Реалії медичної реформи на селі

Що чекає українське село після голосування за медичні законопроекти? Більшість експертів схиляється до думки, що це крах сільських ФАПів, відсутність кваліфікованої та вчасної медичної допомоги і вимирання села загалом, пише propozitsiya.com з посиланням на agropolit.com.

Так, депутат ВРУ Валентин Дідич вважає, що медична реформа у варіанті від команди очільниці МОЗ Уляни Супрун нагадує фінансову піраміду, коли в областях створюватимуть регіональні представництва, загальний грошовий фонд у розмірі 80 млрд грн буде ділитися на всі області, але як дійдуть до кожної людина гарантовані МОЗ 300 грн - незрозуміло. Також невідомо, як у цій системі будуть задіяні медичні заклади та інститути.

"Крім того, у цій реформі взагалі не передбачається існування фельдшерсько-акушерських пунктів. Хоча зараз на них тримається село. Виходить, що після реформування медичної галузі їм просто буде ніде зробити укол", -  зауважував він.

На думку члена комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Тетяни Бахтеєвої, законопроект від команди У. Супрун готувався для того, щоб у ручному режимі тримати державні гроші та гроші платників податків, щоб гроші давати тільки тим лікарням, яким вважають за потрібне.

"80 млрд грн було цього року виділено на медицину, а наступного року - 160 млрд грн - і все це в ручному режимі, Це антиреформа, її допускати у жодному разі не можна", - каже вона. І додає, що для села ця реформа - смерть: сільські амбулаторії будуть закриті, приблизні відстані між госпітальними округами - 100 км, селянин не зможе доїхати до такої лікарні чи викликати швидку. Т. Бахтеєва вважає, що в "опозиційному" варіанті медреформа дає можливість для кожного українця отримати якісну медичну допомогу, а лікарням - купувати обладнання, проводити ремонти тощо; лишаються ФАПи - близько 3 тис.

"Держава на кожного з нас виділяє певні кошти на медицину. За ці гроші вона могла би купувати для нас страховий поліс, який покривав би певну суму. А зараз говорять так, що є от певні послуги, які покриватиме бюджет, і вони  матимуть однакову ціну, незалежно від того, чи робитимуться в Києві, чи десь у селі. Виходить, професор у Києві та початківець у селі оцінюються однаково? Але так не можна робити. Різна кваліфікація по-різному має оцінюватися. Це призведе до того, що я, як пацієнт, знаючи, що ця послуга коштує так само, як у Києві, з села поїду до столиці. Лікарі у селі залишаться без роботи, вони не зможуть між собою конкурувати. От людина в селі мусить укладати договір зі своїм лікарем, і цьому лікарю за цю людину платять - попри те, звертається вона до нього чи ні. А якщо лікар пішов у відпустку, пацієнт приїде до мене, але договір зі мною ніхто не укладав, мені за це не платять", - пояснює лікар Павло Сильковський.

Він вважає, що МОЗ мало би прописати алгоритм виживання сільських амбулаторій. Як варіант, створити щось на зразок логістичної служби, котра б довозила пацієнта у разі відсутності лікаря на місці чи у випадку закриття ФАПу до найближчої лікарні. Звісно, за попередньо укладеним договором.

«Якщо це лікар високої кваліфікації, він не піде працювати в село, навіть за те, що обіцяють дати хату, машину і хорошу зарплату, якщо це спеціаліст, він хоче робити те, що відповідає його рівню. Це теж має врахувати МОЗ", - додає лікар.

Нагадаємо, Президент України Пето Порошенко обіцяв, що зі спецфонду виділять на потреби сільської медицини додаткове фінансування у розмірі 4 млрд грн.

Наразі триває протистояння між двома варіантами змін системи охорони здоров’я: авторства команди У. Супрун та голови Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець.