«Apre`s nous, le deluge!» «Після нас — хоч потоп!»
У середині березня в Києві пройшов Четвертий щорічний форум «Агробізнес в Україні», організований Лондонським інститутом ім. Адама Сміта. Через три тижні - на початку квітня, - знову ж таки у Києві, пройшов Третій форум «AGRO-2012: Еволюція аграрних ринків», організований спільно компанією «Конференс Хаус» і ТОВ «Аграріка».
У середині березня в Києві пройшов Четвертий щорічний форум «Агробізнес в Україні», організований Лондонським інститутом ім. Адама Сміта. Через три тижні - на початку квітня, - знову ж таки у Києві, пройшов Третій форум «AGRO-2012: Еволюція аграрних ринків», організований спільно компанією «Конференс Хаус» і ТОВ «Аграріка».
Ю. Михайлов
propozitsiya@univest-media.com
Хоча на цих форумах було зроблено багато доповідей великою кількістю доповідачів, я хочу зупинитися лише на кількох принципових, які, нарешті, дали відповідь на дуже важливі питання: в чому полягає аграрна політика України, яких результатів було досягнуто в аграрному секторі економіки за двадцять років та в якому напрямі розвивається Україна взагалі та аграрний сектор її економіки зокрема.
Частина перша
Мазаріні, вічно підбурюваний своєю брудною жадібністю, притискував народ податками. І народ, у якого, як казав прокурор Талон, залишалася лише тільки душа в тілі, і то тому, що її не продаси з публічних торгів, - цей народ, якому громом військових перемог хотіли заткнути пельку і який переконався, що лаврами він ситий не буде, - давно вже ремствував.
Олександр Дюма. «Двадцять років потому»
Позицію Мінагрополітики на конференції «Агробізнес в Україні» представляв перший заступник міністра, д-р с.-г. наук, академік НААНУ Микола Безуглий, а на форумі «Еволюція аграрних ринків» - директор Департаменту розвитку Міністерства аграрної політики і продовольства України, д-р екон. наук, член-кореспондент НААНУ Сергій Кваша. Тобто маємо спільну позицію нашої аграрної науки та чиновництва в двох особах.
Давайте, насамперед, проаналізуємо «успіхи» нашого сільського господарства.
Ось «надзвичайні темпи» розвитку аграрної економіки (див. діаграма 2).
Вражає? Нарешті наш аграрний сектор після всіх реформ, окрім остаточної приватизації землі, досяг рівня 1992-1993 року! А враховуючи погодні умови цього року і непевні прогнози щодо врожаю, слід очікувати виникнення чергового «зубця» на діаграмі.
Щонайменше дві третини експорту - це сировина та напівфабрикати (цукор, олія). І зауважте, що до сегменту «інша продукція» входить такий сільськогосподарський продукт, як сіль, яку «вирощують» на Донбасі. Основний імпортер аграрної продукції з України практично «перекриває кисень» нашим експортерам - погляньмо на показники експорту 2012 р.
А ось «рекордне» кредитування нинішнього року - 14,9 млрд грн., або 1,86 млрд дол. Справді, це найбільший показник кредитування за всі роки,.. якщо рахувати в гривнях. Аж виявляється, що десять років тому - в 2003 р. - кредитування сільського господарства становило 7,7 млрд грн (1,54 млрд дол), у 2007 - 17 млрд грн (2,4 млрд дол.)! Чому я зробив перерахунок на долари? А тому, що переважну більшість ресурсів сільгоспвиробники купують за світовими цінами: пально-мастильні матеріали, насіння, добрива, пестициди. Так що ніякого рекорду в кредитуванні сільського господарства немає.
Населення України дві третини своїх доходів витрачає на продукти харчування. Це за середньої зарплати в Україні - 300 дол./міс. (у сільському господарстві - 200 дол./міс.), а ціни на основні продукти харчування: м'ясо-, молокопродукти, яйця, фрукти - такі самі, як у Європі та Північній Америці або навіть більші. При цьому середня рентабельність сільгосппідприємств - близько 40% (де ще в світі є така рентабельність сільського господарства навіть із субсидіями?!).
На форумі інституту ім. Адама Сміта віце-президент «Індустріальної молочної компанії» Олег Тодчук заявив, що собівартість виробництва кукурудзи на зерно в його компанії - 80 дол./т, а реалізаційна ціна - 240 дол. т. Рахуймо прибуток! У фінансовому звіті «Миронівського хлібопродукту» (ТМ «Наша Ряба») зазначається, що в структурі собівартості на корми припадає 50%. Звідси випливає, що собівартість виробництва 1 кг курятини становить десь 6 грн/кг. Ви бачили десь у продажу вітчизняну курятину, дешевшу за 20 грн/кг? Особисто я купую американську курятину, яка на 30% дешевша (і, як на мене, набагато смачніша) за вітчизняну, а ще, до того ж, потрібно врахувати логістичні витрати.
Так ось, замість того, щоб стимулювати внутрішній ринок підвищенням зарплат найманих працівників та зменшенням цін, вітчизняні компанії, у тому числі аграрного сектору, воліють свою продукцію експортувати.
А тепер щодо проекту закону «Про продовольчу безпеку», який згадав Сергій Кваша. Щоб оцінити рівень «професіоналізму» клерків з Мінагрополітики, наведу деякі офіційні висновки щодо якості цього проекту закону.
«Аналіз тексту законопроекту дозволяє дійти висновку, що більшість його положень - декларативні, носять описовий характер, вони не наповнені конкретним юридичним змістом, визначають бажані цілі у забезпеченні та гарантуванні продовольчої незалежності держави та не підкріплені реальними методами, механізмами управління системою продовольчої безпеки, що не забезпечує виконання вимог статті 19 Конституції України. Відтак, забезпечення гідного рівня життя людини і захисту прав громадян на повноцінне харчування та створення справедливої політики продовольчого забезпечення, що є політикою соціальної держави, якою Конституція України проголосила Україну, шляхом застосування норм цього проекту закону на практиці буде проблематичним.»
Зауваження Головного юридичного управління Верховної Ради до проекту Закону України «Про продовольчу безпеку України» (реєстраційний № 8370-1)
«Закон по суті не вирішує поставлених завдань, більшість його положень має декларативний характер, основні принципи і завдання не передбачають механізму їхньої реалізації. Нормативне регулювання тих чи інших питань підміняється положеннями, що переадресовують до інших законів, а відтак, не мають змістовного навантаження.»
Пропозиції Президента України
до закону 10.01.2012
Іншими словами: бідні люди чекатимуть «покращання життя вже сьогодні», аж поки не посиніють! Просто бракує слів...
Позицію громадських організацій в аграрному бізнесі в Україні висловив Леонід Козаченко. Тут, як кажуть, «повний іконостас»:
- Президент ВГО «Українська аграрна конфедерація»
- Віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців
- Голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України
- Член Ради національних асоціацій товаровиробників при КМУ
- Голова Громадської ради при Міністерстві економіки України
- Член колегії Міністерства аграрної політики України, заступник голови Громадської ради при Міністерстві аграрної політики України
- Президент товарної біржі «Українська ф'ючерсна біржа»
- Член наглядової ради US-Ukraine Business Council
Зазирнімо у дані Держкомстату (див. табл. 2).
Ми бачимо стрімке скорочення працюючих у сільському господарстві із зростанням наших латифундій. І латифундії поки що не обробляють 20 млн га ріллі, тож скорочення робочої сили на селі продовжуватиметься й далі. За практично непрацюючої промисловості вивільнена робоча сила в пошуках роботи виїжджає за кордон чи працює без укладання трудових договорів або просто спивається.
Але й тут влада «турбується» про заробітчан за кордоном і їхні родини:
«Суммы, которые украинцы получают в качестве частных денежных переводов из-за границы, поражают воображение и сравнимы по величине с траншами МФВ Украине или со среднемесячной средней зарплатой 10-ти миллионов украинцев (по данным Госкомстата). Так, за первые три квартала 2011 года, по данным НБУ, украинцы получили 5,13 миллиардов долларов США. При этом вот уже несколько лет сумма денег, присланных украинцам из-за границы, постоянно увеличивается. Тем не менее, мало кто задумывается при получении перевода, что он по закону обязан включить полученную сумму в свою декларацию о доходах и уплатить с нее налог:
по ставке 15% (если размер доходов не превышает за отчетный налоговый месяц 10-кратного размера минимальной заработной платы, или 10 730 гривен: с 01.01.2012 г. по 01.04.2012 г. минимальная заработная плата составляет 1073 гривен);
по ставке 17% (если размер доходов превышает 10 730 гривен).
Prostopravo, 24.02.2012
Це «покращив життя вже сьогодні» заробітчанам та їхнім сім'ям Сергій Тігіпко зі своїм Податковим кодексом. А прем'єр-міністр Микола Азаров так узагалі бажає скасувати виплати по безробіттю:
«Помощь по безработице в Украине должна заменить бесплатная переквалификация...
Работодателей Украины нужно стимулировать для создания новых рабочих мест и к выплате легальных зарплат. Работать "по-белому" должно стать выгоднее, чем в тени», - заявил премьер-министр Украины Николай Азаров.
По его словам, главной поддержкой граждан в рамках новой политики занятости «должна стать не помощь по безработице, как было ранее, а предоставление возможности бесплатно учиться новой профессии и квалификации».
Н. Азаров поручил вице-премьер-министру - министру социальной политики Сергею Тигипко подготовить новый законопроект о занятости населения.
Планируется, что законопроект о занятости будет готов через месяц».
UBR, 06.04.2012
На що безробітні будуть існувати протягом перекваліфікації - жодного слова, як і про гарантії працевлаштування після перекваліфікації.
Ну що ж, Леонід Козаченко окреслив завдання: залучити в аграрний сектор України 60 млрд дол. інвестицій, але був змушений визнати, що великого бажання інвестувати в Україну, м'яко кажучи, немає. Більше того, капіталу з України вивозиться більше, ніж надходить.
Леонід Козаченко спитав одного з доповідачів - регіонального директора Причорноморського регіону компанії Noble Resources Ukraine Івана Мірошниченка: «Уявіть, що у вас є 100 млн дол., у яку галузь аграрного сектору ви б їх інвестували?». І Іван Мірошниченко, який має величезний досвід, оскільки багато років працював у транснаціональній компанії «Каргілл», чесно відповів: «Я не бачу в аграрному секторі України галузі для інвестування!».
Частина друга
«Якщо ми цього стрільця не "упакуємо", то "упакують" нас. Якщо навіть не "упакують", то дихати все одно не дадуть.»
К/ф «24 години»
На конференції «Агробізнес в Україні» була така сесія: «Фокус на корпоративному секторі в українському сільському господарстві - від лідерів галузі до зірок, що сходять». Серед «зірок» були власник компаній «Авангард» і «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк, віце-президент «Миронівського хлібопродукту» Джордж Логуш, головний виконавчий директор компанії «Укрпродукт» Сергій Євланчик.
Їхні виступи дали відповідь на два питання: що потрібно для успішного ведення бізнесу в Україні та чому не йдуть інвестиції в сільське господарство України.
Відповіді - коротко. Для того, аби бути успішними, компанії мають бути монополістами, що дає їм змогу диктувати ціни. Єдиний стримуючий чинник при цьому - ціни світового ринку.
Під час конференцій я звернув увагу на одну цікаву річ. Слово «монополія» стали вважати моветоном - ознакою поганих манер. Тепер, замість терміну «монополізація», вживають термін «консолідація». Отже, в Україні вже відбулася «консолідація» ринку курятини, яєць, рослинної олії, завершується «консолідація» ринку свинини (ціни на свинину в нас такі самі, як в Америці). Саме час замість Антимонопольного комітету України створювати Антиконсолідаційний комітет, тим більше, що з того Антимонопольного комітету користі - як із цапа молока: оштрафують монополіста на кілька тисяч гривень та й потому...
Звідси й відповідь на питання, чому інвестори не поспішають в Україну: хто ж інвестуватиме в монополізовані ринки?! «Якщо нас і не "упакують", то дихати все одно не дадуть».
Частина третя
Qu'ils mangent de la brioche! («Якщо в них немає хліба, нехай їдять тістечка! »)
Марія Антуанетта, Королева Франції
Україна перестала бути державою для людей:
Індекс співвідношення доходів 20% найбагатших громадян країни і 20% найбідніших її громадян є тим об'єктивним макроекономічним показником, що характеризує баланс економічних інтересів та рівень соціальної справедливості і є, по суті, мірилом цивілізованості суспільства. У Португалії цей показник - 7,3 до 1, в Японії - 4 до 1. В Сполучених Штатах Америки - 9 до 1, у Мексиці - 14 до 1, Бразилія - 24 до 1, Гондурас - 38 до 1.
В Україні ж, за різними оцінками, цей показник перебуває в межах 40 до 1.
До речі, показник 10 до 1 вже вважається критичним. Саме співвідношення доходів визначає не лише рівень життя в країні, не лише перспективи розвитку країни, але і рівень політичної культури, і рівень суспільної моралі.»
TCH.ua, 13.03.2012
Насамкінець
Є три можливі сценарії розвитку подій в Україні. Перший: в нашої «еліти» таки вистачить розуму почати ділитися своїми надприбутками із суспільством, а не ховати їх по офшорах та купувати розкішні маєтки за кордоном. Другий сценарій: революція, як за часів короля Франції Луї XIV та його дружини Марії-Антуанетти (нагадаю, що через свою пожадливість та зажерливість аристократії вони втратили голови в прямому розумінні).
Нарешті, третій сценарій: зменшення населення України вдвічі впродовж наступних кількох десятиліть. За прогнозами ООН, до 2025 р. населення України скоротиться до 35 млн осіб, а до 2050 - до 30 млн осіб. У 2100 р. в Україні мешкатиме лише 25 млн людей. Як так? Найактивніші люди емігрують, більшість зіп'ється від такого життя, а жінки перестануть народжувати дітей, щоб ті не мучилися в злиднях. Але хіба це хвилює нашу «еліту»?