Податкові зміни можуть зашкодити агровиробникам, – Дмитро Кохан

Заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) Дмитро Кохан, прокоментував можливе скасування владою спрощеної системи оподаткування для розширення доходів бюджету. На його думку, не можна просто підняти в Україні податки, якщо всі наші сусіди будуть в значно кращих економічних умовах. Ми просто програємо конкуренцію з ними і «завалимо» основну експортну галузь.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ВАР.

Він акцентує увагу на показнику рентабельності агровиробництва, за яким в 2023 році переважна більшість сільгоспкультур була збитковою. В таких умовах державі просто немає сенсу переводити платників 4-ї групи ЄП на загальну систему оподаткування, базою для якої є отриманий прибуток.

Якщо, наприклад, перевести їх на загальну систему вже сьогодні, то аграрії просто звітуватимуть про отримані в 2023 році збитки, і взагалі не сплачуватимуть жодних податків. Натомість, перебуваючи на 4-й групі «спрощенки», вони в будь-якому випадку платять фіксований податок, який держава може обраховувати при плануванні майбутніх бюджетних витрат.

Експерт зазначає, що з державницької точки зору воююча держава має підвищувати податки для забезпечення фронту. Однак, переводити нерентабельну галузь на загальну систему оподаткування є нелогічним, бо тоді податок на прибуток ніхто не сплачуватиме – просто не буде з чого справляти податок.

Головною проблемою врегулювання розміру податків з аграріїв він називає відмінність базових принципів оподаткування АПК України та ЄС. Дійсно, ставка єдиного податку за користування землею в Україні порівняно невисока, але і український сільгоспвиробник не отримує дотацій, які є в європейських фермерів.

«В Європі на гектар оброблюваної землі щорічно виплачується EUR250 і більше. Натомість, до повномасштабної війни в Україні держпідтримка не перевищувала в середньому EUR6/га. Відсутність дотацій в Україні частково врівноважується низьким єдиним податком, який можна розцінювати як певну підтримку агросектору. В 2021 році аграрії в середньому отримували EUR250 прибутку з гектару, тому це в певній мірі врівноважувало український і європейський агробізнес», – пояснює Дмитро Кохан.

Специфіка зернового ринку полягає в тому, що сільгосппродукція продається на зовнішніх ринках з усталеними цінами, які коливаються в невеликих межах від країни до країни. Європейські аграрії «вписуються» в параметри світового ринку завдяки великим дотаціям, а українські – завдяки, зокрема, відносно помірному податковому навантаженню. Тому необґрунтоване збільшення податків зробить український агробізнес неконкурентним.

Через це Дмитро Кохан радить до кінця російського вторгнення утриматись від будь-яких податкових змін, щоб не підірвати існуючу податкову базу. Після війни Україна має оцінити перехід на європейську модель агробізнесу: якщо український фермер теж отримає великі дотації – тоді справедливим буде збільшення ЄП, що спиратиметься на економічне обґрунтування.