Україна стає лідером на ринку замороженої малини в ЄС

Український ягідний сектор демонструє стрімке зростання на європейському ринку, поступово змінюючи баланс сил у сегменті замороженої продукції. На початок 2026 року Україна офіційно закріпилася як провідний експортер замороженої малини до країн Європейського Союзу, випередивши таких традиційних лідерів, як Польща та Сербія. Цей успіх став можливим завдяки поєднанню сприятливих кліматичних умов та суттєвої переваги у собівартості виробництва.

Як зазначає голова Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник, ситуація з малиною є показовим прикладом того, як український агробізнес адаптується до зовнішніх викликів. Протягом останніх років площа насаджень під цією культурою постійно зростала, що призвело до рекордних обсягів переробки. Польща, яка довгий час домінувала на цьому ринку, наразі стикається з серйозними проблемами через зростання вартості робочої сили та енергоресурсів, що робить їхню продукцію дорожчою за українську.

Головним козирем українських виробників залишається саме ціна. Нижчі витрати на збирання врожаю та обслуговування плантацій дозволяють пропонувати європейським переробним заводам вигідніші умови.

«Ми сьогодні є експортером номер один в Європі по замороженій малині за обсягами», – підкреслює експерт.

Це означає, що українська ягода стала базовою сировиною для європейських виробників йогуртів, джемів та кондитерських виробів, витісняючи дорожчих конкурентів.

Проте успіх на ринку малини — це лише частина загальної картини. Не менш цікава ситуація спостерігається у сегменті лохини. Виробництво цієї ягоди в Україні зросло настільки, що внутрішній ринок уже не здатний спожити таку кількість продукції. За оцінками фахівців, обсяги вирощування лохини вже вдвічі перевищують потреби українського споживача. Це створює величезний експортний потенціал, але водночас несе певні ризики для фермерів.

Якщо малина переважно йде на заморозку, то лохина орієнтована на свіжий ринок.

«Лохини ми виробляємо в два рази більше, ніж ми споживаємо. Тобто половину всього врожаю треба кудись продати за кордон», – зазначає Тарас Баштанник.

Це ставить перед аграріями нові завдання щодо якості охолодження, пакування та швидкості доставки продукції до полиць європейських супермаркетів. Будь-яка затримка на кордоні для свіжої ягоди є критичною, що робить логістику головним «вузьким місцем» у цьому бізнесі.

Окремим викликом для українських ягідників є конкуренція з боку країн Північної Африки, зокрема Єгипту, у сегменті свіжої суниці садової. Єгипетська ягода з’являється на європейських ринках раніше за українську і має дуже низьку ціну. Проте українські виробники роблять ставку на смакові якості та меншу відстань до кінцевого споживача. Якість української ягоди часто оцінюється вище, що дозволяє конкурувати навіть у складних ринкових умовах.

Попри значні успіхи, ягідна галузь залишається вразливою до зовнішніх чинників. Основними проблемами залишаються блокування логістичних шляхів на західних кордонах та дефіцит сезонних працівників для збору врожаю. Оскільки ягідництво приблизно на 30% залежить від ручної праці, питання персоналу стоїть дуже гостро. Проте загальний тренд залишається позитивним: Україна поступово перетворюється з постачальника сировини на повноцінного гравця, який диктує умови на європейському ягідному ринку.

Експерти прогнозують, що 2026 рік стане часом подальшої професіоналізації галузі. Ті господарства, які зможуть забезпечити високу якість заморозки та безперебійну логістику, отримають довгострокові контракти з великими ритейлерами ЄС. Це дозволить українській малині та лохині не просто бути присутніми в Європі, а стати стандартом якості для міжнародних покупців. Таким чином, ягідний сектор стає однією з найбільш динамічних та перспективних частин українського агропромислового комплексу.