Захистимо сади вiд щитiвок i псевдощитiвок: перспективнi пестициди для боротьби зi шкiдниками

Захистимо сади вiд щитiвок i псевдощитiвок: перспективнi пестициди для боротьби зi шкiдниками
Причиною значного скорочення площ плодових насаджень України останнiми роками стало надзвичайно велике поширення таких шкiдникiв, як щитiвки та псевдощитiвки, i заселення ними майже всiх садових культур. Hайбiльше постраждали вiд них сади пiвденних, степових областей України, сади Закарпаття i Криму.
Hа вiдмiну вiд iнших видiв фiтофагiв, що пошкоджують бруньки, суцвiття, листя й плоди, щитiвки i псевдощитiвки заселяють в основному кору молодих i старих дерев i меншою мiрою пошкоджують плоди. За масового розвитку i заселення цими видами шкiдникiв кора уже на другий-третiй рiк починає вiдмирати, всихають спочатку окремi гiлки, а потiм гине й усе дерево. Мiсця живлення личинок на плодах проявляються червоними плямами, якi, проте, не знижують смакових якостей плодiв i товарності врожаю. Бiльша кiлькiсть шкiдникiв може спричинити деформування форми плоду.
Якщо до 1990 року цi шкiдники спостерiгалися лише в окремих областях України i кiлькiсть їх була незначною - переважно окpемими вогнищами у масивах насаджень деяких плодових господарств i в садах приватного сектора, то починаючи з 1992-1993 рокiв i на сьогоднi вже 19 областей заселенi цими небезпечними фiтофагами. Швидкий рiст популяцiй їх було зафiксовано фiтосанiтаpними службами i карантинною iнспекцiєю пiсля рiзкого скорочення обсягiв хiмiчних обробок, обмежень (ДHОК) або заборони застосування цiлого ряду пестицидiв (препарат №30, 30с, 30сс, Hiтрафен - у ранньовесняний перiод i Метафос, Карбофос та iншi препарати, що їх застосовували в лiтнiй перiод), скорочення заходiв карантинного контролю пiд час продажу саджанцiв i вирощування їх у розсадниках.
Боротися з цими видами шкiдникiв дуже важко, адже щиток самиць i личинок має воскове покриття, що перешкоджає дiї препаратiв.
У садах України найчастiше зустрiчаються: калiфорнiйська (Quadraspidiotus), псевдокалiфорнiйська (Q.ostreaeformis), жовта (Q.puri) i червона грушевi (Epidiaspis leperii Sign.), трояндова (Aulacaspis rosae), яблунева комоподiбна (Lepidosaphes ulmi) щитiвки. Iз псевдощитiвок домiнують: акацiєва (Parthenolecanium corni), яблунева (Eulecanium mali), глодова (Palaeolecanium bituberculatum), сливова (Sphaerolecanium prunastri) i персикова (Parthenolecanium persicae). Крiм того, до цього ж пiдзагону належить дуже небезпечний карантинний вид шкiдника - червець Комстока (Pseudococcus comstocki), який останнiми роками був зафiксований у деяких садах пiвденних областей поки що тiльки у поодиноких випадках у невеликих вогнищах.
Початок розвитку щитiвок припадає в основному на початок вегетацiї плодових дерев. Зимуючi особини у цей час пробуджуються i починають активне життя (живлення) у кронах дерев. Середньодобова температура повiтря у цей перiод досягає 8°С. Масове вiдродження личинок бiльшостi видiв припадає на перiод цвiтiння яблунi. Число генерацiй за вегетацiю залежить вiд виду щитiвки - у фiолетової їх три (третя - факультативна), у калiфорнiйської - два, псевдокалiфорнiйської, жовтої i червоної грушевих, яблуневої комоподiбної - одна (акацiєва псевдощитiвка в Криму має друге факультативне поколiння). Отже, перiод шкодочинностi видiв, що мають одне поколiння, припадає на першу половину вегетацiї, а друге й третє - розтягується до кiнця перiоду достигання плодiв пiзнiх сортiв плодових культур.
Cистема хiмiчних обробок садiв, що iснувала, передбачала проведення ранньовесняних (до початку вегетацiї дерев) обприскувань препаратами Hiтрафен, ДHОК, мiнеральними нафтовими маслами, якi, покриваючи зимуючi щитки шкiдникiв тонкою плiвкою, спричинювали їх загибель унаслiдок удушення. Улiтку двi-три обробки фосфорорганiчними препаратами (карбофос, метафос, хлорофос) у перiод вiдродження й живлення личинок знищували їх, рятуючи дерева вiд пошкоджень i загибелi, стримуючи наростання чисельностi шкiдникiв у вогнищах. Лiтнi обробки водночас захищали врожай вiд iнших видiв шкiдникiв - яблуневої плодожерки, листомiнуючих молей, плодових довгоносикiв, листовiйок, клiщiв та iн.
Через заборони й обмеження на застосування ряду iнсектицидiв останнiми роками доводиться перебудовувати систему хiмiчного захисту садiв. Ранньовеснянi обробки не проводять, за винятком обприскувань ДHОКом за спецiальним тимчасовим дозволом органiв охорони здоров’я та Держхiмкомiсiї України, в окремих, особливо заселених шкiдниками районах.
Лiтнi обробки виконують новими препаратами, якi пройшли випробування в садах. Застосовують також традицiйнi пестициди, такi як Рогор та його аналоги (Бi-58, Фосфамiд, Данадин), Фуфанон, Золон, Сумiтiон. Останнiми роками в Українi зареєстрованi для застосування в садах Моспiлан, 20% с.п., Адмiрал, 10% к.е., Аплауд, 25% с.п.
Результати випробувань цих препаратiв, проведені в 1997-1999 рр., показали (табл.), що максимальну ефективнiсть проти калiфорнiйської щитiвки давали обробки Адмiралом з нормою витрати 0,8 л/га. Менша норма була менш ефективною. Приблизно рiвноцiнними за цим показником були обробки Моспiланом i Аплаудом, але обидва цi препарати поступалися Адмiраловi.
Слiд особливо вiдзначити, що обприскування проводили в умовах високої чисельностi шкiдника, коли, наприклад, порiг економiчної шкодочинностi виду у весняний перiод перевищував установлену межу у 22-25 разiв.
Обробки виконували у загальнiй системi захисних заходiв проти комплексу шкiдникiв у перiод, коли чисельнiсть личинок першої та другої генерацiй щитiвки у кронах дерев була максимальною. Hорма витрати бакової (робочої) рiдини становила 1500-1700 л/га, використовували обприскувач ОП-2000.
Водночас цi препарати продемонстрували достатню ефективнiсть проти iнших шкiдникiв яблунь - листовiйок, а також проти яблуневої плодожерки - 85-92%, листомiнуючих молей - 72-99%, плодових довгоносикiв - 81-90%.
Порiвняно з еталонними препаратами, Адмiрал, Моспiлан i Аплауд за показниками бiологiчної та господарської ефективностi переважали їх або були рiвноцiнними.
Фiтотоксичної дiї на суцвiттях, листi й плодах яблунi не спостерiгалося.
Отримана ефективнiсть обробок яблунi проти щитiвок та iнших видiв шкiдникiв такими препаратами в умовах степової зони України дає пiдстави рекомендувати їх для застосування в системi захисних заходiв.

В. Гродський,
пров. наук. спiвробiтник IЗР УААH, канд. бiол. наук