Час відмінників

У Білій Церкві відбувся ХІІІ всеукраїнський зліт іменних стипендіатів і відмінників навчання "Лідери АПК ХХІ століття"

Чи багато оптимізму в нашому нинішньому житті? Я бачу, що ви сумно посміхаєтеся, знизавши плечима. Який оптимізм, коли панує суцільний неспокій? Режим невизначеності, в якому перебуває нині агросектор, провокує різні думки щодо долі ринку взагалі й власного агропідприємства зокрема. Втім, є і в аграрній царині заходи, здатні відчутно підняти настрій.
Варто відвідати традиційний форум "Лідери АПК ХХІ століття", і новий погляд на нинішню ситуацію в країні не забариться.

На зліт аграрне студентство зібралося вже втринадцяте. Місцем проведення форуму став Білоцерківський національний аграрний університет. Постійні читачі "Пропозиції" добре знайомі з цим навчальним закладом. Тут готують агрономів і фахівців із ветеринарної медицини, технологів виробництва і переробки продукції тваринництва та екологів, економістів і менеджерів (у тому числі й зовнішньоекономічної діяльності), правознавців і філологів. Ринок потребує фахівців нової формації, і у Білій Церкві намагаються вчасно вловлювати виклики сьогодення. Нові напрями підготовки фахівців - садово-паркового господарства, лісового господарства, землекористування і кадастру - свідчення оперативного реагування білоцерківських освітян на запити сучасної економіки.

Приватне спілкування з молодими людьми виявилося напрочуд цікавим. Попри юний вік, чимало хлопців і дівчат побувало в розвинутих країнах, має уявлення про роботу фермерів у державах із потужним агросектором.
У рамках зльоту відбулися численні круглі столи з актуальних питань. Студентські доповіді свідчать про щиру зацікавленість молоді в опануванні професійними навичками. Щоправда, я свідомий того, що на зліт зібралися кращі з кращих, а пересічний студент має трохи нижчий рівень фахової підготовки, ніж учасники форуму відмінників навчання.
І, будемо відверті, скарги роботодавців на практично порожній ринок робочої сили мають під собою грунт. Молоді люди, скуштувавши західноєвропейського хліба, подеколи й з маслом, часто-густо всіма правдами й неправдами намагаються закріпитися в розвинених країнах. Засуджувати їх за це, - мовляв, де ваш патріотизм - буде відвертим проявом цинізму. Природно, що молода людина, дечому навчившись, намагається конвертувати свої вміння у тверду валюту, а не в інфраструктурний безлад на улюбленій, але малоорганізованій батьківщині.
Одначе, як свідчить час, чималий відсоток тих, хто здобув трудовий досвід на Заході, повертається до рідних "широкополих ланів". І державі конче потрібно всіляко заохочувати талановиту юнь, а не займатися недолугими експериментами на ринку сільськогосподарської продукції. Дуже хочеться, щоб у нашій країні настав час відмінників. Дай Боже, щоб вони реалізували себе в Україні.

Олексій Рижков,
o.ryzhkov@univest-media.com