Хай льон цвіте синьо-синьо

Чернігівська область по праву може пишатися своїм внеском у лляну скарбничку України. Кооординує та спрямовує зусилля льонарів регіону Чернігівська обласна асоціація “Чернігівський льон”. Хто входить до Асоціації, яка мета її діяльності, яких успіхів уже досягнуто на ниві лобіювання інтересів льонарів регіону? Ці запитання адресуємо голові Асоціації “Чернігівський льон” Леонідові Слісаренку.
“До Асоціації входять 11 потужних підприємств підгалузі, — розповів пан Слісаренко. — Принцип членства добровільний. Досвід свідчить, що коли проблеми намагаються розв’язати самотужки, то справа не йде. Слід об’єднуватися і відпрацьовувати якусь генеральну лінію, дотримуватися її і працювати на перспективу розвитку. Мета Асоціації — відродити колишні традиції вирощування льону в Чернігівській області. Крім того, прагнемо лобіювати інтереси виробників і переробників льону в Києві, зокрема, в Міністерствах аграрної та промислової політики. Ситуація, коли льонозаводи кинуті державою напризволяще, неприпустима. Нині працюємо на перспективу, вирішуємо низку поточних питань, розпочинаючи від сівби й закінчуючи збиранням і переробкою льону. Асоціація існує майже три роки. Успіхи? Успіхом вважаю те, що нині в області посіяно 15 тис. гектарів. Чи зберемо? Для збирання потрібна спеціальна техніка, яку в Україні не виробляють. Цього року доведеться купляти техніку в російських виробників. Нині відпрацьовуємо шляхи закупівлі. Переконаний: все буде гаразд”.

За словами керівника проекту ТОВ “Металон” Володимира Очколаса, незабаром в Україні розпочнеться збирання техніки для збирання льону. Ймовірно, до наступного сезону вітчизняні аграрії матимуть льонозбиральну техніку з позначкою “зроблено в Україні”.
Пленарна частина не зайняла багато часу. Присутні, — а, незважаючи на регіональний статус, семінар відвідали гості зі столиці, Сумщини, Житомирщини, білоруські сусіди, — воліли побачити поля групи сільськогосподарських підприємств “ОЛСТАС”. Справді, господарюють там вправно. Застосування препаратів відомих західних компаній “Каліоп” і “Дюпон” дає змогу ефективно протистояти різноманітним перешкодам на шляху до високого врожаю.
Генеральний директор господарів семінару — групи сільськогосподарських компаній “ОЛСТАС” — Станіслав Котенко розповів про свою компанію: “Наше підприємство працює з 1991 року. У 2001 році придбали (в стані банкрутства) Сарненський завод. Підняли його буквально з нуля. Переконаний, що займатися льоном однозначно вигідно. Проте в нас сільське господарство у скрутному стані, тому переробники льону змушені займатися сільським господарством. Ми вийшли на певний рівень. Тепер уже впроваджуємо сівозміну, щоб сіяти льон на нормальній землі. І не лише сіяти, а й одержувати пристойні врожаї. Поступово ми збільшили кількість земель. Наразі маємо близько 3200 га землі. Звісно, проблем у нас, як і в усіх виробників, вистачає. Є в нас і досвід, і кваліфіковані фахівці. Однак, використовуючи “допотопну” техніку, неможливо досягати якихось прийнятних результатів. Інтерес до української сировинної бази проявляють багато західних компаній. Ми сподіваємося на зміни в країні найближчим часом. Коли в Україні буде стабільне правове поле, тоді буде затребувана й наша сировинна база. Асоціацією “Чернігівський льон” ми пишаємося, позаяк вона така єдина в країні. Цього року Чернігівська область уперше в новітній історії України одержала 4 млн 100 тис. гривень дотацій на льон. Торік ці гроші осідали десь у Києві, а нам перепадали якісь крихти. Цьогорік розподіл коштів прозорий. Уже одне це свідчить про ефективність роботи Асоціації”.

По закінченні офіційної частини на учасників семінару очікувала ще й неофіційна — спілкування за дружнім столом. “Хай льон цвіте синьо-синьо!” — найпопулярніший тост на цьому зібранні. А з цвітом льону нехай розквітне і льонарство!

Олексій Рижков