становили від 5 до 100 і більше гектарів, а контрольні перевищували 5 га, що дало змогу одержувати достовірні величини врожайності сільськогосподарських культур як у дослідах, так і на контролі. В усіх науково-виробничих дослідах застосовувалися 5%-ні водні розчини ВАС. Норма витрат робочих розчинів — 300–350 л/га.
Узагальнені результати науково-виробничих випробувань цього технологічного прийому наведені в таблиці. З таблиці видно, що у виробничих умовах використання позакореневих підживлень рослин вуглеамонійними солями в оптимальні строки вегетації дає змогу істотно підвищити врожайність практично усіх вивчених сільськогосподарських культур при витраті лише 2,55 кг азоту на гектар (15 кг ВАС у фізичній масі). При цьому збільшення врожайності озимої пшениці становить 6–27%, ярого ячменю — 9–40%, кукурудзи на зерно і силос — 8–22%, соняшнику — до 10%, гречки — до 7%, озимого ріпаку — до 8%, гороху — до 15%, цукрових буряків — на 12–18%, а збір цукру з 1 га підвищується до 20%. Поряд з цим, у більшості випадків відзначається поліпшення якості рослинницької продукції, що виражається збільшенням вмісту білка, вуглеводів, жирів та вітамінів.
Цілком зрозуміло, що з економічної точки зору використання ВАС як засобу для позакореневого підживлення сільськогосподарських культур більш вигідне порівняно з традиційними способами застосування добрив.
Таким чином, отримані експериментальні результати переконливо свідчать про перспективність використання ВАС як засобу для стимуляції росту, розвитку і підвищення продуктивності рослин цілого ряду сільськогосподарських культур.

Н. Сторчак,
канд. хім. наук,
науково-інженерний центр “АКСО”
НАН України