Як нестача вологи та пізні дощі вплинули на стан озимини

Довготривала посуха, що охопила значну частину України в перші дві декади жовтня, створила неабиякі проблеми для аграріїв, які сіяли озимину. У той час як західні та північні регіони раніше страждали від перезволоження, південь і схід гостро потребували опадів для проростання насіння. Ситуація викликала занепокоєння серед фахівців щодо майбутнього врожаю.

Про це пише Пропозиція з посиланням на apk-inform.com.

Погодні умови жовтня: від дефіциту до рекордних опадів

Більша частина жовтня характеризувалася доволі теплою погодою з недостатньою кількістю опадів. Середня температура повітря за місяць склала 10,2°С, що на 1,1°С вище за норму. Дефіцит вологи став головним чинником, що затримував появу сходів і нормальний розвиток рослин.

Зокрема, в першій декаді жовтня середня кількість опадів становила лише 2,9 мм, що дорівнювало 24% кліматологічної норми. Обстеження посівів, які сіяли в ранні та оптимальні терміни, показало значну нерівномірність:

• пшениця після чорного пару, посіяна до 15 вересня, переважно кущилася, але посіви були різновіковими;
• на більшості площ після непарових попередників сходи були відсутні, особливо після соняшнику, де в орному шарі волога була повністю відсутня.

Ситуація радикально змінилася на завершення місяця. У третій декаді жовтня пройшли інтенсивні дощі. Кількість опадів досягла 72,4 мм, що на 58,4 мм перевищило норму. Загалом, за місяць випало 80,3 мм опадів, що становить 211% кліматологічної норми і є рекордом за останні шість років спостережень. Ці дощі суттєво поповнили запаси ґрунтової вологи, створивши умови для проростання пізніх сходів.

«Зрозуміло, що поява пізніх сходів, безумовно, небажане явище, але далеко не критичне, беручи до уваги підвищений температурний режим протягом перезимівлі озимих зернових культур,» – зазначають фахівці.

Головна тривога аграріїв – запаси вологи навесні

Попри пізні сприятливі умови зволоження та надії на успішну перезимівлю, аграріїв найбільше непокоїть, якими будуть запаси продуктивної вологи в ґрунті на початок весни.

Причиною низької врожайності озимої пшениці в південних, східних та центральних областях цьогоріч став саме значний дефіцит вологи в ґрунті після зими.

Якщо протягом майбутнього зимового періоду кількість опадів буде меншою за середню багаторічну норму, і запаси вологи в метровому шарі ґрунту не досягнуть хоча б 140 мм, це може призвести до складної, а можливо, і гіршої ситуації, ніж у поточному році. Особливо це стосується посівів у Степовій зоні, вирощуваних після соняшнику.

Прогноз на зимівлю

Осіння вегетація пшениці озимої припиняється, як правило, у другій-третій декадах листопада. Рослинам потрібно вегетувати 45–50 діб після сходів, щоб сформувати 3–5 пагонів для успішної зимівлі.

Цього року через пізні терміни сівби та погодні умови озимина може піти в зиму в дуже різному фізіологічному стані – від стадії «шильця» до кущіння. Не виключено, що насіння, посіяне надто пізно, не проросте до настання зими.

Подальша доля врожаю озимини, а також її продуктивність після успішної перезимівлі, тепер повністю залежать від погодних умов узимку, рано навесні та від достатнього забезпечення атмосферною вологою у весняно-літній період.