Експорт льону найбільше гальмуть два фактори

Найголовнішими факторами, які стримують розвиток експорту продукції галузі льонарства, є вивізне мито і сильна конкуренція. Таку думку висловив Дмитро Дейна, аналітик Української аграрної конфедерації, передає propozitsiya.com.

Найбільшим у переліку стримуючих для розвитку галузі факторів є вивізне мито на насіння льону, яке складає 10%. Дане обмеження, за словами експерта, негативно відображається на доволі успішному експорті культури.

Крім того, на світовому ринку українські виробники зіткнуться з доволі жорсткою конкуренцією з боку двох сусідніх держав – Росії та Казахстану, на долю яких в світовому виробництві насіння льону сумарно припадає понад 28%. На користь цих країн, зокрема, впливає ряд факторів: від наявності власних енергетичних ресурсів і дотацій на виробництво продукції галузі, що помітно знижує собівартість виробництва, до відсутності мита, аналогічного українському.

На думку Дмитра Дейна, все залежатиме від вибору держави. Скасування експортного мита матимеме стимулюючий ефект для вітчизняного виробництва та сировинного збуту, зможе призвести до росту обсягів виробництва, експорту та збільшення валютних надходжень у галузь. Збереження існуючого мита не дає можливості частці сировинного експорту наблизитися до 100%. Проте, для інтенсифікації виробництва цього буде замало. А щоб галузь розвивалась, державі доведеться підтримати переробку льону — дотаціями, кредитуванням, допомогою в залученні інвестицій тощо.

За даними Держстатистики, насіння українського льону в 2015/16 МР було експортовано до 45 країн. Найменшу з поставок було здійснено в Азербайджан – її розмір склав 3 т. Серед найкрупніших — В’єтнам (експортовано понад 21,2 тис. т насіння льону - 50,6% експорту), Єгипет (5,5 тис. т - 13,3%), Туреччина (3,9 тис. т - 9,4%), Польща (2,2 тис. т - 5,3%) та Австрія (1,5 тис. т - 3,6%). Сумарно у ці країни експортується понад 82% культури.