Від мрій до реальності: інтелектуальна техніка Case IH уже в Україні
На початку літа в рамках Technology day компанія Case IH представила свої останні новинки техніки та інноваційних ІТ-рішень, впроваджених у ній. Ці рішення вже доступні вітчизняним аграріям і неодмінно покликані покращити рівень їхнього виробництва та прибутковості.
Захід відбувся на полях підприємства Agro KMR, яке є давнім клієнтом та партнером компанії Case IH, і орієнтиром для більшості агропідприємств України у питаннях впровадження та використання інноваційних (у т. ч. і цифрових) рішень.
Під час перебігу заходу продукт-спеціалісти компанії Case IH розповіли та дали змогу власноруч випробувати технологічні рішення, які впровадженні у техніці. Але у той час, коли ці рішення лише представлено широкому загалу, спеціалісти Agro KMR вже не один рік їх активно використовують. Про Agro KMR, співпрацю з Case IH та інновації розповідає Олег Плахін, технічний директор Agro KMR.
Розкажіть трішки про господарство. Із чого все розпочиналося?
— Agro KMR (Дніпропетровщина) — це вітчизняне агропідприємство із іноземними інвестиціями. Цього року компанії виповнюється 15 років від заснування. Засновниками підприємства є група французьких фермерів та інвесторів, які, маючи величезний досвід ведення господарської діяльності у Франції, вирішили інвестувати в сільське господарство України. Свою діяльність розпочали з обробітку 2200 га. Першого ж року було інвестовано у придбання нової техніки, відновлення інфраструктури придбаного «колгоспу» близько 2 млн євро.
Скільки сьогодні обробляє Agro KMR? Які культури присутні у сівозміні?
— За 15 років успішної роботи в Україні земельний банк було збільшено практично у десять разів. На сьогодні ми працюємо на понад 20 тис. га.
Якщо говорити про вирощувані культури, то з огляду на непередбачуваність погодних умов, які характеризуються частими посухами, вибір не такий уже й великий. За роки діяльності було випробувано практично всі культури. Після економічного аналізу було вирішено зупинитися на трьох, які дають стабільні результати з року в рік. Так, близько 50% площ щороку відводимо під вирощування озимої пшениці, решту у рівній кількості — під ріпак і соняшник.
За якими технологіями обробітку ґрунту працюєте?
— За 15 років ми спробували різні технології. Наразі зупинилися на мінімальному обробітку ґрунту з елементами прямого висіву. Саме так вдається отримати стабільні результати у роботі.
Середній урожай вирощуваних культур (у розрізі десяти років), становить по пшениці 5 т/га, по ріпаку та соняшнику — по 2,5 т/га.
Сьогоднішній захід не випадково проводиться на полях вашого агропідприємства. Розкажіть детальніше про співпрацю зі компанією Case IH.
Використання техніки одного бренда, Case IH, — це стратегічне рішення французьких інвесторів. Адже у Франції вони також уже доволі тривалий час використовують техніку цього виробника. За роки експлуатації враження від її використання лише позитивні. Ба більше, ці машини мають настільки високий технічний рівень і на сьогодні оснащенні такими необхідними системами та програмним забезпеченням, що дають змогу налагоджувати ефективну роботу не лише самої техніки, а й всього агропідприємства.
Наразі у господарстві працює два трактори Case IH Magnum 380, два трактори Magnum 340 і два найсучасніших трактора Case IH Magnum 400. Щодо збиральної техніки, то у господарстві працюють шість комбайнів Axial Flow 9240. Такого набору техніки цілком вистачає для вчасного обробітку нашого земельного банку. Активно користуємося AFS рішеннями компанії.
Які IT-рішення нині використовуєте у роботі?
— Чітке дотримання рекомендацій і вчасне виконання всіх технологічних операцій є запорукою отримання стабільно позитивних результатів у роботі. Але досягти цього без сучасної високопродуктивної техніки неможливо. Технічний парк нашого господарства — це сучасні продуктивні машини, в яких втілено найостанніші технічні рішення та інновації. Зокрема, це можливість повної автоматизації робочого процесу, швидкий обмін інформацією між технікою та центром керування тощо.
Наразі ми використовуємо практично всі найостанніші технологічні та IT-рішення, які пропонує ринок. Наприклад, на сьогодні ми маємо повністю оцифровані поля. Техніка з року в рік завжди пересувається по постійним технологічним коліям. Тобто, що стосується ґрунтообробної, посівної та техніки для внесення добрив і пестицидів, то наразі на полях працюють лише агрегати із шириною захвату 18 та 36 м. Ширина захвату жниварок зернозбиральних комбайнів 13,5 м. І це єдині машини, які можна сказати, не вписуються у колію. Але в наших планах оновлення парку зернозбиральних комбайнів, де ми також хочемо випробувати жатки із шириною захвату 18 м.
Як би ви оцінили сучасний стан впровадження технологій цифрового землеробства в Україні?
— Попри те, що наразі на ринку наявні чимало систем і рішень для цифрового землеробства, відзначити якийсь прорив із точки зору впровадження не можна. Адже, головна проблема полягає у тому, що кожен учасник ринку, що надає ці послуги і обладнання, бажає стати монополістом. Несумісні системи від різних виробників, рідко хто з розрізнених виробників готовий надати свої АРІ-дані по АРІ-інтерфейсу (АРІ — інтерфейс прикладного програмування), тобто немає єдиного стандарту, за яким могла б працювати вся техніка. Тому виникає потреба у придбанні різного допоміжного обладнання і, як наслідок, витрачаються додаткові кошти. Першу проблему ми вирішили завдяки використанню всього двох систем: Trimble (працює з технікою Case IH) і JD Link (працює з технікою John Deere). Друга проблема полягає в тому, що на деяких полях частково або навіть просто повністю відсутній мобільний зв’язок. Не те що інтернету — немає звичайного мобільного зв’язку. Механізатор не має змоги зателефонувати, не говорячи про те, щоб техніка могла працювала в режимі онлайн. І знову ми шукаємо якісь додаткові рішення. Наприклад, у тієї ж компанії Trimble купляємо додатковий сервіс xFill Premium. А забезпечити всю техніку цим сервісом — це таки дорого. Але ж із цим ми маємо обладнання, яке дає нам змогу транслювати «стрім» з машини, ми можемо бачити, яку роботу і як машина виконує, тобто ми прозоро бачимо технологічну операцію. Але й ці підписки коштують дорого.
І остання проблема, яку б хотілося відзначити – це слабка інформаційна підготовка вітчизняних механізаторів. Вони бояться навчатись і не готові повною мірою користувати обладнання, з яким працюють. А в цих технологіях необхідно розбиратися, постійно навчатися, бо вони, технології, не стоять на місці, постійно і швидко розвиваються і, якщо ми зараз не встигнемо їх повністю освоїти, то нас чекають нові проблеми.
У якому напрямі будуть розвиватися техніка та технології у сільському господарстві?
— На моє глибоке переконання, це буде повна автоматизація робочого процесу. Але, нажаль для України, це поки що — непосильне завдання. Такі явища, як відсутність елементарного зв’язку у полях, вандалізм не дадуть повною мірою реалізувати задумки. Наприклад, ми були першими у регіоні, хто масово почав використовувати метеостанції. Але постійно стикаємось із пошкодженням вартісного обладнання або його викраденням. Можливо саме тому використання безпілотної техніки — під великим питанням. Адже, якщо хтось дізнається, що ця техніка рухається полем без оператора, то наслідки можуть бути непередбачуваними. І для того, аби вона працювала, по периметру поля слід поставити чотири охоронці, щоб із нею нічого не трапилося.
Доволі перспективним напрямом є використання дронів для обприскування. Нажаль, поки що вони мають низьку продуктивність. Але, на мою думку, із часом, ці технології будуть розвиватися і частково або повністю замінять сучасні обприскувачі. Час покаже...
Особливу увагу слід приділяти підготовці кадрів. Очевидно, що зовсім скоро, через п’ять-десять, можливо, через п’ятнадцять років, механізаторів, яких ми сьогодні звикли бачити, залишиться небагато. Машини будуть автономними, роботизованими. Але їх потрібно буде комусь обслуговувати. І цьому теж треба вчитися...
Враховуючи досвід Agro KMR, із чого слід розпочати впровадження цифрових технологій?
— Насамперед, слід оцифрувати свої поля, аби зрозуміти, де ви є. Наступним етапом буде контроль за рухом і виконанням робочого процесу агрегатами, аналіз виконаної роботи. І лише потім слід говорити про аналізи ґрунтів, диференційоване внесення мінеральних добрив тощо.
У питаннях агрономії користуємося переважно системою Cropio, можливості якої дають змогу збирати та аналізувати дані по кожній ділянці поля (типи ґрунтів,рельєф, історія вирощуваних культур, аналіз аерофотознімків, їхнє порівняння, метеодані тощо). Також система дає змогу вести бухгалтерію, документацію розрахунків із пайовиками. Щодо роботи з технікою. то наразі це рішення від компаній CNH та Trimble.
На жаль, ніхто не пропонує комплексну платформу, яка обробляє всю інформацію. Тому ми змушені працювати у різних системах. Сьогодні я вперше детально познайомився із безкоштовним рішенням компанії Case IH MyCaseIH, яке поєднує агрономічний та технічний аспекти ведення контролю та обліку у сільському господарстві. Рішення нове, будемо вивчати...
А. Сухина, a.sukhina@univest-media.com
Детальніше про нові трактори Magnum 400, бездротову технологію для передачі даних AFS Connect, нові зернозбиральні комбайни AxialFlow 250-ї серії, власну мережу RTK станцій та безконтактний аналіз ґрунтів, ми розповімо у наступних числах журналу.