Мінагрополітики залучатиме обласні адміністрації до підготовки українського аграрного сектору до впровадження механізмів Спільної аграрної політики ЄС. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький за підсумками робочої зустрічі з керівниками аграрних підрозділів обласних державних (військових) адміністрацій. Деталі зустрічі оприлюднено на сайті Мінагрополітики.
Учасники обговорили результати євроінтеграційних реформ, підготовку до впровадження європейських механізмів аграрної політики, державні програми допомоги виробникам та актуальні виклики галузі. До зустрічі також долучилися перший заступник міністра Денис Башлик, заступник міністра Віталій Головня та представники профільних департаментів відомства.
За словами Тараса Висоцького, підготовка до вступу України в ЄС потребує безпосередньої участі агровиробників, профільних асоціацій та обласних адміністрацій, оскільки зміни європейських правил матимуть вплив на роботу сільського господарства.
«Євроінтеграція суттєво змінить правила роботи українського аграрного сектору. Тому наше завдання – не лише виконати переговорні зобов’язання, а й забезпечити, щоб агровиробники завчасно розуміли майбутні зміни та могли долучатися до формування позиції України. Обласні адміністрації є одним із ключових каналів такої комунікації», – наголосив Тарас Висоцький.
Представники міністерства презентували результати роботи за трьома переговорними розділами: 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та 13 «Рибальство та аквакультура».
У вересні 2025 року Україна завершила двосторонній скринінг законодавства за цими напрямами, опрацювавши понад 2300 актів права ЄС. У звіті Європейської Комісії за 2026 рік країна отримала оцінку «хороший прогрес» за переговорним розділом 11.
За трьома аграрними розділами визначено 16 бенчмарків – конкретних умов, необхідних для подальшого просування переговорного процесу. Серед ключових завдань – розбудова Виплатної агенції, створення інтегрованої системи адміністрування та контролю аграрної підтримки (IACS), розвиток Державного аграрного реєстру та формування мережі даних про сталість фермерських господарств (FSDN).
Також триває адаптація українського законодавства до стандартів ЄС у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики, а також регулювання рибальства й аквакультури.
Окрему увагу учасники приділили державній підтримці агровиробників в умовах війни. Тарас Висоцький окреслив пріоритети міністерства на 2027 рік. Серед них – підтримка прифронтових господарств, розвиток тваринництва, меліорації, садівництва, тепличного господарства та агропереробки.
Міністр також наголосив на необхідності нарощування внутрішньої переробки та пошуку додаткових логістичних рішень через обмежені можливості експорту.
«Наше головне завдання сьогодні – зберегти аграрний сектор, виробничі потужності та трудові колективи. Для цього необхідно підтримувати внутрішню переробку, розвивати тваринництво та шукати додаткові логістичні рішення. Важливо зберегти основу для подальшого відновлення і розвитку галузі», – зазначив Тарас Висоцький.
Перший заступник міністра Денис Башлик повідомив про розширення міжнародної допомоги українським агровиробникам. За його словами, важливо забезпечити доступність інформації про програми підтримки, щоб виробники могли скористатися наявними можливостями.
Окремо він звернув увагу на розвиток системи сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS), яка сприятиме поширенню сучасних технологій, практичного досвіду та європейських підходів до ведення господарства.
Заступник міністра Віталій Головня наголосив на необхідності постійної взаємодії з регіонами, зокрема для розширення доступу фермерів до фінансових інструментів. На сайті міністерства розміщено матрицю фінансування з інформацією про державні, банківські та міжнародні програми підтримки малих, середніх і великих виробників.
Серед першочергових завдань регіональної співпраці учасники визначили інформування фермерів про нові вимоги ЄС, розвиток дорадництва, забезпечення достовірності галузевих даних та підготовку до використання майбутніх інструментів підтримки. До цієї роботи мають долучитися місцева влада, територіальні громади, профільні асоціації та агровиробники.