Російському агросектору прогнозують гальмування і спад

Згадування російськго агросектора як приклад стійкого зростання має підстави: частка сектора у ВВП перевищила 4,4%, в минулому році АПК зріс на 4,8%, зараз буде рекордний урожай, і теж не менше 2%-е зростання.

Але драйвер видихається. І нинішній рекордний урожай з можливо рекордним фінрезультатом буде останнім сплеском перед гальмуванням і спадом. Є підстави припускати, що воно почнеться вже в 2018-му - спрацює так званий ефект «високої бази» 2017-го. Таку думку висловив аграрний експерт Микола Личьов і назвав інші чинники, пише propozitsiya.com за матеріалами agroinvestor.ru.

Перший. Можливість зростання АПК пов'язане відсотків на 80-90% з обсягом прямої держпідтримки, а вона падає навіть в номінальному вираженні - 222 млрд руб. проект бюджету-2018 проти 242 млрд руб. в цьому році. Насправді це ще більше падіння, так як виробничі витрати зростають, і середня по країні інфляція теж не на нулях. Приватних інвестицій в сектор мало, і навряд чи буде більше.

Другий. Не доводиться розраховувати і на зростання світових цін на зерно та олію - головних агротоварів у загальному обсязі експортної виручки. М'ясо не береться до уваги: ​​в найближчі роки у нього немає шансів стати великим експортним продуктом.

Третій. Ефект адміністративних рішень держави, прийнятих з метою підіграти внутрішнім виробникам - таких, як «закриття» ЄС щодо АЧС і продовольчі контрсанкціі - виявився короткочасним і вже вичерпав себе. Більше закривати, крім Білорусії, нічого. Але її не закриють з політичних причин.

Четвертий - споживчий попит на продукти харчування. Він по-хорошому стагнує, особливо в регіонах, і багато в чому тримається на дешевих продуктах низької якості та її субститутах типу сирних, м'ясо- і молочно-рослинних. Якщо нічого не зміниться, попит буде бовтатися на рівні 2014-15 років. Коли доходи стабілізуються (як зараз), споживання прагнутиме до рівня 2013-14 років, при погіршенні ситуації з доходами і / або частковою втратою купівельної впевненості - знову трохи скорочується. Ні те, ні інше не скасовує загальної стагнаційної парадигми. Держава, на відміну від кризи-2008/10, явно не буде монетарно стимулювати споживчу активність.

П'ятий фактор - ймовірне зниження врожаю і можливий неврожай в 2018 році.

Експерт зазначив, що на середньострокову перспективу існує інерційний сценарій, який не передбачає якихось проривів і нових джерел зростання. В операційному середовищі, яке складається під цей сценарій, можуть добре заробляти і навіть збільшувати обороти і дохід великі гравці плюс сильні локальні лідери. Середні та малі компанії можуть працювати в мінус або на рівні простого відтворення.

"Я сильно узагальнюю, але тільки для того, щоб позначити загальний тренд централізації та укрупнення - по всій країні, а не тільки в агро. Для прикладу подивіться на банківський сектор і авіаперевізників", - пояснив М. Личева.

І навів ще один аргумент за те, що агро за великим рахунком ні з чого стійко зростати.

"Відповімо собі на два простих питання. Перше - чи потребує економіка (частина якої - наш АПК) якщо не в реформах, то в якісних змінах для повернення до стабільного зростання? Другий - що робиться в Росії для реформування економіки країни? Не на словах, не у вигляді окремих заходів, а стратегічно, системно. Ото ж бо й воно", - підсумував він.