Створено Асоціацію вітчизняних виробників засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин і біоветпрепаратів

16 жовтня цього року відбулися установчі збори Асоціації вітчизняних виробників засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин і біоветпрепаратів. Здавалося б, в Україні вже є Асоціація захисту рослин, навіщо ще одна?

Спочатку подивимося на аргументи новоствореної Асоціації, наведені в розповсюдженому прес-релізі: “Провідні іноземні компанії для співпраці, обміну інформацією та лобіювання своїх інтересів в Україні об’єдналися в Європейську бізнес-асоціацію, а дистрибутори, які займаються реалізацією переважно імпортних препаратів і залишаються залежними від іноземних виробників пестицидів, об’єдналися в Українську асоціацію захисту рослин. Досвід їхньої діяльності підтверджує, що інтереси вітчизняних й іноземних виробників пестицидів не завжди збігаються, тому для збільшення обсягів виробництва, розширення асортименту нових вітчизняних препаратів і технологічного оновлення підприємств слід сприяти покращанню інвестиційного клімату в галузі та країні загалом і забезпечити ефективний захист інтересів вітчизняних виробників. Інакше вітчизняне виробництво, яке лише розпочало відновлення, може повернутися до стагнації. Внаслідок цього збережеться повна залежність сільгоспвиробництва від імпорту пестицидів і, як наслідок, повернення до завищених цін на препарати.

Однією з причин стрімкого падіння виробництва пестицидів було встановлення пільгових умов для імпорту (з іноземних пестицидів не стягується ПДВ на відміну від вітчизняних препаратів). Крім того, вітчизняні виробники продовжують сплачувати ввізне мито на сировину для виробництва пестицидів. Унаслідок цього формуляція високоефективних пестицидів на підприємствах України була практично зупинена, тоді як на імпорт щорічно витрачається понад 100 млн дол. США.

Відсутність конкуренції з боку вітчизняних виробників призвела до цінового диктату з боку іноземних компаній. Ціни на окремі препарати зросли на 40–60 відсотків. На ринку домінують транснаціональні компанії, які не виявляють зацікавленості в розвитку виробництва в Україні.

Тільки у 2000 році почалося поступове відродження вітчизняного виробництва пестицидів і нарощування випуску традиційної продукції. Так, вихід на ринок ТОВ “Агробізнеспром”, яке протягом трьох років освоїло виробництво 9 пестицидів, призвів до значного зниження цін на окремі імпортні препарати на 30–40 відсотків (наприклад, фірма “Монсанто” зменшила ціну препарату на основі гліфосату з 10,5–11 до 7–7,5 дол./л). До того ж, імпортери змушені змінювати умови постачання на користь вітчизняних замовників (надавати відстрочки платежів, знижки тощо). Тому прямий та опосередкований економічний ефект від розширення асортименту і зростання виробництва вітчизняних засобів захисту рослин дає змогу сільгоспвиробникам зменшити собівартість продукції та залежність від іноземних компаній”.

Окреме питання — дистрибуція вітчизняних препаратів. Деякі іноземні компанії заявили, що не будуть працювати з тими українськими дистрибуторами, які поставлятимуть препарати-генерики (в тому числі вітчизняного виробництва), що є конкурентами їхніх препаратів. Ось думка президента Асоціації Андрія Карповського: “Ще кілька років тому залежність вітчизняного ринку пестицидів від імпорту становила 97–98 відсотків. Чому тоді українські виробники так мляво опановують цей ринок? Певний супротив роблять деякі (не всі) іноземні компанії з метою домінування на українському ринку: вони проводять “роботу” з тими дистрибуторами, які мають борги перед ними, надають товарні кредити на певних умовах тощо.

Як будуть працювати підприємства, які входять до складу Асоціації, з дистрибуторами? Працюючи на ринку не перший рік і маючи свою клієнтуру, ми ставимо за мету розширення асортименту та зростання виробництва вітчизняних ЗЗР, регуляторів росту рослин і ветпрепаратів.

По-друге, Асоціація сприятиме лобіюванню інтересів своїх членів, і Європейська бізнес-асоціація продемонструвала чудовий приклад. Вона пропагує свої продукти на українському ринку під гаслом боротьби з підробками. Ми цілком приєднуємося до цього гасла. На нашу думку, такі самі заходи має здійснювати й наша Асоціація, оскільки вважаємо несправедливим, коли робляться заяви на кшталт низької якості українських продуктів. Ми повинні створювати позитивний імідж своїх продуктів”.

Директор донецького “Облагрохіму” Олександр Щеглов (член правління Асоціації): “Працювати на ринку пестицидів дуже складно через присутність на ньому дуже потужних (у тому числі й у фінансовому сенсі) компаній, які пропонують споживачам дуже широкий асортимент препаратів. На жаль, українські виробники поки що не можуть “закрити” весь спектр засобів захисту рослин своєю продукцією, а тому вітчизняні дистрибутори вкрай обережно працюють з ними, не бажаючи псувати свої стосунки з іноземними компаніями. Але ситуація має змінитися на краще з розширенням асортименту засобів захисту рослин вітчизняного виробництва”.

До цього залишається додати кілька зауважень. Учасники Асоціації неодноразово наголошували на необхідності поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Тут, як говорив товариш Сталін, відступати нікуди — позаду Москва. І це треба сприймати у прямому розумінні. Інвестиційний клімат у Росії видається дещо кращим за вітчизняний, прикладом чого є побудова в Росії компанією “Дюпон” заводу з виробництва своїх препаратів. Потужні сучасн хімічні підприємства побудувала російська компанія “Август” тощо. І тепер, у світлі перспективи вступу до Єдиного економічного простору з Росією виникає проблема безмитного імпорту російських засобів захисту рослин в Україну. Отже, треба щось робити вітчизняним і політикам, і виробникам.

По-друге. Щоб якось звести кінці з кінцями, сільгоспвиробники рахуватимуть кожну копійку. Що краще: придбати з пільгами більш дорогий іноземний препарат чи більш дешевий вітчизняний? Пільги — то пільгами, але варто згадати й середину 1990-х років, коли, завдяки широкому наданню пільг вітчизняним товаровиробникам, іноземні компанії отримали на свою голову понад 200 млн дол. безнадійних боргів.

Закони ринку стверджують, що від зростання конкуренції безпосередньо виграє споживач. Безумовно, якщо хтось виграє, то хтось від неї і програє, а тому існує велика спокуса з боку учасників ринку цю конкуренцію суттєво зменшити. Ну хоча б для того, щоб, не напружуючися, вести тихе, спокійне та сите життя.

Вихід на ринок пестицидів українських виробників — це крок у позитивному напрямку, від якого український споживач уже отримав суттєвий зиск. А тому ми щиро вітаємо українських виробників засобів захисту, стимуляторів росту рослин і ветпрепаратів із народженням їхньої Асоціації, до складу якої вже увійшли 14 українських підприємств.

Юрій Михайлов