Жорсткі строки повернення валютної виручки змушують бізнес залишати гроші за кордоном

Заява Державної податкової служби України про виявлення масштабної схеми неповернення валютної виручки на суму понад 198 мільярдів гривень викликала значний резонанс в аграрній спільноті. Власник та голова Наглядової ради агрохолдингу Prometey Рафаель Гороян переконаний, що ця ситуація є прямим наслідком жорстких правил, які держава сама створила для бізнесу, а не просто результатом дій окремих ризикових компаній.

На думку керівника холдингу, чинна система державного контролю замість стимулювання експортерів карає їх за обставини, на які вони не мають жодного впливу: воєнні дії, обстріли портової інфраструктури, складну логістику, падіння світових цін та фінансові затримки з боку іноземних контрагентів.

Пастка дедлайнів та драконівські штрафи

На сьогодні українські експортери зобов’язані повернути валютну виручку в країну у чітко визначений термін, який у середньому становить 90 днів. У разі порушення цього дедлайну податкова нараховує пеню, яка в окремих випадках може повністю зрівнятися із сумою самої виручки.

Рафаель Гороян зазначає, що компанія може сумлінно виконати контракт і понести всі операційні витрати, але не отримати розрахунок вчасно через ринкові чи логістичні чинники. Наприклад, у практиці агроекспорту трапляються випадки, коли іноземні покупці затримують оплату на місяці або навіть на роки через падіння внутрішніх цін на зерно та неможливість швидкої реалізації товару. За цей час нарахована українською податковою пеня фактично «з'їдає» весь прибуток, що позбавляє підприємців будь-якого економічного сенсу заводити ці кошти в Україну.

Він також наголосив, що у розвинених країнах, таких як країни ЄС, США, Велика Британія чи Швейцарія, держава не примушує бізнес фізично повертати валюту у жорсткі терміни, а фокусується виключно на прозорості операцій та оподаткуванні отриманого прибутку.

Воєнні ризики та відсутність партнерства

Окремою гострою проблемою залишається ігнорування податковою системою воєнних реалій. Коли підприємства намагаються оперативно вивезти зерно з портів під час обстрілів, щоб врятувати майно від фізичного знищення, після перетину кордону автоматично запускається 90-денний відлік часу. Держава не бере до уваги затримки у судноплавстві чи форс-мажорні обставини, керуючись виключно формальними строками, що перетворює партнерську модель взаємодії на репресивну.

Голова наглядової ради агрохолдингу Prometey розуміє потребу держави у валютних надходженнях для підтримки курсу гривні та макроекономічної стабільності під час війни. Проте ультимативні методи, на його думку, дають протилежний результат і лише збільшуватимуть обсяги неповернених коштів.

Перехід від покарання до стимулювання

Для вирішення цієї проблеми Рафаель Гороян закликає державні органи змінити каральну модель на систему мотивації та економічних стимулів. Серед можливих рішень пропонується:

• запровадження податкових преференцій та вигідніших умов обміну валюти для компаній, які повертають виручку у короткі терміни;
• законодавче врахування воєнних ризиків, специфіки аграрного експорту та реальних строків міжнародної торгівлі;
• відмова від фіксації порушень постфактум, коли мільярдні кошти вже заблоковані за кордоном.

Намір ДПС передати матеріали щодо 557 суб'єктів господарювання до Офісу Генерального прокурора у Prometey вважають черговим показовим звітом, який не вирішує системну проблему. Легальному бізнесу потрібні гнучкі та реалістичні правила гри, за яких працювати прозоро буде не лише можливо, а й фінансово вигідно.