ЕФЕКТИВНІ СИСТЕМИ ФІРМИ БАСФ АГ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДНИКІВ

Як відомо, із шкідників виноградної лози найнебезпечніші гронова листовійка та павутинні кліщі, а з хвороб — мілдью, оїдіум, сіра гниль. У зв’язку з цим щорічні втрати врожаю, як мінімум, становлять 20–30%, а в роки епіфітотій шкодочинних хвороб і за високої чисельності гронової листовійки збитки можуть сягати 40–50%.
Аналіз агробіологічних показників асортименту районованих в Одеській області сортів винограду показує, що майже 90% з них сприятливі до мілдью, більше 75% — до оїдіуму, 35% — до сірої гнилі і близько 30% — до антракнозу.
Складний фітосанітарний стан виноградників, а також кліматичні аномалії попередніх років негативно вплинули на валовий збір урожаю винограду та його якість. Для вирішення цих проблем і запобігання втратам урожаю фірмою БАСФ АГ (Німеччина) розроблені біологічно та економічно обгрунтовані системи захисту виноградників від комплексу шкідливих організмів.

Серед комплексу рекомендованих препаратів (табл. 1) провідне місце займають квазісистемний фунгіцид Стробі, фунгіцид локально-системної дії Акробат МЦ та фунгіцид контактної дії Делан, що в поєднанні з високоефективними контактними препаратами Полірам ДФ та Кумулюс ДФ за їх застосування в найбільш уразливі для зараження фітопатогенами фази розвитку виноградного куща дають змогу забезпечити надійний захист винограду від комплексу хвороб та шкідників (табл. 2).
Для виробничої перевірки ефективності запропонованих систем захисту виноградників препаратами фірми БАСФ АГ протягом 2001–2003 рр. було проведено демонстраційні випробування. Місця проведення досліджень — ВАТ “Чорноморська перлина” Татарбунарського району (2001 р.), АСО “УкрАгро” (2002 р.) та ЗАТ “Україна” (2003 р.) Овідіопольського району.

Випробування проводили на технічних сортах винограду, нестійких до ураження фітофагами та збудниками хвороб грибної етіології, таких як Фетяска, Піно чорний та Одеський чорний. Густота посадки виноградних кущів у дослідних господарствах практикується як 3 х 1,25 м та 3 х 1,75 м. Тип формування — шпалерний двоплечий горизонтальний кордон. Площа дослідної ділянки — 9 га.
Тип грунту в усіх господарствах представлений південним середньосуглинковим чорноземом із вмістом гумусу в орному шарі 3,2–4%, карбонатів — 11–16%, рН сольового витягу — 6,9–7,7. Тип застосованого обприскувача — ОП-2000, норма витрати робочої рідини — 700–1000 л/га.
Агротехніка промислових насаджень у цих господарствах здійснюється на найвищому рівні як щодо обробки грунту, технології вирощування виноградних кущів, так і застосування засобів захисту від шкідників, хвороб і бур’янів. На наш погляд, єдиним, але вагомим недоліком є значна зрідженість кущів у старих виноградниках, що певною мірою обумовлює їх низьку врожайність.
Різноманітність погодних умов і сортів винограду на дослідних ділянках дала змогу одержати такі об’єктивні дані. В усі роки досліджень перші візуальні ознаки ураження листків мілдью відмічені в першу декаду липня, але в усіх трьох господарствах хвороба не розвивалася типового внаслідок високих температур повітря та відсутності крапельної вологи. До серпня швидкість розповсюдження інфекції на вегетативних органах була значно нижчою, аніж інтенсивність наростання листкового апарату.
На малюнкові 1 показано максимальний ступінь ураження листків мілдью в усіх трьох господарствах у серпні після припинення хімічних обробок. Ураження мілдью грон винограду до терміну технічної зрілості ягід не спостерігалося.
Розвиток оїдіуму на гронах винограду в 2001–2003 роках було відмічено в першій половині липня, а в кінці місяця на контролі було уражено фітопатогеном 25% грон та більше 50% кущів (мал.2). Ураження листя оїдіумом не виявлено.
Крім вивчення динаміки розвитку фітопатогенів, ми визначали оптимальні строки боротьби з гроновою листовійкою за допомогою феромонних пасток та візуального огляду виноградних суцвіть та грон. Згідно з проведеним феромоніторингом, у перших двох господарствах уловлюваність однієї феромонної пастки за три доби становила 150–180 метеликів. На винограднику ЗАТ “Україна” в 2003 році цей показник був нижчим і становив 50–70 особин за тиждень спостережень, що також перевищує економічний поріг шкодочинності. Тому першу обробку виноградників до цвітіння проводили комплексно: проти гронової листовійки та збудників грибних хвороб, а надалі застосовували тільки фунгіциди.

Слід відмітити, що в умовах складного агрометеорологічного стану в роки проведення досліджень збалансовані системи захисту виноградників препаратами фірми БАСФ АГ показали високі результати (табл.3).
У всіх дослідних господарствах їх біологічна ефективність становила 92–97%. За високого ступеня загрози врожаю внаслідок шкодочинності гронової листовійки біологічна ефективність боротьби із шкідником за застосування БІ-58 нового, 40% к.е. була на високому рівні інсектицидної активності — 96,5–97,7%. Пестицид БІ-58 новий забезпечив захист насаджень від павутинного кліща. Біологічна ефективність БІ-58 нового, 40% к.е., через місяць після застосування становила 73,8–83,9%. Крім того, в удосконаленій та інтенсивній схемах чисельність кліщів надалі контролював Кумулус ДФ, діючою речовиною якого є сірка.
В умовах слабкого розвитку мілдью і майже епіфітотійного розвитку оїдіуму всі досліджувані схеми захисту, тобто господарська та три схеми фірми БАСФ АГ, показали високу ефективність проти збудників цих хвороб. Біологічна ефективність становила 93,3 –96,6% щодо мілдью та 92,3–97,3% — в боротьбі з оїдіумом.

Однак, незважаючи на те, що проведені дослідження показали рівноцінність захисного ефекту застосовуваних схем, їх економічна результативність суттєво різниться через вартість використаних пестицидів як між самими схемами, так і стосовно господарських схем. У середньому економія за рахунок вартості 1 га захищеного препаратами фірми БАСФ АГ винограднику коливалася у межах 106,9–516,9 грн/га, або 11,7–56,8%.
Отже, на виноградниках з високим агрофоном та сприятливим фітосанітарним станом слід застосовувати дешевшу еталонну схему, а на сприятливих до мілдью та оїдіуму сортах, а також в епіфітотійні роки рекомендовано дві інші схеми — вдосконалену та інтенсивну, які забезпечують не лише високу біологічну ефективність, а й значно триваліший термін захисту виноградної лози від ураження фітопатогенами.
Крім того, наведені в таблиці 3 агробіологічні показники врожаю винограду після застосування різних схем захисту показали, що на фоні високоефективних, але дорогих технологій рекомендовані фірмою БАСФ АГ схеми цілком конкурентоспроможні, а за застосування їх в умовах ВАТ “Чорноморська перлина” — забезпечили одержання статистично достовірної прибавки врожаю без зниження його якості.

Ю. Клечковський,
С. Глушкова,
кандидати сільськогосподарських наук
Дослідна станція карантину винограду і плодових культур ІЗР УААН