В Україні запровадять «медову» Директиву ЄС

До кінця 2019 року в Україні має відбутися імплементація європейської Директиви по меду, що заплановано  відповідно до оновленого плану у рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до неї відбудуться деякі зміни, включаючи класифікацію меду. Про це йшлося на інформаційному заході, який організувало Мінагрополітики за підтримки проекту ЄС Association4U, пише propozitsiya.com.

Зміни торкнуться, зокрема, визначення видів меду. ДСТУ використовує такі поняття: за походженням мед буває квітковий і квітковий з домішками; за способом виробництва — центрифужний, пресовий і стільниковий. Тоді як у Директиві трохи інша кваліфікація: за походженням — квітковий або нектарний і так званий падевий (з медяної роси); за способом виробництва — стільниковий, з частинами стільників, злитий, екстрагований (центрифужний), пресований і фільтрований. Плюс вводиться таке поняття, як пекарський мед.

Також зміняться критерії вмісту меду щодо масових часток цукрів, вологи, ГМФ (гідроксиметилфурфуролу) тощо. Наказ Мінагрополітики встановлюватиме вимоги щодо термінології, маркування, основних характеристик продукту, які передбачають класифікацію за походженням та способом виробництва, а також основні критерії складу меду, за якими його ідентифікують.

Запровадження європейських вимог сприятиме: підвищенню якості меду на внутрішньому ринку; створенню ефективної системи контролю за безпечністю та якістю (словом «мед» зможе називатися тільки той продукт, що відповідає усім вимогам якості та безпечності); підвищенню довіри до меду, що продається на внутрішньому ринку – через обов’язкові вимоги до маркування; спрощенню процедур експорту до ЄС.

Вимоги ЄС до меду, що будуть зафіксовані у наказі Мінагрополітики, стануть обов’язковими для виконання – на відміну від вимог відповідного Держстандарту України, який наразі є добровільним.

Нагадаємо, в Україні активно пропагують ствоення об’єднань пасічників. За словами Володимира Стретовича, президента Спілки пасічників України, разом пасічники зможуть ефективніше долати проблеми отруєння бджіл, розширювати та покращувати виробництво, співпрацювати з органами влади, претендуючи на державну підтримку, а також просувати свою продукцію – як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.