Banner
5 червня 2008

Продовольчо-фуражний хліб України

— Якою, на вашу думку, є нині якість українського продовольчого зерна, і в який бік вона змінюється?

— Справді, нині якість українського зерна далека від бажаної. Так, продовольча частка в зерновому збіжжі становить лише 10–12%, що суттєво ускладнює роботу хлібопекарських підприємств та негативно впливає на якість хлібобулочних виробів. Тому слід розуміти, що низької якості зерно — це проблема не тільки сільського господарства, а й суміжних галузей переробної промисловості. І вона потребує пильної уваги з боку Мінагрополітики, всього уряду, й Президента України.

Одна з головних причин погіршення якості зерна пов’язана з його генетичними показниками. Якщо ми сіятимемо невисокоякісне насіння й не дотримуватимемося вимог технологічного процесу, на виході можемо одержати казна-що. Чому наше сільське господарство не рентабельне? В ЄС, приміром, на 1 гектар висівають в 1,5 раза менше насіння пшениці, ніж у нас. В Україні цей показник становить 200–250 кг, в Західній Європі — 170 кг, а коефіцієнт кущіння, відповідно, — 3 й 4. Тому, щоб одержувати високі врожаї та високоякісну пшеницю, потрібно звернути увагу на генетику насіння, вкладати кошти в розвиток насіннєвої бази. І цим насамперед повинна перейматися держава.

— Наскільки справедливо те, що зерно 5-го класу визнали продовольчим? Чи можна з нього зробити смачний хліб?

— Як відомо, до 5-го класу належить пшениця, що потребує поліпшення своїх хлібопекарських властивостей, оскільки без використання додаткових технологічних прийомів із борошна такої пшениці хліб буде незадовільної якості. Під час замішування тіста з нормальною консистенцією це борошно поглинає відносно невелику кількість води, а тісто в процесі бродіння й обробки швидко погіршує свої фізичні властивості. Хліб має грубу або щільну пористість, а подовий хліб розпливається. Слабка пшениця зазвичай має низький вміст білка й клейковини, причому якість клейковини погана. Для випікання хліба борошно з клейковиною III групи не слід використовувати. Виходячи з цього, пшениця 5-го класу є не продовольчою, а фуражною, і зробити з неї смачний хліб без складання помольних партій із сортами-“поліпшувачами” неможливо. Отже, є підстави вважати, що визнання зерна 5-го класу продовольчим — це політичний крок, зумовлений бажанням Мінагрополітики відвернути увагу громадськості від дефіциту зернової сировини, потрібної для виготовлення якісного хліба.

— Які прийоми використовують пекарі для поліпшення якості виробів?

— Коли не можна відмовитися від приймання і переробки борошна з низькими хлібопекарськими властивостями (зокрема, виготовленого з пшениці 5-го класу), застосовують такі технологічні заходи:

— змінюють звичайний режим приготування тіста і випікання, щоб забезпечити випуск хліба, що відповідає вимогам держстандартів;

— використовують тільки опарний спосіб, збільшуючи частку сортового борошна в опарі до 60–70% загальної його кількості, що йде на приготування тіста;

— збільшують дозування пресованих або рідких дріжджів на 50% проти встановленої норми за рецептом;

— знижують вологість тіста проти норми, оскільки в процесі бродіння тісто, зроблене з борошна зниженої якості, розріджується;

— уникають переповнення форм і збільшення тривалості вистоювання, оскільки це може спричинити утворення порожнин у м’якуші й відшарування кірки;

— знижують температуру в пекарській камері на 10…15°, збільшуючи, відповідно, тривалість випікання.

— Чи є на сьогодні в Україні товарні партії продовольчого зерна 1–3-го класів? Якщо так, то скільки? Як його використовують? Чи не вивозять за кордон?

— Хлібопекарська галузь сьогодні функціонує в умовах інформаційного вакууму. Мінагрополітики не надає об’єктивної інформації щодо наявності продовольчого зерна в країні та щодо обсягів його експорту. Отже, ми й досі не знаємо, який реальний стан справ із забезпеченням українських пекарів основною сировиною.

— Які стандарти якості продовольчого зерна в ЄС? Чи готова Україна їх прийняти?

— Нині Мінагрополітики проводить роботу з адаптації методів і стандартів визначення якості й класифікації зерна, намагаючись наблизити їх до так званих європейських стандартів. До недавнього часу неодноразово заявляли про потребу наблизити й самі зернові стандарти України до європейських. Але з’ясувалося, що досить важко однозначно порівняти параметри, за якими оцінюють якість пшениці в Україні й країнах СНД, в Північній Америці й країнах ЄС, зважаючи на відмінності в самих параметрах і різне їх трактування. Втім, дуже часто сама класифікація не така важлива, як методи визначення якісних показників параметрів, за якими її проводять.

Для прикладу, зупинімося на порівнянні таких показників якості пшениці, як вміст білка й клейковини.

Система стандартизації зерна в ЄС складніша, вона передбачає обов’язкове визначення білка для пшениці й не потребує визначення вмісту клейковини. Але в інших європейських країнах (Австрія, Угорщина) вміст клейковини лежить в основі стандартизації зерна пшениці.

Отже, згідно з європейськими стандартами на продовольчі цілі використовують зерно з такими параметрами: вміст клейковини — не менше 25–26%; вміст білка в перерахунку на суху речовину — не менше 11%.

Розроблений національний стандарт в Україні ДСТУ3768:2004 “Пшениця.ТУ” наближено до європейських стандартів, за його основу взято вміст сирого білка в зерні. Цей показник гармонізує національний стандарт з європейськими і за визначенням показника вмісту білка експрес-методом.

— Чи не варто було б Україні нинішнього сезону вдатися до імпорту продовольчого зерна?

— Ситуація, що склалася на зерновому ринку України, нас бентежить. Та інформація, яка надходить до Всеукраїнської асоціації пекарів, свідчить про можливість весняної зернової кризи. І це підтверджує робоча група, яка працює під керівництвом віце-прем’єра Віктора Мельника. За прогнозами і Міністерства економіки, і ВАП, є проблема, яка вказує на доцільність завезення продовольчого зерна в Україну. Що довше міністр агрополітики та віце-прем’єр зволікатимуть із вирішенням цього питання, то швидше ми матимемо подорожчання хліба. І ми хочемо знати, що з цього приводу думає влада.

— Якими ви бачите перспективи нового врожаю пшениці з погляду кількості та якості зерна?

— Поки що важко сказати, який урожай зберуть нинішнього року. Не можна ігнорувати й осінню посуху, й січневі морози. За даними Мінагрополітики, восени озимими засіяно близько 6 млн га, зійшла пшениця на площі 5,2 млн га (87%), із них у доброму стані — 1,6 млн (26%), в задовільному — 1,9 млн (32%), слабкі — 1,7 млн (29%), не зійшли озимі на площі 0,7 млн га (12%). Але хочу зазначити: йдеться про всі озимі культури (пшениця, ріпак, ячмінь, жито), а скільки посіяно озимої продовольчої пшениці — не знаємо. Та й у цілому ми не впевнені в достовірності офіційної статистики Мінагрополітики, оскільки його оцінка врожаю 2005 року виявилася далекою від істини. Україні традиційно потрібно 6,7 млн т продовольчого зерна, а це — 60% пшениці 3-го класу й 40% — 4-го. Тільки за умови дотримання такого балансу країна одержить якісні хлібобулочні вироби. Сьогодні цієї пропорції не дотримуються, й хлібопекарська галузь не тільки не забезпечена сировиною достатньої якості, але й працює в умовах найгострішого дефіциту продовольчого зерна.

Banner
Banner

Читайте також

Україна створила консорціум з гуманітарного розмінування
11:00 Сьогодні

Україна створила консорціум з гуманітарного розмінування

Українські оператори протимінної діяльності та міжнародні партнери створили Український консорціум з гуманітарної протимінної діяльності. Його очолила Асоціація саперів України.

Регіони долучать до підготовки агросектору до вступу України в ЄС
16:00 Вчора

Регіони долучать до підготовки агросектору до вступу України в ЄС

Мінагрополітики залучатиме обласні адміністрації до підготовки українського аграрного сектору до впровадження механізмів Спільної аграрної політики ЄС.

Експорт зерна сягнув 7,6 млн тонн
14:00 Вчора

Експорт зерна сягнув 7,6 млн тонн

Україна станом на 20 листопада 2026 року експортувала 7,645 млн тонн зернових і зернобобових культур з початку 2026/27 маркетингового року.

Україна та Італія обговорили співпрацю в агротехнологіях та розвитку переробки
12:00 Вчора

Україна та Італія обговорили співпрацю в агротехнологіях та розвитку переробки

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький взяв онлайн-участь у міжнародному заході «Україна зустрічається з Італією», присвяченому агротехнологіям, сталим виробничим ланцюг

Україна збільшила експорт цибулі до ЄС
10:00 Вчора

Україна збільшила експорт цибулі до ЄС

З 1 січня по 25 жовтня 2026 року Україна збільшила поставки

Експортна криза може підвищити ціни на харчові продукти в Україні
20 листопада 2026

Експортна криза може підвищити ціни на харчові продукти в Україні

Тривалі обмеження експорту української агропродукції можуть спричинити зростання внутрішніх цін на харчові продукти.

Banner

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи
22 жовтня 2024

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи

У сучасних умовах аграрний сектор України стикається з безпрецедентними викликами, і підтримка з боку держави та міжнародних організацій стає важливим інструментом для продовження роботи.
Украинский язык богат на диалекты. Картофель, деруны и сковородку в разных регионах Западной Украины называют так, что никогда не догадаешься, о чем идет речь
25 серпня 2017

Як називають картоплю в різних регіонах України?

Українська мова багата на діалекти.

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року
5 грудня 2025

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року

Закупівельні ціни на основні зернові та олійні культури в Україні станом на 5 грудня 2025 року демонструють різноспрямовану динаміку.

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі
8 січня 2026

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі

Початок 2026 року приніс зниження котирувань на світових біржах. Протягом першого тижня року ціни на пшеницю просіли на 0,5-2%.

Лущення й оранка в минулому: як один агрегат змінив підхід до обробітку під ріпак
27 серпня 2026

Лущення й оранка в минулому: як один агрегат змінив підхід до обробітку під ріпак

В посушливих регіонах агрономічне рішення часто зводиться до одного питання: як зберегти вологу.

Наші партнери