Аграрії та вчені Херсонщини поділилися технологіями проти посухи

Аграрії господарств Півдня України та науковці розповіли про інноваційні технології вирощування зернових і технічних культур, які застосовують в умовах змін клімату, пише propozitsiya.com за матеріалами kherson.ua.

У ДП ДГ ''Аска­нійське'', поля якого розташовані в Каховському районі Херсонської області - епіцентрі зони ризикованого землеробства, в середньому отримали по раннім зерновим 43 ц/га, що є невисоким показником для господарства. Мають й перепади врожайності: якщо гектар на зрошенні дав по 58 ц зерна, то на богарі лише 23 ц. Як розповів директор ДП ДГ ''Аска­нійське'' Віктор Найдьонов, роблячи поправку на зміну клімату, а також фінансові свої можливості, у господарстві вирішили зменшити площі посівів під такими культурами, як гірчиця і льон, а основний акцент зробити саме на ранні зернові, передусім - озимі.

У ДП ДГ ‘’Піонер’’ Інституту зрошу­ваного землеробства, яке господарює у північному Нововоронцовському районі, зрошення немає взагалі. "Тому вихід тут один: спиратися лише на ті технології обробітку грунту, які дозволяють збе­регти найбільшу кількість вологи як при під­готовці грунту до посіву, так і під час догляду за посівами. Під час культивації використовуємо котки, які не розпушують, а ущільнюють грунт. Дискуємо поля на невелику глибину, залишаючи на поверхні максимум мульчі, щоб зберегти вологу. Після збирання врожаю у загінки зразу ж пускаємо грунтообробну техніку, щоб до мінімуму скоротити випаровування. Коли ж дощів мало, то від культивації відмовляємося взагалі і працюємо гер­біцидами. Вводимо у сівозміни культури, які раніше ніколи не вирощували - нут, маш, сорго, інші посухостійкі культури", - ділиться досвідом директор "Піонера" В’ячеслав Бєлов.

І додає: найголовніше - це збереження сівозмін у процентному відношенні до парових площ: "На незрошуваних землях Херсонщини у сівозміні обов’язково мають бути пари. За нашим досвідом, за рекомендаціями учених НААН, Інституту зрошуваного землеробства парові площі у сівозміні мусять займати не менше 20-25%". У господарстві пізні культури ще не збирали, а от на ранні зернові не скаржаться: пшениці і ячменю одержали вище, ніж по 40 ц/га.

Урожайність соняшнику багато в чому залежить від гібридів і технології вирощування, підкреслює головний науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства, д с.-г. н. Микола Малярчук. Хто сіяв культуру на чистих від бур’янів (щириці, пасльону, осоту) полях, той буде "на коні", каже він.

"Не можна у посушливих районах насичувати соняшником сівозміни більше 18-20% угідь. А у нас і до 30 буває! Системи землеробства на Херсонщині мають стихійний характер і спрямовані на окупність технологій і заробіток грошей. Багато товаровиробників просто ігно­рують існуючі закони агрономії. У підсумку ми повернулися до тих сівозмін, які існували 100-150 років тому", - вважає М. Малярчук.

Цікаві висновки зі спостережень за останні 45 років навів завідуючий лабораторії неполивного землеробства Анатолій Коваленко: середньорічна температура повітря підвищилася у межах 1,9°С, потеплішали липень і серпень - на 3,4-1,6°С, квітень і вересень - на 1,5-1,6°С, загальна кількість опадів практично не змінилася.

"Для ранніх ярих культур через зміни клімату строки сівби стали більш ранніми. Швидке наростання весняних температур призводить до значного скорочення і оптимальних строків сівби. Що стосується озимих культур, то тут більше позитивного: продовжуються оптимальні строки сівби і період осінньої вегетації, що забезпечує рослинам нормальний розвиток - створення нормальних кореневої системи і біомаси. Відтак, рослини краще перезимовують", - робить висновок експерт.

За його словами, підвищення температури призвело до зростання випаровування вологи у ґрунті, а отже, умови розвитку рослин стали посушливішими для пізніх культур. Саме тому в останні роки в господарстві приділяють більше уваги таким посухостійким культурам, як просо і сорго. Урожайність сорго торік, залежно від сорту і гібриду, коливалася від 3,5 до 6 т/га, а проса - на рівні 2,5-3 т.

Щодо пізніх культур, то експерт радить взяти курс на посухостійкі культури і гібриди. Особливу увагу слід звертати на зміну строків сівби, на розміщення культур у сівозміні, обробіток грунту і густоту рослин.

Що стосується соняшнику, то А. Коваленко зазначив, що фермери і дрібні землевласники під цю культуру часто-густо не проводять глибокий обробіток грунту, а це однозначно на 30-40% знижує урожайність. На шкоду й надмірне насичення соняшником сівозмін.