Спецможливості
Новини

Як окупація Херсонщини поставила аграріїв у глухий кут

27.07.2022
620
Як окупація Херсонщини поставила аграріїв у глухий кут фото, ілюстрація

Вкрай тяжко відбувалась посівна кампанія. Не менш складно проходять жнива. Аграрії області постали перед надскладним вибором: продавати за безцінь урожай російським окупантам, фактично не заробивши нічого, або залишити свій бізнес.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на most.ks.uа.

Херсонська обласна державна адміністрація повідомляла, що 63% аграріїв Херсонщини припинили свою діяльність. Все це — через неможливість нормально зібрати врожай та продати його.

Відсутність грошей, палива та техніки
Аграрії покладались на кредити на час посівної кампанії та жнив, то з початком великої війни така можливість відпала. Це створило труднощі, надто — для Херсонщини, яка опинилась в окупації.

«Найбільша проблема, з якою стикаються сьогодні фермери Херсона — це відсутність грошей, тому що практично весь середній бізнес він був по вуха в кредитах. Як тільки почалось повномасштабне вторгнення, банки закрили кредитні лінії», — зазначає один з аграріїв.

Ще однією проблемою стала відсутність запчастин, техніки та мінеральних добрив. 

«Різниця в запчастинах на окупованій території та на неокупованій території інколи дорожча до 5,8, 10 разів. Також недостатньо комбайнів та зерновозів. До нас на жнива завжди приходила техніка з центральної частини України. Цього року такої підтримки не було», — підкреслює співрозмовник.

Ціни на послуги зерновозів на Херсонщині просто космічні. І подекуди навіть за великі кошти їх важко знайти. Тому деякі фермери просто збирають зерно і кладуть бурти вздовж полів, майже на дорогу, трохи пізніше перевантажують та відвезуть до складів. Так намагаються хоча б якусь частину збіжжя врятувати та зберегти до деокупації області.

Неврожай через бойові дії
Через окупацію та бойові дії також знизилась врожайність на херсонських полях.

«Бойові дії припали якраз на той період, коли ми мали виходити і підживлювати озимину. Тому ми цього не зробили. В нас також не було достатньо умов для захисту озимини від хвороб, бур'янів, шкідників. Це і через присутність російських військових в полях, і через відсутність засобів для захисту та підживлення, відсутність палива тощо», — зазначає каховський фермер.

Внаслідок цього врожайність склала приблизно 60% від запланованого на тих полях, де є можливість збирати врожай.
Поля, які близько до зони розмежування, постійно палають. Там збирати взагалі неможливо.

«Збираємо. А що робити далі?»
Ще одна величезна проблема — відсутність можливості реалізувати продукцію. Не всі погодились продавати збіжжя до окупованого Криму.

«Є багато фермерів, власники потужних підприємств, які мають по 3,4 тисячі гектарів землі, які взагалі нічого не збирають. Вони просто сидять і спостерігають, як дозріли їхні поля і осипається зерно».

«Особливі умови» від російських окупантів
Окупаційна влада створює для фермерів надскладні умови. Для тих, хто став на «облік», відкривають можливість продавати зерно в порти. На всю потужність запрацював порт «Авліта» в Криму. Туди можна продавати зерно за безготівку, за рублі. 

Якщо паливо купують за готівку, то в перерахунку на гривню, паливо коштує 33-35 грн за літр. По безготівковому розрахунку за російські рублі з ПДВ, то в перерахунку на гривню це коштуватиме приблизно 25 грн за літр. Внаслідок цього виникло багато підприємств-прокладок, які на цьому заробляють.

Факти примусу до співпраці з окупантами поки що відсутні. Проте фермерів ставлять в такі умови, що доводиться обирати — покинути свій бізнес, залишивши без роботи своїх працівників та втративши все, чи продати врожай за безцінь та хоч якось втримати підприємство.

«В середньому затратна частина на гектар зернових — 13-15 тис. грн. Якщо ми сьогодні збираємо ячменю 2,5 т з гектару, якщо помножити на 50 доларів, то виходить виручка 4600 грн. А потратити треба було 13-15. І в цьому немає орендної плати, послуг комбайнування тощо. То збитки в цьому році будуть колосальні. І чи посіє фермер озимину, я не впевнений».

 

Інтерв'ю
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко
Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був... Подробнее
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками

1
0