В Україні прогнозують скорочення посівних площ через обмежені можливості експорту, високу вартість логістики та нестачу обігових коштів у сільгоспвиробників. Водночас значного зменшення площ не очікують, а господарства дедалі більше орієнтуються на вирощування олійних культур. Про це повідомляє Мінагрополітики за підсумками виступу заступника міністра Віталія Головні на «Експортному форумі: вижити попри все».
За словами посадовця, ускладнення експорту та затримки з реалізацією врожаю призводять до нестачі коштів, необхідних для підготовки до наступного виробничого циклу.
«Один із головних викликів для агросектору – нестача обігових коштів для підготовки до наступного виробничого циклу. Ускладнення експорту та затримки з продажем продукції відтерміновують надходження виручки й обмежують можливості аграріїв закуповувати насіння, добрива, пальне та інші необхідні ресурси для майбутньої посівної», — зазначив Віталій Головня.
Аграрії віддають перевагу соняшнику, сої та ріпаку
Через складну ситуацію з експортом українські господарства переглядають структуру посівних площ. Зокрема, виробники дедалі частіше віддають перевагу соняшнику, сої та ріпаку.
У Мінагрополітики пояснюють таку тенденцію вищою маржинальністю олійних культур, а також меншими витратами на їх транспортування та зберігання порівняно із зерновими.
Попри фінансові й логістичні труднощі, прогнозоване скорочення загальних посівних площ оцінюється як не надто суттєве. Конкретних показників можливого зменшення площ у повідомленні не наведено.
Логістичні витрати перевищують 50 євро на тонну
Одним із головних обмежень для аграрного експорту залишається недостатня пропускна спроможність транспортної інфраструктури та ускладнення роботи традиційних експортних маршрутів.
За даними Мінагрополітики, через обмежений доступ до глибоководних маршрутів щомісячні обсяги експорту української агропродукції скоротилися до 2,4 млн тонн. Це приблизно вдвічі менше від необхідного обсягу.
Додаткові логістичні витрати перевищують 50 євро на тонну продукції. Таке навантаження зменшує рентабельність виробництва та скорочує кошти, які аграрії можуть спрямувати на наступну посівну кампанію.
Водночас затримки з вивезенням урожаю створюють додаткову потребу в складських потужностях, оскільки виробники змушені довше зберігати продукцію до її реалізації.
Уряд працює над кредитуванням та альтернативними маршрутами
Під час панельної дискусії «Не вивозимо: як продати врожай» Віталій Головня окреслив основні напрями державної підтримки аграрного сектору.
Серед пріоритетів — розширення доступу сільгосппідприємств до кредитування, збереження їхнього обігового капіталу, збільшення потужностей для зберігання врожаю та розвиток альтернативних експортних маршрутів.
Окрему увагу приділяють переговорам із міжнародними партнерами щодо розширення логістичних можливостей та збільшення обсягів перевезень української агропродукції.
У міністерстві наголошують, що розв'язання логістичних проблем має значення не лише для фінансової стабільності українських виробників, а й для світового продовольчого ринку, одним із важливих постачальників якого залишається Україна.