Під час наступної посівної кампанії українські аграрії скоротять використання добрив на 40%, перейдуть на менш ефективні гібриди насіння та генеричні засоби захисту рослин. Такий прогноз озвучив президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Алекс Ліссітса під час дискусії «Аграрна галузь в умовах великої війни: стратегії виживання» в межах проєкту «Нова країна», організованого LB.ua та EFI Group.
За його словами, через російські атаки на судна та блокування експорту з глибоководних портів агросектор зіткнувся з дефіцитом обігових коштів, обмеженням експорту та високою вартістю логістики. Водночас світові ціни на зерно не зросли.
Ситуація відрізняється від 2022 року, коли зупинка морського експорту супроводжувалася подорожчанням пшениці на світовому ринку до $500/т. Нині очікуваного зростання цін до $300–400/т не відбулося через значні перехідні запаси та хороші врожаї в інших країнах.
Додаткові втрати виникають через погіршення якості зерна під час тривалого транспортування. За словами Ліссітси, доставка залізницею до Дунаю, Констанци, Гамбурга чи Бремена може тривати місяць-півтора. За цей час продовольча пшениця може втратити якісні характеристики та перейти до категорії фуражної, що створює проблеми з виконанням контрактів.
На тлі фінансових труднощів аграрії змушені максимально скорочувати собівартість виробництва. При цьому частка пального в собівартості, за даними президента УКАБ, зросла із 7% торік до 23% нині, а дизельне пальне подорожчало з 40 до 110 грн/л.
«Зменшення використання добрив, засобів захисту означає, що врожай буде меншим», — наголосив Алекс Ліссітса.
Наступним критичним періодом для агросектору стане березень, коли буде зрозуміло, які культури економічно доцільно сіяти та чи працюватимуть порти. Остаточно оцінити перспективи українського агросектору як глобального гравця, за словами Ліссітси, можна буде в червні, коли обігові кошти аграрних компаній можуть вичерпатися.