Волоський горіх: Україна на шляху до лідерства на експортних ринках

Україна, попри труднощі, пов'язані з війною та політичними викликами, залишається однією з найбільш перспективних країн у виробництві волоського горіха. За останні роки горіхова галузь країни продовжує демонструвати зростання, незважаючи на фрагментацію виробництва та низький рівень комерціалізації. Потенціал цієї культури для експорту величезний, і вона може стати флагманом аграрної інтеграції України до Європи.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на звіт KSE.

«Горіхова галузь України – це парадокс: вона має глобальне значення, але більшість виробництва відбувається на рівні домогосподарств, хоча поступово переходить до комерційного масштабу,» – йдеться в звіті.

У 2024–2025 роках Україна стала четвертим найбільшим виробником волоського горіха у світі, з обсягом виробництва близько 101 тисячі тонн. Українські горіхи займають сильні позиції на міжнародних ринках, поступаючись лише Китаю, США та Чилі. Водночас понад 95% горіхів вирощуються в домогосподарствах, часто в невеликих садах на подвір'ях, що є унікальною моделлю в порівнянні з великими промисловими садами на заході.

Експорт є одним з основних рушіїв розвитку галузі. У 2023 році Україна експортувала волоських горіхів на суму 77 мільйонів доларів, при цьому 72% від цієї суми становили очищені горіхи. Очищені горіхи на міжнародних ринках продаються вчетверо дорожче за неочищені, що підвищує експортну вартість продукції. Основними ринками збуту є Європейський Союз, Туреччина, Франція та Румунія.

Завдяки підтримці держави та донорів, в останні роки відбувалося активне закладення нових садів. Зокрема, за програмою держсубсидій між 2018 і 2023 роками було закладено близько 6 тисяч гектарів нових горіхових садів. Грантова програма «єРобота» покриває до 70% витрат на створення нових садів, що суттєво стимулює розвиток цієї галузі.

Проте розвиток зіштовхується з певними труднощами. Однією з основних проблем є дефіцит якісних саджанців. Хоча Україна імпортує саджанці з Франції та Молдови, не всі з них добре приживаються в українських умовах. Більш того, вітчизняні розсадники стикаються з проблемою недостатньої сортової чистоти.

Іншим бар'єром є стандарти якості, адже горіхи часто мають проблеми з пліснявою, нерівномірним сушінням та наявністю афлатоксинів. Це є суттєвою перепоною для глибшої інтеграції на ринки ЄС.

Однак існує й екологічна перевага волоського горіха. Вирощування цієї культури має низький вуглецевий слід (0,76 кг CO₂/кг), що значно менше в порівнянні з іншими горіхами, наприклад, мигдалем (3,56 кг CO₂/кг). Це дає можливість позиціонувати український волоський горіх як кліматично дружній продукт, що має великий потенціал на міжнародних ринках, де попит на екологічно чисті продукти росте.

Загалом, попри існуючі виклики, волоський горіх є важливим елементом аграрного сектору України з величезним потенціалом для зростання на експортних ринках.