Досвід впровадження точного землеробства: за 4 роки урожайність зросла в 2,5 рази

СТОВ «Діброва» у селі Мізяків поблизу Вінниці зараз зосереджує 15% усіх насінницьких посівів гібридів селекції Monsanto в Україні. Вирощувати посівний матеріал для міжнародної компанії – завжди велика відповідальність. Тож господарство змушене було забезпечити зрошення і суттєво підтягнути технологічний рівень.

СТОВ «Діброва» на сьогодні обробляє 1438 га. Вирощує соняшник і пшеницю, а на поливних землях, яких аж 840 га – соєво-кукурудзяна сівозміна. Як пояснив власник господарства, це через те, що соя та кукурудза найкраще відгукуються на зрошення. 120 га на краплинному зрошенні, решту поливають дощувальними машинами Zemmatic, Valley та «ВаріантАгроБуд». Торік на площі 690 га вирощувався посівний матеріал кукурудзи гібридів селекції Monsanto. Також вирощувався посівний матеріал соняшнику для компаній Lidea та «Юг-Агролідер».

Господарство вирощує посівний матеріал кукурудзи з 2016 р. Для того, щоб забезпечити високу якість продукції та прибутковість роботи, одного лише дощування виявилося замало. Тому з 2017 р. в СТОВ «Діброва» впроваджують точне землеробство. На одному з полів, найскладнішому з тих, що обробляє господарство (різні ґрунтові відміни, перепад висот до 40 метрів, що унеможливлює зрошення), цей процес зайняв 4 роки. І якщо на початку на найкращих ділянках поля збирали не більше 6,5 т/га кукурудзи, а на найгірших урожайність не перевищувала 3-3,5 т/га, то в 2020 р. 6,5 т/га отримали в середньому в заліку, а торік 6 т/га дала найгірша з трьох виділених на полі зон. В середньому ж залікова врожайність склала 16,5 т/га при тому, що спочатку розраховували на 15, а до цього на зрошуваних полях збирали не більше 13,5 т/га.

Почали впровадження точного землеробства на даному полі з карт NDVI та карт урожайності. В 2019 р. зробили агрохімічну карту поля за результатами аналізу за 3-гектарною сіткою. Пробовідбірник встановлювали на технічний засіб «Роса». Як пояснили в господарстві, проби відбирали тоді, коли інших робіт не було, а в цей час зазвичай нічим іншим у поле не заїдеш. Коли ж погода дозволяла, то пробовідбірник встановлювали на пікапі. Виконувався аналіз ґрунту на вміст NPK, сірки, кислотність, засолення та вміст органічної речовини. Торік аналіз повторили за 10-гектарною сіткою.

За результатами аналізу на полі виділили 3 зони: 39 га з низьким природним потенціалом родючості, по 42 га – з вищим за середній та високим потенціалом урожайності. Відповідно було обрано стратегії роботи з кожною зоною. В найгіршій зоні вирішили економити добрива та посівний матеріал, оскільки високого врожаю там усе одно не отримаєш. Середню за потенціалом зону «підтягували» за врожайністю, а в найкращій вносили максимальні норми насіння і добрив, щоб якнайповніше реалізувати її потенціал.

Так, минулого року господарство купило 16-рядні сівалки Väderstad Tempo з бункером для добрив на 5 т і «банками» по 70 кг на кожній висівній секції. Це забезпечило можливість посекційного диференційованого внесення посівного матеріалу. Густота сівби становила від 65 до 90 тис. насінин/га залежно від зони. В результаті витрати насіння зменшилися зі 124 до 113 посівних одиниць, завдяки чому вдалося заощадити 77 тис. грн, або $23 на гектар.

Диференційоване внесення добрив здійснювалося розкидачем Amazone шириною захвату 24 м, агрегатованим з 200-сильним трактором John Deere 6095, обладнаним Isobus, на швидкості 15 км/год. Цей розкидач не тільки змінює норму внесення добрив у процесі роботи, а й може вносити різні норми добрив на праву і на ліву сторони.

На даному полі на найгіршій ділянці норму внесення добрив зменшували на 20-40%, адже віддача від цих добрив усе одно дуже обмежена. На ділянці з потенціалом вище середнього вносили максимальну норму добрив, щоб «підтягнути» її за врожайністю, а на найкращій норму внесення трохи знизили порівняно з попередніми роками.

Норма внесення амофосу становила від 57 до 172 кг/га, тоді як до впровадження диференційованого внесення по всьому полю розкидали по 150 кг/га цього добрива. Сульфату амонію раніше вносили 100 кг/га, а за диференційованого внесення – від 40 до 150 кг/га, в середньому ж по полю – 117 кг/га. Також диференційовано вносився хлористий калій, витрати якого зменшилися порівняно з попередніми роками. Вносили і гранульоване вапно нормою від 500 до 1400 кг/га. Також здійснювалося диференційоване і почасткове (чотириразове) внесення КАС за допомогою обприскувача, а на полях на дощуванні – дощувальними машинами за допомогою системи Y-Drop.

Склали в господарстві і карту ущільнень ґрунту за півгектарною сіткою за допомогою пенетрометра. Це дало змогу не проводити глибокий обробіток ґрунту по всьому полю, а обмежитися тільки зонами, де дійсно спостерігається ущільнення. Це забезпечило неабияку економію, адже після глибини 20 см кожен додатковий сантиметр глибини ґрунтообробітку збільшує витрати пального на 1 л/га.

В результаті загальна економія витрат на полі склала 742 тис. грн, або 6754 грн/га. При цьому в заліку зібрали 16,5 т/га. В нинішньому році розраховують на врожайність 17,5 т/га. І це на богарі! На зрошуваних полях урожайність доходила до 23,3 т/га – на ділянках, де здійснювалося почасткове внесення КАС.

Підсумовуючи свій досвід, фахівці СТОВ «Діброва» розробили низку порад для тих, хто ще тільки збирається впроваджувати точне землеробство. Насамперед вони зазначають, що для того, щоб займатись точним землеробством, треба вміти працювати з даними. Бо від того, що господарство проведе аналіз і один раз виконає рекомендації за його результатами, воно не досягне стійких результатів. Треба розуміти мету господарства, щоб розуміти, які дані потрібні.

Наприклад, на поливних землях спостерігається тісна кореляція даних аналізу ґрунту з картою NDVI: лише на базі останньої вже можна виділити продуктивні й непродуктивні ділянки. А от на складних полях – на схилах, зі складним рельєфом, без поливу, тощо – спостерігається слабка кореляція між даними агрохімічного аналізу ґрунтів і картами NDVI. Так що без аналізу тут не обійтися.

Визначившись із тим, які конкретно потрібні дані, необхідно суворо слідкувати за їх регулярністю й повнотою. Адже на кожному кроці трапляється, що господарство не має повної картини, бо агроном забув внести інформацію в базу даних.

Отже, потрібно знати, які дані потрібні господарству, для чого, і вміти накопичувати ці дані.

На другому етапі слід перетворити дані в карти завдання для машин. Для цього може знадобитися допомога сторонньої спеціалізованої компанії.

Третій етап – це придбання техніки, яка може виконати ці карти завдання. Це стоїть аж третім пунктом тому, що набагато раціональніше шукати машини з конкретними можливостями, ніж купити «розумну» техніку, піддавшись на вмовляння менеджерів з продажу, а потім виявити відсутність необхідних функцій або складність інтеграції обладнання.

Реалізувати ці три основних етапи слід хоча б на одному-двох полях, і тільки побачивши результат на них, уже вкладати в точне землеробство на решті площ. Бо, як зізнаються фахівці СТОВ «Діброва», вони багато чого перепробували і втратили чимало грошей.

«Не варто впроваджувати все і зразу, адже 20% технологій дають 80% результатів», - продовжує Кирило Васильков, відповідальний за впровадження точного землеробства у СТОВ «Діброва».

Під час підготовки до сівби, з досвіду його господарства, найважливіше – встановити рівень ущільнення ґрунту, обладнати трактор автопілотом і визначити оптимальну глибину обробітку.

Диференційоване внесення добрив має дуже багато факторів: це і ґрунтові відміни, і дані карт NDVI, і метеорологічні умови, і багато іншого. Але, на думку Кирила Василькова, можна почати з аналізу ґрунту і встановлення лімітуючих факторів родючості, а потім уже коригувати розроблену технологію. Також з досвіду господарства фахівець відзначив необхідність застосування високоякісних добрив, якщо використовується розкидач, що дозволяє диференційоване внесення. Бо якщо розмір фракції добрив не витриманий виробником, то тензодатчики розкидача неправильно розкидатимуть добрива по зонах. К. Васильков додав, що зараз техніка для диференційованого внесення добрив швидко прогресує: вже є розкидачі, здатні ділити кут розкидання на 128 сегментів або регулювати оберти крильчатки з поправкою на вітер, швидкість і напрямок якого вимірюються міні-метеостанцією, що встановлюється на трактор.

Для диференційованої сівби треба мати дані про рельєф, результати хімічного аналізу та електропровідність ґрунту, метеорологічні умови. Також Кирило Васильков відзначив важливість такого фактору, як особливості гібриду: різні гібриди, як показала практика, по-різному реагують на зміну густоти сівби. Тому, впроваджуючи диференційовану сівбу, слід обов’язково порадитись із фахівцями фірми-оригінатора конкретного гібриду. Починати впровадження диференційованої сівби К. Васильков радить із переобладнання сівалки, яке включає встановлення нового вакуумного висівного апарату, датчиків висіву і гідравлічного притиску зі змінним зусиллям. Він підкреслив важливість переобладнання трактора, яке включає можливість отримання точного сигналу та паралельне водіння. Фахівець пояснив, що тільки за рахунок уникнення перекрить рядків можна заощадити 5-10% посівного матеріалу.

Відключення секцій, форсунок і управління тиском у форсунках заощаджує 5-7% ЗЗР. «Переобладнання обприскувачів, сівалок та тракторів під технології точного землеробства і становлять ті 20% технологій, що забезпечують 80% результату», - підсумував Кирило Васильков.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com