Експерти Vylor та українські агровиробники обговорили перспективи новітніх геномних технологій

Український аграрний сектор продовжує рух до європейської інтеграції, а гармонізація законодавства з нормами ЄС поступово ставить на порядок денний нові питання для галузі. Одне з них стосується новітніх геномних технологій (НГT), які вже активно обговорюються у світі як інструмент розвитку більш стійкого, продуктивного та конкурентоспроможного сільського господарства. Саме цій темі був присвячений практичний семінар для представників аграрної галузі, організований Vylor, передовою компанією у сфері насіння та генетики, яка розпочала діяльність як незалежна після відокремлення від Corteva 1 жовтня 2026 року. Семінар відбувся за підтримки Українського клубу аграрного бізнесу та Насіннєвої Асоціації України і об’єднав виробників, представників насіннєвої індустрії та галузевих асоціацій.

Про це пише Пропозиція з посиланням на пресреліз Vylor.

Під час заходу експерти Vylor - Ненсі Подевін, керівниця з питань політики у сфері редагування геному в регіоні EMEA (Європа, Близький Схід та Африка), та Марк Кул, керівник глобального напряму із захисту інтересів у сфері насінництва, представили учасникам світові тенденції розвитку новітніх геномних технологій, пояснили принципи генного редагування та розповіли про останні зміни в регуляторній політиці Європейського Союзу. Зокрема, приділили увагу ухваленому влітку 2026 року рішенню про формування нових підходів до регулювання нових геномних технологій, яке визнає відмінність між генним редагуванням та традиційним ГМО-регулюванням і суттєво пришвидшує темпи впровадження інновацій у рослинництві та конкурентоспроможність агровиробників.

«Новітні геномні технології відкривають нові можливості для селекції рослин. На відміну від ГМО, інновації дозволяють здійснювати точкові зміни у власній ДНК культури без внесення чужорідного генетичного матеріалу. Це допомагає ефективніше реагувати на кліматичні виклики, підвищувати стійкість рослин до хвороб і прискорювати створення інноваційних сортів та гібридів. Саме тому сьогодні у світі зростає увага до формування сучасної, науково обґрунтованої політики у сфері НГT», — зазначила Ненсі Подевін.

Окремий блок дискусії був присвячений регуляторним аспектам. Учасники розглянули поточний стан законодавства у світі та обговорили потенційний вплив різних підходів до регулювання НГT на міжнародну торгівлю, інновації та  конкурентоспроможність аграрного сектору.

«Передбачуване, послідовне та науково обґрунтоване регулювання допомагає забезпечити доступ фермерів до інновацій, підтримує міжнародну торгівлю та створює умови для впровадження технологій, необхідних для підвищення продуктивності й стійкості сільського господарства. Рішення Європейського Союзу щодо новітніх геномних технологій є важливим сигналом для всієї аграрної галузі. Для України важливо вже сьогодні брати участь у цій дискусії та стежити за розвитком європейського законодавства», — наголосив Марк Кул.

Учасники семінару відзначили, що в умовах кліматичних змін, зростання потреб у продовольстві та євроінтеграційного курсу України відкритий професійний діалог щодо новітніх геномних технологій набуває дедалі більшої важливості. Такі технології можуть стати одним із ключових інструментів підвищення стійкості агровиробництва та довгострокової конкурентоспроможності українського агросектору.