У другій половині квітня в Україні спостерігалися різкі погодні контрасти. Якщо на початку місяця фіксували майже літнє тепло, то наприкінці — арктичне повітря принесло заморозки, які вдарили по рослинах і вже розквітлих плодових деревах, повідомляє Укргідрометеоцентр.
У першій половині третьої декади квітня температура вдень у деяких регіонах сягала 26–30 °С, що є аномально високим показником для цього періоду. У Харківській області, на метеостанції Золочів, зафіксовано температурний рекорд — +30 °С, найвищий з 1951 року.
Але вже з 26 квітня ситуація змінилася. Арктичне повітря принесло сильні заморозки, які трималися на більшій частині території країни від 1 до 6 днів. У повітрі фіксували до –5 °С, а на поверхні ґрунту — до –9 °С. У Київській області, на метеостанції Баришівка, вдарив рекордний для цього періоду мороз — мінус 5 °С.
У деяких регіонах випав сніг, а температура ґрунту в окремі дні прогрівалася до +62 °С вдень і знижувалася до мінусових значень вночі. Впродовж декади спостерігалася нестача опадів: у південних областях їх не було зовсім, а найбільше дісталося Львівщині та Закарпаттю — до 43 мм за десять днів.
Ці коливання серйозно вплинули на розвиток сільськогосподарських культур. У першій половині декади тепло пришвидшило вегетацію — наприклад, у озимини на 2–3 тижні раніше з’явився вузол соломини, раніше зацвіли сади та ягоди.
Але різке похолодання стало шоком для рослин. За словами агрометеорологів, заморозки сягали критичних температур, коли вже почався активний ріст. Найбільше постраждали плодові дерева, ягідні культури та горіхи.
«Зафіксовано пошкодження квіток, бруньок та зав’язі до 35–40%. На яблунях постраждав цвіт, на винограді — молоді пагони та бруньки», — йдеться у звіті.
Також частково ушкоджено сходи ранньої картоплі та городини. Через посуху у верхніх шарах ґрунту та низьку вологість повітря заморозки стали ще більш згубними.
За оцінками синоптиків, інтенсивність і тривалість заморозків цього квітня були одними з найсильніших за останні роки. Їх класифікують як стихійне метеорологічне явище ІІ рівня небезпечності.
Очікується, що наслідки весняних погодних коливань ще можуть проявитися пізніше, коли стане видно, як рослини відреагували на температурний стрес.