Оберемок молочних проблем

На галузь тисне імпорт сирів, скорочення поголів'я корів та втрата ринку з Казахстаном

Молочна галузь переживає скрутні часи. Причина - низька купівельна спроможність наших співгромадян, унаслідок чого й сталося значне падіння обсягів реалізації молочної продукції вітчизняного виробництва. Очікуване цьогоріч споживання молокопродукції в перерахунку на молоко в цілому становить, за розрахунками Мінекономіки, 198,4 кг на особу. Зокрема, споживання молочної продукції промислового виробництва - 82 кг на одну людину. Фізіологічна ж норма - 380 кг на особу. Такі цифри озвучив під час наради з керівниками переробних підприємств голова правління Національної асоціації "Укрмолпром" Василь Бондаренко. Цифри, підсумував він, не можуть не тривожити.
За його словами, на роботу галузі негативно вплинув масовий імпорт твердих сирів, особливо з Польщі, за демпінговими цінами й з добавками немолочного походження.
n   За інформацією митних служб, у січні-вересні на внутрішній ринок завезено 7,5 тис. т сирів середньою ціною 34,4 грн/т. Зокрема з Росії, - 5 тис. т за ціною 28,8 тис. грн/т. З сусідньої держави на наші прилавки здебільшого надходять сири м'які, розсільні та плавлені. І тут немає жодних проблем, адже ці продукти мало конкурують з українською продукцією.
А от із Польщі завезено 900 т твердих сирів за ціною 38,4 тис. грн/т. У Львові імпортний сир реалізують по 36 грн за кілограм, у Донецьку - по 42 грн. Це суттєво підриває позиції галузі на внутрішньому ринку.
Причому, судячи з усього, й подальша перспектива не райдужна, бо імпорт нарощує обсяги. Тільки у вересні на територію України завезено твердого сиру 1246 т, зокрема з Польщі - 253 т за демпінговою ціною, яка в середньому становить 36-41 грн за кілограм.
Можливо й таке, припускає голова правління Укрмолпрому, що на наші прилавки потрапляє незаконно завезений сир.
За даними молочних підприємств (Львівської, Волинської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Вінницької та Хмельницької областей), у торговій мережі цей сир продають по 36-42 грн/кг. При цьому оптово-відпускна ціна такого продукту на наших підприємствах - 48-50 грн. А в роздрібній торгівлі українські сири продають за ціною 63-100 грн/кг. За словами Василя Бондаренка, вітчизняні виробники звернулися до Мінекономіки, Держкомветмедицини, Держмитслужби та Антимонопольного Комітету з проханням розглянути й вирішити проблему недопущення масового завезення молочної продукції за демпінговими цінами.
n  Друга проблема, яка непокоїть працівників галузі, - припинення поставок з нашої держави молокопродукції до Республіки Казахстан через запровадження положень Митного союзу між Росією, Білоруссю та Казахстаном. Лише десятьом проінспектованим відповідними службами РФ українським молокопереробним підприємствам дозволено експорт твердих сирів до Росії. Відповідно, продукцію тільки цих виробників можна експортувати в Казахстан. До створення Митного союзу обмежень на постачання молочної продукції до Казахстану як щодо номенклатури, так і щодо виробників не було.
Втрата казахстанського ринку негативно позначається і на діяльності безпосередніх виробників молока та молочної продукції, і на економіці держави в цілому. На внутрішньому ринку "осіло" додатково близько 5 тис. т твердого сиру, сухого молока, спредів, які раніше експортували до Казахстану. Як наслідок, українські підприємства призупиняють приймання молока для переробки, знижують закупівельні ціни, не мають коштів для розрахунку за сировину, електроенергію, газ, виникає заборгованість із заробітної плати, відрахувань до Пенсійного фонду, за обов'язкові податкові платежі. Водночас на складах заводів накопичилися великі залишки молокопродукції. Деякі підприємства мають по 500-600 т сиру. А є такі, де його накопичилося 4 тис. т. Підприємства змушені відмовлятися від сировини. Тому виробники під час наради і з цією проблемою звернулися до Мінагрополітики та Держкомветмедицини, щоб ці установи розглянули та узгодили питання про постачання продукції в Казахстан.
n   Як зазначив голова правління Укрмолпрому, нині в багатьох регіонах діє адміністративний тиск на закупівельні ціни сирого молока. На сьогодні ціна зросла до 4,5 грн/кг з базисним жиром  3,4% та базисним білком - 3%. Водночас у кранах Євросоюзу максимальна ціна сирого молока - 33 євроценти (3,5 грн/кг) за базисного жиру 4-4,2% та базисного білка - 3,4%. Якщо порівняти ціну сирого молока в ЄС із базисними нормативами України, то наші закупівельні ціни мають бути в 1,3 раза нижчі за ціни ЄС.
Разом з тим, окремі облдержадміністрації вимагають декларування цін на деякі види готової молочної продукції. Ще жорсткіші умови пропонуються в проекті постанови Кабінету Міністрів "Деякі питання ціноутворення на окремі види товарів для основних соціальних та демографічних груп населення". В документі передбачено декларування цін на всі види молочної продукції, крім сухого молока та молочних консервів. Такі заходи здійснюються без попереднього вирішення питання державної підтримки, без урахування елітності продуктів, ринкових умов, коли ціни на інші складові, що входять до собівартості цієї продукції, вільні і їх не регулюють. Не враховано також, що молочну продукцію за регульованими цінами купуватимуть усі категорії споживачів, незалежно від рівня їхнього доходу. Крім того, торговельні організації відмовляться від продажу молочної продукції, торговельні націнки на яку обмежено 10%. От і виходить, що галузь, у якій адміністративно встановлюють ціни на сировину й ціни на готову продукцію, галузь, переобтяжена готовими товарами, має конкурувати з імпортованою демпінгованою продукцією. При цьому українські виробники значно обмежені у виходах на зовнішні ринки збуту.
Під час наради виробники наголосили на тому, що слід відмінити адміністративне регулювання закупівельних цін на сире молоко та декларування їх на готову продукцію, оскільки це суперечить ринковим умовам господарювання.
Тож, за словами Василя Бондаренка, доречно запитати: "Як галузі в таких "ринкових умовах" працювати?!". Оптово-відпускні ціни на молочну продукцію, зокрема й на соціальні продукти, підприємства знизили, але в торгівлі цін ніхто не знизив. Заводи змушені виробляти продукцію іншої жирності, щоб якось конкурувати з демпінгованим імпортом.

На нараді побувала
Галина Квітка