Аграрії — заручники дефіциту Держбюджету

В Україні склалася така ситуація, коли уряд розробляє, а парламент приймає закони, не враховуючи думки Міністерства аграрної політики й продовольства та парламентського комітету з аграрних і земельних питань. Приклад — закон, що передбачає введення експортного мита на зернові. Мінагропрод — проти,
комітет з аграрних і земельних питань — проти. Але депутати проголосували за зовсім не вигідний аграріям законопроект.

Наприкінці травня депутати Верховної Ради більшістю голосів підтримали законопроект, яким до кінця поточного календарного року вводиться мито на експорт пшениці, ячменю й кукурудзи. Ринок завмер, чекаючи рішення Адміністрації президента. Громадські професійні організації звернулися до Президента України з проханням ветувати цей законопроект. За інформацією президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, це питання було у віданні команди Ірини Акімової, першого заступника голови Адміністрації, потім за нього узявся голова адміністрації Сергій Льовочкін. Тільки 10 червня стало відомо, що Президент України Віктор Янукович підписав закон.
Найбільше насторожує факт того, що законопроект парламент може приймати, попри те, що і в профільному міністерстві, і в профільному парламентському комітеті вважають: закон нашкодить галузі.
Чому ж прийняли? Головну підставу введення мита озвучив глава парламентського комітету з аграрних і земельних питань Григорій Калетник, відповідаючи на запитання редактора “Пропозиції” на зерновому форумі 1 червня. Виявляється, що потрібно будь-якою ціною знижувати дефіцит Держбюджету. “Це вимога Міжнародного валютного фонду”, — сказав глава комітету.
У МВФ про причетність до нововведень, швидше за все, навіть не підозрюють. “Ми підтримуємо скасування будь-яких обмежень (на зерновому ринку. — Ред.) і виступаємо на підтримку заходів стабільного поліпшення ситуації в сільському господарстві, спрямованих на підвищення доходів фермерів за одночасного зниження цін для споживачів”, — запевняє Танос Арванітіс, Глава місії МВФ в Україні. Але вимога щодо дефіциту Держбюджету справді є, і вона — одна з ключових.
Причому, кажучи про законопроект, Григорій Калетник нагадав, що в документ потрапив широкий перелік корисних копалин, а зернові були на останній сторінці. Але насправді було визначено саме долю зернових. Так, 20 квітня, щоб підстрахуватися, глава парламентського комітету з податків і митної політики Віталій Хомутинник подав проект 8321-д, в якому фігурували тільки зернові. Комітет з аграрних і земельних питань, після того, як стало зрозуміло, що заблокувати введення мита на зерно не вдасться, запропонував зменшити його ставки вдвічі. Ця пропозиція теж не пройшла.

Залізти в обидві кишені
Про те, що мито призведе до втрат для сільгоспвиробників через зниження внутрішніх цін, говорять не тільки експерти й представники галузевих громадських організацій. Це розуміють і владники. Так, наприклад, глава парламентського комітету з аграрних і земельних питань оцінив втрати сільгоспвиробників від введення мита в суму 300–400 грн на тонні.
У Мінагропроді оцінки втрат фермерів, вираженої в грошах, не дають. Там вважають, що ціни на зерно в новому сезоні можуть і не знизитися  під впливом зовнішніх чинників. Тобто винятково завдяки непогоді, через яку очікується зниження врожаю в інших країнах. Водночас у міністерстві визнають, що без мита аграрії заробляли б на землі більше. До того ж, фактор мита накладається ще на один фактор — ПДВ.
Крім того, як зазначив директор Департаменту розвитку аграрного ринку Сергій Кваша, можлива ситуація, коли через дію мита зерно просто притримуватимуть до кінця терміну. Адже в законі чітко зазначено, що розділ, за яким дія мита набуває чинності з першого числа місяця наступного за місяцем, у якому його було опубліковано, діє до 1 січня 2012 року. “Кукурудзу можна притримати до 1 січня, тобто взагалі не експортувати”, — вважає Сергій Кваша.

Стоп-експорт!
Але тут особливо розважливих може чекати сюрприз. Мінагропрод обіцяє більше не вводити квот в разі, якщо чиновники вважатимуть, що запаси наближаються до так званої “червоної лінії”: на експорт буде введено пряму заборону. Під “червоною лінією” мається на увазі обсяг, потрібний для забезпечення внутрішнього споживання (на решту днів сезону) плюс перехідні запаси (на мінімальному рівні), плюс очікуваний міністерством двомісячний експорт. Останній доданок цієї формули з’явився після досягнутих домовленостей із зернотрейдерами, згідно з якими Мінагрополітики обіцяло попередити їх про таке рішення не пізніше ніж за два місяці до введення обмежень.
Насправді формула розрахунку й не потрібна. Достатньо відняти від скоригованого після збору врожаю прогнозу експорту очікуваний обсяг відвантажень на два місяці — от вам і “червона лінія”. Причому прогноз експорту, як уже дає зрозуміти міністр Микола Присяжнюк, буде обережним. “Щодо експорту, то він буде в обсязі 15–18 млн т”, — сказав міністр на брифінгу 2 червня. Варто зазначити, що раніше, з тим самим прогнозом валового збору зернових, міністр озвучував прогноз експорту на рівні 19–20 млн т. Причин перегляду прогнозування міністр не назвав, тож пояснити це можна тільки обережністю.

Ціна питання
А тепер підрахуємо, скільки держава збере в свою скарбницю. За песимістичним прогнозом Мінагропроду, з липня до грудня може бути вивезено 4,3–4,4 млн т пшениці, ячменю й кукурудзи, що в перерахунку на мито становить близько 930 млн грн. За найкращої ситуації можна експортувати: 7,4 млн т пшениці, 3 млн т ячменю, 4,4 млн т кукурудзи.
У цьому разі, за підрахунками Мінагропроду, в бюджет може надійти 3,22 млрд грн. Відповідно, приблизно таку суму недоотримають сільськогосподарські товаровиробники. Втім, насправді результат буде десь посередині між озвученими цифрами. Зокрема, Микола Присяжнюк, на наше питання, скільки зерна, за прогнозом міністерства, може бути вивезено в період передбачуваної дії мита відповів: “Сім-вісім мільйонів тонн”.

Марина Моісеєва
m.moiseieva@univest-media.com