Посіви озимих зернових культур перебувають переважно у задовільному та доброму стані, — НААН

У кінці третьої декади лютого — на початку першої декади березня переважала аномально тепла, як для цієї пори року, погода з незначною кількістю опадів протягом цього періоду.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на НААН.

Середня температура повітря у східних, західних та південних областях становила від 0,9 до 5,0°С тепла і була на 2,0-8,3°С вищою за норму, на решті території країни вона набувала мінусових значень і опускалася до 2-4°С морозу.

Незначні опади у вигляді мряки, дощу, мокрого снігу спостерігалися майже на всій території країни. 
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалась до 0-7°С морозу, що вище критичної температури вимерзання. 

Сніговий покрив на полях практично відсутній (залишився лише в окремих місцях). Разом з тим, наявність мерзлого прошарку ґрунту не дозволяє проникнути волозі у більш глибокі горизонти та призводить до значного перезволоження його верхніх шарів. У мікрозниженнях полів спостерігається підтоплення посівів талими водами, які за зниження нічних температур до від’ємних значень замерзають.

Крім того, на посівах озимини у понижених місцях рельєфу після високого накопичення снігу, перезволоженого ґрунту може спостерігатися застій води і, як наслідок, підтоплення посівів. Рослини пшениці озимої, що перенесли затоплення, розвиваються повільніше. Однак непошкоджені здорові рослини мають значну стійкість до вимокання, особливо у період слабкого наростання температур. На початку весняної вегетації пшениця озима за невисоких температур (0‒3°С) може легко переносити затоплення дещо довше, як упродовж двох тижнів.

На окремих полях північних областей у кінці третьої декади лютого спостерігалася льодяна кірка товщиною 5-28 мм, ступінь розповсюдження 40-90% площ, а за повідомленням агрометеорологів Дніпропетровського РЦГМ у результаті неодноразового відтавання та замерзання верхнього перезволоженого шару ґрунту на полях із ріпаком озимим була відмічена локальна загибель рослин унаслідок розриву кореневої системи (випирання).

Загалом упродовж останньої декади лютого погодні умови були сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур, загрозливих явищ не спостерігалося. На сьогодні озимі культури продовжують перебувати у вимушеному зимовому спокої, лише у південних областях місцями відмічається відновлення їхньої вегетації.

Результати проведених аналізів та спостережень свідчать, що переважна кількість полів озимих зернових культур (близько 85-91% усіх проаналізованих зразків) представлена слабкорозкущеними або нерозкущеними посівами, надземна частина яких має пошкодження низькими температурами — 10-20% листків приблизно на третину листової пластинки. Проте, корені, а в розкущених рослинах — коренева система, вузли кущіння та тканини району точки росту сильних пошкоджень не зазнали. Виживання рослин досить високе, на добре розвинених посівах — 91-98% живих рослин, на слаборозвинених полях — 78-89%.

Кращий вигляд мають посіви після парових попередників та гороху на зрошенні (кількість вуглеводів — до 31%, виживаність — до 96-98%), дещо слабше відростають рослини після соняшнику, кукурудзи та стерньових попередників (кількість вуглеводів — до 24-27%, виживаність — до 89-95%).

Таким чином, на сьогодні посіви озимих зернових культур перебувають переважно у задовільному та доброму стані, але зважаючи на ослаблений стан рослин та недостатній їх розвиток восени, особливу увагу необхідно приділити своєчасному внесенню азотних добрив. При цьому в першу чергу азотне підживлення потрібно проводити розкидним способом у дозі 40–50 кг д.р./га на слаборозвинених та зріджених посівах для покращення регенерації рослин, розвитку кореневої системи, пагонів кущіння та більш швидкого наростання листової поверхні.