Власне “я” українських птахівників

Оксамитовий сезон у Криму — це тепле море, лагідне сонечко, трохи спорожнілі від натовпу відпочивальників пляжі. Саме у цей час Алушта радо прийняла учасників і відвідувачів IV Української конференції з птахівництва з міжнародною участю, а також II виставки “Птахівництво’2003”.

Чому саме кримська Алушта стала місцем проведення зустрічі та в якому стані перебуває наразі українське птахівництво? — цікавимося в директора Інституту птахівництва УААН Миколи Сахацького.

— Вважаю, що Крим і, зокрема, Алушта, — чудове місце для проведення подібного заходу,— зазначає пан Сахацький.— Інтерес до таких форумів, зазвичай, напрочуд великий як у виробничників, так і в фірм. Приїздять керівники сільгосппідприємств, ветлікарі, зоотехніки. Розташувати велику кількість фахівців птахівництва у київських або харківських готелях доволі проблематично. Тут, у курортній зоні, у другій декаді вересня кількість курортників зменшується, а відтак збільшується кількість місць у готелях і пансіонатах. До того ж, що також важливо, восени прийнятнішими стають і ціни в Криму. Вабить і сам Крим. Тут можна поспілкуватися в неформальній обстановці на березі Чорного моря. Тому вже вдруге ми й проводимо такий захід на півострові. Плекаю надію, що саме на території Кримського півострова ми щороку організовуватимемо такі саміти. Як варіанти розглядатимемо Ялту або Судак. Алушті цьогорік надали перевагу через те, що між столицею Автономії і цим курортним містом напрочуд добре транспортне сполучення. Велика кількість відвідувачів (маю на увазі саме виробничників) переконує нас у тому, що ми не помилилися. Конференцію ми проводимо вже вчетверте. Зробимо невеличкий екскурс в історію. Вперше птахівники України зібралися на конференцію у Харківській області в Інституті птахівництва в грудні 1991 року. Пригадую, що саме першого дня роботи виставки оголосили підсумки Всеукраїнського референдуму щодо підтвердження Акту про державну незалежність України. Друга конференція відбулася через п’ять років у Харкові в приміщенні Державного педагогічного університету. І перша, й друга конференції збирали до 70 осіб. Третю конференцію провели в Алушті у 2001 році. Нинішня конференція вже (наша бесіда відбулася під час другого дня роботи. — О. Р.) перевищила за кількістю учасників попередню — 503 учасники. Цей форум міжнародний. У заході беруть участь представники 20 країн з урахуванням України. Сучасний стан українського птахівництва викликає серйозну стурбованість у багатьох. Втім, нижня точка падіння після того, як перестав існувати Радянський Союз, для птахівництва України вже позаду. Підвищуються ціни на комбікорми, сировину, а ціни на готову продукцію ще тримаються на тому самому рівні. Як наслідок, собівартість дещо вища за реалізаційну ціну. Виробництво стає збитковим. Частина виробників іде з ринку. Потому відбувається стрибок цін. І той, хто вижив, надолужує згаяне. А виживає найсильніший. Відповідно до цієї закономірності й розвивається нині птахівництво.

Яке місце птахівництва у загальній структурі тваринництва? — запитання адресоване генеральному директору НВО “Укрптахопром” Володимиру Фролову.

— Маю сказати, що наявність доволі представницької аудиторії, що зібралася тут, в Алушті, свідчить про те, що галузь птахівництва в Україні розвивається, — підкреслює пан Володимир. — А через це розвиваються і підприємства, які забезпечують нормальну роботу птахівництва. Цей форум — свідчення того, що птахівники України мають своє слово, своє “я”. Наразі птахівництво забезпечує найбільше м’яса в Україні. Прикро констатувати, що сьогодні ми не бачимо жодного представника Міністерства аграрної політики. Ми запрошували, чекали на них, але, на жаль, ніхто на приїхав до Алушти.

Вважаю, що найближчим часом пріоритетною підгалуззю у тваринництві буде саме птахівництво, оскільки воно є швидкоокупним. Ця підгалузь у змозі забезпечити білком усе населення України. Успіх подібні виставки мали, в якому куточку України вони б не проходили. Й у Києві, й у Харкові, й у Львові та й у Криму ми здатні зібрати представницьку аудиторію.

***

Усе ж таки, попри все, на нашу думку, виставки існують, насамперед, для відвідувачів. І подібний захід, організований у столиці України, мав би більший інтерес. Дістатися дніпровських круч усе ж таки для представників більшості регіонів України простіше, ніж поїхати до Алушти. Стала б у нагоді й розвинута виставкова інфраструктура столиці, наявність сучасних виставкових центрів, якісніший сервіс. А так… Рясний дощик, що пролився над Алуштою у переддень виставки, завдав неабиякого клопоту організаторам. Чесно кажучи, трохи соромно було за них, коли дивилися, як протікає дах над спортивним майданчиком спорткомплексу “Спартак” — місцем проведення виставки. Вода побіля стендів — мабуть, вітчизняне “ноу-хау” у виставковій практиці. Втім, представники Харківської торгово-промислової палати, визнаючи неналежні умови для проведення виставки (учасників було названо “сміливими людьми, адже всі бачать, в яких умовах проходить виставка”), пообіцяли, що надалі робота щодо поліпшення сервісу, знаходження кращого виставкового павільйону триватиме, й від ідеї проводити такі саміти саме на березі Чорного моря в гостинному Криму вони не мають наміру відмовлятися. В усякому разі співорганізаторами виставки — Інститутом птахівництва УААН, Українським відділенням Всесвітньої наукової організації з птахівництва, ВНО “Укрптахопром”, Харківською торгово-промисловою палатою — проведено велику роботу і залучено до участі у конференції та виставці велику кількість провідних фірм, фахівців-птахівників із різних куточків Європи. Це, безумовно, великий плюс. І за це організаторам щира дяка. Трохи шкода, що виставка “Птахівництво’2003” була практично проігнорована засобами масової інформації, хоча й заслуговувала на це (знову ж таки київська “прописка” виставки посприяла б і увазі ЗМІ). Побажаємо надалі виставкам великої кількості учасників, комфорту, мас-медійної розкрутки та, найголовніше, результативної роботи всім, хто опинився у виставкових павільйонах.

Олексій Рижков